Рішення № 12042214, 03.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.10р.Справа № 33/258-10(28/373-10)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекс", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд Торг", м.Дніпропетровськ

про стягнення 97024грн. 31 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Тюпа Є.О., довір. б/н від 10.03.2010 р.

від відповідача: не з"явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Аспекс " (надалі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Будторг" (надалі –Відповідач) суму 97 024грн. 31 коп. –основної заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору поставки № Б41—Р7/09 від 13.08.2009р. , 2500 грн. –адвокатські послуги , витрати по справі.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області у зв"язку з закінченням строку повноважень судді Манько Г.В. справу передано на розгляд судді Рудовській І.А. для розгляду по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав про стягнення боргу у сумі 97 024грн. 31 коп. , в уточненні позовних вимог від 28.10.2010 р. в стягненні адвокатський послуг у сумі 2500 грн. відмовився.

Відповідач у судове засідання не з'явився. У відзиві на позовну заяву від 12.09.2010 р. та у письмовому поясненні від 21.10.2010 р. відповідно до яких проти позову заперечує з підстав того, що оплата за поставлений товар повинна відбуватися після його реалізації, проте вказана продукція Відповідачем не реалізована, невідомі особи захопили будівлю магазину відповідача, що створило значні перешкоди у реалізації права відповідача на судовий захист. Також вказує на те, що обов”язок по сплаті поставленої продукції є припущенням Позивача, який не ґрунтується на відповідних доказах. Просив суд розглянути справу без його участі за наявними матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

13.08.2009 року між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №Б41-Р7/09 (далі - Договір). Постачальник зобов’язується в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, у відповідності з умовами даного договору. Товаром по даному договору являється товар, вказаний в Специфікації постачальника (в подальшому Специфікація), яка погоджується з покупцем та підписується сторонами. Специфікація погоджується сторонами в установленій формі (Додаток №1 до даного договору) та являється невід’ємною частиною до даного Договору. (п.1.1, п.1.2).

Відповідно до п.4.3 договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період 1 календарна неділя протягом 7 календарних днів з дня закінчення календарної дати, за яку здійснюється оплата.

Позивач на виконання умов вказаного договору належним чином виконував взяті на себе зобов’язання та передав у власність покупця товар на суму 128 333грн. 19 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ (а.с. 28-43), але відповідач у своє чергу розрахувався частково у сумі 31 308грн. 88 коп. (довідка ПАТ "Укрсоцбанк" станом на 14.07.2010 р.

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 97 024 грн. 31 коп.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по договору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 24.02.10р. №53 з вимогою перерахувати позивачу кошти за реалізований товар або повернути частину нереалізованого товару.

Претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Доказів перерахування грошових коштів в сумі 97 024грн.31 коп. на момент розгляду спору Відповідач не надав, повернення нереалізованого товару на цю суму не здійснив.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно норм статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у забов”язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 97 024грн. 31 коп. основного боргу, від стягнення з Відповідача 2500 грн. 00коп. – за адвокатські послуги Позивач відмовився добровільно.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тако-Буд Торг” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б. 2Д, код ЄДРПОУ 35738402 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекс"(04119, м.Київ, вул.. Дегтярівська , 21, код ЄДРПОУ 30678009) 97024грн. 31 коп- основного боргу, 970 грн. 24 коп- державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано -02.11.2010 р.