Рішення № 120417567, 08.07.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8937/24

провадження № 2/753/6174/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року Дарницький районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.01.2024 на підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 є сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Land Rover Discovery Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , що був припаркованим та транспортного засобу Maserati Levante, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Land Rover Discovery Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.20214 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Maserati Levante, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 04.01.2024 р., була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант». 04.01.2024 позивач звернувся до СК «Альфа-Гарант» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а 11.01.2024 пошкоджений автомобіль було надано для огляду відповідачу -1.

07.03.2024 позивач відремонтував свій автомобіль у філії «Віннер ЛЦКА» ТОВ «Віннер Автомобілів», офіційного дилера Land Rover та сплатив за виконані роботи щодо ремонту свого пошкодженого автомобіля 44 000 грн.

08.03.2024 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 44 000 грн., а 18.03.2024 із заявою про надання йому копії експертного висновку для його оскарження - рецензування.

21.03.2024 позивач отримав на свою банківську картку страхове відшкодування в розмірі 26 291,76 грн., а 02.04.2024 копію Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Land Rover Discovery Sport становить 28 891,76 грн.

Не погоджуючись із проведеним Звітом № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024 позивач звернувся до ТОВ «Валур груп» для проведення рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку, за висновком якого Звіт № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024 експерта Шерстюк О.В. визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна є неякісним і не може бути використаний.

Позивач не погоджується з розміром компенсації в сумі 26 242,66 грн., у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 17.05.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

24.06.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому СК «Альфа-Гарант» проти задоволення позову заперечувало, просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що незгода позивача із виплаченою сумою страхового відшкодування не створює підстав для виникнення обов`язку ТДВ СК «Альфа-Гарант» відшкодувати різницю між фактичним розміром завданої шкоди і виплаченою сумою страхового відшкодування. ТДВ СК «Альфа-Гарант» вчасно та у повній відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виконало вимоги цього закону щодо порядку визначення розміру завданої шкоди внаслідок ДТП та строків виплати страхового відшкодування.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 04.01.2024 на підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 є сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Land Rover Discovery Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , що був припаркованим та транспортного засобу Maserati Levante, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18.01.20214 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Maserati Levante, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 04.01.2024 р., була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», франшиза - 2 600 грн.

04.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а 11.01.2024 пошкоджений автомобіль було надано для огляду відповідачу -1, що підтверджується актом огляду транспортного засобу.

Згідно Акту виконаних робіт № 6526354 від 07.03.2024 витрати щодо відновлення пошкодженого автомобіля становлять 44 000 (з ПДВ), які були сплачені позивачем, що підтверджується даним актом та копією чека № 10051 від 07.03.2024.

08.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 44 000 грн. До заяви додав копію постанови Дарницького районного суду м.Києва від 18.01.2024, копію Акту виконаних робіт від 07.03.2024, копію фіскального чека № 10051 від 07.03.2024 та квитанції від 07.03.2024., копію паспорту та коду ОСОБА_1 та копію технічного паспорту на автомобіль. Заява отримана відповідачем-1 12.03.2024.

18.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про надання йому копії експертного висновку для його оскарження - рецензування, оскільки згідно усної інформації, отриманої від представника відповідача-1 експертна оцінка відновлювального ремонту автомобіля становить 9 733,53 грн. Заява отримана відповідачем-1 20.03.2024.

21.03.2024 ОСОБА_1 отримав на свою банківську картку страхове відшкодування в розмірі 26 291,76 грн., а 02.04.2024 копію Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Land Rover Discovery Sport становить 28 891,76 грн.

Не погоджуючись із проведеним Звітом № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024 позивач звернувся до ТОВ «Валур груп» для проведення рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024.

Згідно Рецензії на Звіт про незалежну оцінку майна від 02.05.2024 Звіт про визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024, складеного експертом Шерстюк О.В. не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна є неякісним і не може бути використаний. Згідно розрахунку №21 від 22.04.2024 послуги з проведення рецензування звіту становлять 5 000 грн.

Згідно Висновку експерта № 351/05.2024 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 15.05.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Land Rover Discovery Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яке сталося 04.01.2024 станом на 07.03.2024, з врахуванням ПДВ становить 44 000 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Положенням п. 36.2 ст.36 Закону страховик (МТСБУ) передбачено, що протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Відповідачем ТДВ СК «Альфа-Гарант» визнано заявлену подію страховим випадком, та 21.03.2024 здійснено виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 26 241грн. 76 коп. згідно Звіту № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024 (28 891,76 грн.-2 600 грн.).

При цьому, слід відмітити, що згідно Рецензії на Звіт про незалежну оцінку майна від 02.05.2024 Звіт про визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/24/0098/1 від 18.03.2024, визнаний таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна є неякісним і не може бути використаний.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом приймається в якості належного доказу надані позивачем копія Акту виконаних робіт № 66526354 від 07.03.2024, копія фіскального чека на суму 44 000 грн. від 07.03.2024, що підтверджують фактичні витрати позивача на відновлення пошкодженого автомобіля в сумі 44 000 грн.

Таким чином, у страховика у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку із понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, але виходячи з вартості відновленого ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 924/675/17 від 06.07.2018.

Оскільки відповідальність винуватця ДТП була належним чином застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», розмір завданої шкоди, не перевищує ліміт відповідальності, обов`язок відшкодування матеріальної шкоди у ОСОБА_2 не виник.

Стягнення шкоди з відповідача буде суперечити самій меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Зазначеної правової позиції наразі притримується і Верховний Суд, що підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 755/18006/15-ц 9 провадження ( № 14-176цс18).

У зв`язку з частковим виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за укладеним, наразі до виплати ТДВ СК «Альфа-Гарант» підлягає страхове відшкодування у розмірі 15 158 грн. 24 коп., яке розраховується наступним чином: 44 000 грн. - 2 600 грн. 00 коп. (франшиза) - 26 241 грн. 76 коп. (частина страхового відшкодування).

Згідно із ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 франшиза у розмірі 2 600 грн.

Стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_2 завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдано моральної шкоди у зв`язку із пошкодженням належного йому майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням його майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.

Наданими суду документами позивачем не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.

Дана сума є дещо завищеною. Тому з урахуванням викладених обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, зважаючи на відсутність доказів з боку відповідача щодо виконання обов`язку по оплаті різниці страхового відшкодування (матеріального збитку) на вимогу позивача, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, Б. Л.Українки, 26, ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) страхове відшкодування в розмірі 15 158 грн. 24 коп., 5 000 грн. понесених витрат на проведення рецензування звіту про завдані збитки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ). на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) франшизу у розмірі 2 600 грн., моральну шкоду - 4 000 грн.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, Б. Л.Українки, 26, ЄДРПОУ 32382598) на користь держави судовий збір в сумі 2 665 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ). на користь держави судовий збір в сумі 363 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА