Постанова № 120416965, 10.07.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1551/24

Провадження № 3/545/607/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2024 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2024 о 20 год 37 хв в с. Розсошенці, вул. Чураївни, 11 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д. н. з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Також, 13.05.2024 о 01 год 29 хв в с. Розсошенці, вул. Геологічна, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д. н. з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння,а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 23.05.2024 о 01 год 05 хв в с. Розсошенці, по вул. Шевченко, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д. н. з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння,а сааме запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановами суду від 01.07.2024 року об`єднано адміністративний матеріал №545/1551/24 (провадження №3/545/607/24) відносно ОСОБА_1 . за ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративний матеріал № 545/2348/24 (провадження №3/545/859/24) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративний матеріал № 545/2219/24 (провадження №3/545/816/24) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в одне провадження та присвоєно загальний судовий номер справи № 545/1551/24 (провадження №3/545/607/24).

ОСОБА_1 жодного разу в судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи оголошеннямна веб-сайті "Судова влада України" та шляхом направлення повістки на адресу реєстрації, яку повідомив працівникам поліції при заповненні протоколу, про зміну місця проживання не повідомляв, заяв чи клопотань від нього не надходило.

Крім того, про розгляд Полтавським райсудом зазначеного адміністративного матеріалу ОСОБА_1 було достеменно відомо, оскільки працівники поліції відповідно до протоколу про адмінправопорушення повідомили його про розгляд справи в Полтавському райсуді, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, але до суду він не з`явився. (а.с.23,39).

Захисник ОСОБА_1 адвокат Вовненко О.В. в судові засідання також жодного разу не з?явилася, подючи заяви про відкладення розгляду справи від 16.05.2024 року (а.с.13), від 10.07.2024 року (а.с.55).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»:, «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з правлюдини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.У рішенні від 07липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.проти Іспанії» ЄСПЛ вказав ,що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобив нутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідност. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності заст.130 КУпАПпри розгляді адміністративного матеріалу, не є обов`язковою.

В заяві від 10.07.2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Вовненко О.В. прохала суд відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовслужбовем та не може з?явитися до суду, доказів в підтвердження не надала. При цьому суд враховує, що згідно вимог. 268 КУпАП явка ОСОБА_2 в судове засідання не є обов?язковою

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки це не суперечить положеннямст. 268 КУпАП. Правопорушник був обізнаний про розгляд справи судом. Крім того він скористався юридичною допомогою адвоката Вовненко О.В., що підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги (а. с. 14), яка до суду також не з?явилася без поважних причин, а відтак такі дії неодмінно перешкоджають справедливому розгляду справи і спрямовані на свідоме затягування судового процесу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаряфельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ч. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Дослідивши матеріали справ, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною та підтверджується дослідженими судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 678321 від 03.04.2024 (а.с.1); протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 678327 від 23.05.2024 (а.с. 23); протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 678382 від 13.05.2024 (а.с. 39);

- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 03.04.2024, від 23.05.2024, від 13.05.2024 (а.с. 3, 24, 40);

- актами огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2, 25, 41).

Крім того, із відеозйомки подій, яка зафіксована на боді-камеру Bi-00031, вбачається, що 03.04.2024 ОСОБА_1 було запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на якому зафіксований факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі. Як вбачається з відеозапису події, поліцейським було запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або в медичній установі, де водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в установленому законодавство порядку за допомогою алкотестеру "Drager", стверджуючи, що буде чекати працівників військової служби правопорядку для проходження в подальшому огляду в медичному закладі. Надалі після приїзду працівників військової служби правопорядку відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння (а.с.5).

Також як вбачається з відеозйомки подій, яка зафіксована на боді-камеру Bi-00130, 13.05.2024 ОСОБА_1 було неодноразово поліцейським запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (01:32:15, 01:36:10, 01:36:30), однак порушник ОСОБА_1 не виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння. ОСОБА_1 було роз`яснено, що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння та повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч.1ст.130 КУпАПза порушенняпункту 2.5 ПДР(відмова від проходження огляду для визначення стану сп`яніння) та роз`яснено права (а.с.43).

Крім того, як вбачається з відеозйомки подій, яка зафіксована на боді-камеру Bi-00130, 23.05.2024 ОСОБА_1 було запропоновано в установленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (01:03:55, 01:04:35), на якому зафіксований факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (01:04:33) та в медичній установі (01:04:47) (а.с.27).

Додані до протоколів відеозаписи, містять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.

Таким чином, відеозаписи у повній мірі узгоджуються з протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Слід вказати, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а в даному випадку водієві інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

На відеозаписах з боді-камер працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, адміністративні протоколи, складені відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення,передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчинених правопорушень та особу ОСОБА_1 , обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130 ч.1, 213, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Cуддя О.Г.Путря