Рішення № 12042298, 03.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.10р.Справа № 20/232-10

за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в

інтересах держави в особі Новомосковської міської ради

Дніпропетровської області , м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від прокурора : прокурор відділу Кутузова В.О. посвідчення №187 від 28.12.2007р.

Від позивача : Устименко Д.О. довіреність №73 від 31.12.2010р.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ :

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради Дніпропетровської області та просить зобовязати відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0008 га, в районі магазину АТБ на АДРЕСА_2 шляхом демонтажу встановленого кіоску.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи про що свідчать поштові повідомлення від 07.09.2010р., та від 12.10.2010р . але в судове засідання не зявився , клопотання про відкладення розгляду справи не надав, відзив та інші витребувані судом документи також не надав.

Справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2010р. відділом Держкомзему у м. Новомосковськ Дніпропетровської області було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт від 06.04.2009р., яким виявлено порушення ст. 125 Земельного кодексу України, а саме встановлено, що земельна ділянка площею 0,0008 га за адресою АДРЕСА_2 , район АТБ самовільно використовується власником кіоску Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 під розміщення кіоску.

Акт був складений в присутності двох осіб, та направлений ОСОБА_2 по пошті, отримання акту відповідачем 14.04.2010р підтверджується поштовим повідомленням стор.12 справи.

06.04.2010р. Держземінспекцією було складено припис № 003 про приведення у 30-ти денний термін земельної ділянки у стан відповідний до чинного законодавства.

19.04.2010р. державним інспектором із контролю за використанням та охороною земель Держкомземінспекції у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне порушення № 000001 та прийнято постанову № 001 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. за порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог земельного законодавства.

Копія постанови булла надіслана ОСОБА_2 по пошті, отримання відповідачем 17.06.2010р.підтверджується поштовим повідомленням стор.12 справи.

Відповідач на час розгляду справи документів які б підтверджували законне користування земельною ділянкою не надав, доказів звільнення самовільної ділянки також не надав.

Суд вважає що позовні вимоги прокурора підлягають повному задоволенню з наступних підстав :

Відповідно до п. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності (ст. 80 ЗК України).

Отже позивач є органом, який реалізує право власності на землі комунальної власності, до яких відноситься і спірна земельна ділянка.

В силу п. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Відповідно п. 34 ст. 26 п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (утому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних осіб і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

П. 2 ст. 90 Земельного Кодексу України, передбачає, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Пунктом 2 ст. 152 Земельного Кодексу встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків (п.п.б, г, п. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використанням стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем ст. 125 Земельного кодексу України у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 , (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 0,0008 га, в районі магазину АТБ на АДРЕСА_2 шляхом демонтажу встановленого кіоску та повернути її державі в особі Новомосковської міської ради Дніпропетровській області , (51200, Дніпропетровська область, Новомосковськ, вул. Радянська, 18 ).

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 , (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1) доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31211259700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державне мито 85 грн. 00 коп. (вісімдесят пять грн. 00 коп.).

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 , (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31211259700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

02.11..2010р.