Рішення № 12041862, 26.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2010Справа №2-16/4741-2010

За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01015, м. Київ, вул.. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937; представник позивача Кримське територіальне управління Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», 95011, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 9/7)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» (95017, м. Сімферополь, вул.. Воровського, б.3, кв.9; 95053, м. Сімферополь, вул.. М.Залки, 9, кв.7, ідентифікаційний код 34211820)

Про стягнення 1 148,76 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – Курдюк М.С. – представ., дов. № 0403/10 від 03.06.2010р.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Позивач - Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим», в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 668,76 грн. та 480,00 грн. договірної санкції.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг мобільного зв’язку, прийнятих на себе за договором №3339412/1.11596761 від 26.01.2007 р, у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» перед Приватним акціонерним товариством «МТС Україна» за період з 01.03.2010 р. по 01.06.2010 р., складає 668,76 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у вигляді договірної санкції в розмірі 480,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2010р. надав документи, які були витребувані ухвалою суду, в тому числі акт звірки взаємних розрахунків, який був спрямований на державну адресу відповідача. Також позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку представника жодного разу до судового засідання не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою державної реєстрації: м. Сімферополь, вул.. Воровського, б.3, кв.9, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.74)

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

26.01.2007 р. між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” (UMC) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» (Абонент) був укладений договір про надання послуг мобільного зв’язку № 3339412/1.11596761 (а.с.8-9)

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний телефонний зв’язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід’ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.

П. 3.3 Договору передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п’ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь – якому разі до моменту фактичного використання авансу.

До зазначеного договору сторонами була укладена додаткова угода № 3729238, згідно з п. 1.1 якої починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди сторонами та протягом 730 календарних днів з моменту її підписання Абонент не має права відмовитись від основного Договору та/або від цієї угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за Основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою UMC з підстав, обумовлених Основним договором, або за заявою Абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії цієї додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено.(а.с.10)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов’язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв’язку, на оплату яких виставлялися відповідні рахунки (а.с.28, 33,38,45). Про це свідчить, зокрема, й відсутність будь-яких зауважень та заперечень з боку Абонента. Проте, оплата за надані послуги Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» здійснювалась не в повному обсягу, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за послуги зв’язку перед ПАТ «МТС Україна» за період з 01.01.2010р. по 01.06.2010р., складає 668,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків по оплаті наданих йому послуг за договором №3339412/1.11596761 від 26.01.2007 р., та додаткової угоди № 3729238.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.(ч.2.ст. 549 ЦК України)

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 1.3 Додаткових угод до договору про надання послуг мобільного зв’язку забезпеченням виконання зобов’язання Абонента перед UMC не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобов’язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Судом встановлено, що договірна санкція обчислена позивачем вірно і складає 480,00 грн.

При цьому суд також враховує, що відповідач письмового відзиву на позов не надав, а також не представив суду доказів оплати ним заборгованості у розмірі 668,76 грн. перед позивачем, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах діючого законодавства, а тому з відповідача слід стягнути 1148,76 грн., з яких 668,76 грн. основного боргу та 480,00 грн. договірної санкції у вигляді штрафу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник саме з його провини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» (95017, м. Сімферополь, вул.. Воровського, б.3, кв.9; 95053, м. Сімферополь, вул.. М.Залки, 9, кв.7, ідентифікаційний код 34211820) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01015, м. Київ, вул.. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, р/р 26008526 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) 668,76 грн. основного боргу, 480,00 грн. штрафу, а всього 1148,76 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.