Постанова № 12041118, 29.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5009/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - Литовченка В.Г.,

представника відповідача - Гонтарук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління"до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчукапро визнання дій незаконними, скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2010 року Комунальне підприємство "Кременчуцьке тролейбусне управління" (надалі - позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (надалі - відповідач),яким просило визнати дії державного виконавця Гонтарук О.М. по стягненню виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення № 1299, виданого 12.07.2010 року Управлінням Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука, незаконними; скасувати постанови від 01.10.2010 року про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 2661 грн. 24 коп. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн. 00 коп.; частково скасувати постанову від 01.10.2010 року про накладення арешту на кошти Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" в частині суми 2711 грн. 24 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що позивачем не було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення № 1299 від 12.07.2010 року, у зв'язку із чим його було позбавлено можливості виконати вказане рішення у добровільному порядку. Зазначав, що відповідач, розпочавши примусове виконання рішення № 1299 від 12.07.2010 року, не пересвідчився, чи була отримана позивачем копія постанови про відкриття виконавчого провадження та чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений строк, що є порушенням вимог ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", тому постанови від 01.10.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про накладення арешту на кошти боржника прийняті державним виконавцем з порушенням діючого законодавства і тому підлягають скасуванню.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року провадження у даній справі відкрито, залучено до участі у справі в якості третьої особи Управління Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні. У запереченнях посилалася на те, що державний виконавець розпочав виконання рішення № 1299 від 12.07.2010 року, оскільки пересвідчився в тому, що боржник 07.09.2010 року отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2010 року та добровільно не виконав рішення № 1299 від 12.07.2010 року у встановлений Законом строк. Також зазначала, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у встановлений для добровільного виконання строк, з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір, а стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника, в тому числі кошти на рахунках боржника, у зв'язку із чим, на думку відповідача, державним виконавцем правомірно винесено постанови від 01.10.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про накладення арешту на кошти боржника.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надіслав суду клопотання з проханням розгляд справи провести без його участі.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами та даної явки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 вересня 2010 року до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ на виконання надійшло рішення № 1299 від 12.07.2010 року, видане Управлінням Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука, про стягнення з Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" на користь Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука фінансових санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків у сумі 26612 грн 49 коп.

06 вересня 2010 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21168152 з примусового виконання рішення № 1299 від 12.07.2010 року та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 12.09.2010 року.

Зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено позивачу 06 вересня 2010 року, яку він отримав 07 вересня 2010 року, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Комунальне підприємство "Кременчуцьке тролейбусне управління" рішення від № 1299 від 12.07.2010 року у строк до 12.09.2010 року, наданий державним виконавцем для добровільного виконання, не виконало.

13 вересня 2010 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Гонтарук О.М. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 21168152 по виконанню рішення № 1299 від 12.07.2010 року до зведеного виконавчого провадження № 22062933.

01 жовтня 2010 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Гонтарук О.М. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2661 грн. 24 коп. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн. 00 коп.

Крім того, державним виконавцем 01 жовтня 2010 року винесено постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 22062933 на загальну суму 748 713 грн. 28 коп.. до якої, як встановлено судом з пояснень представника відповідача, включено суму боргу, яка підлягає стягненню на підставі рішення № 1299 від 12.07.2010 року, а також суму виконавчого збору та суму витрат на проведення виконавчих дій щодо виконання зазначеного рішення.

Із вищевказаними постановами державного виконавця від 01.10.2010 року позивач не погодився, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним постановам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 606-XIV державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець, починаючи виконання рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 21168152 з примусового виконання рішення № 1299 від 12.07.2010 року направлялася позивачу 06 вересня 2010 року згідно реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції та вручена 07 вересня 2010 року, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого додана представником відповідача до заперечень.

З огляду на викладене, посилання позивача на факт неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення № 1299 від 12.07.2010 року як на підставу невиконання вказаного рішення у добровільному порядку суд до уваги не бере, оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем вказаної постанови.

Згідно частини 6 статті 30 Закону № 606-XIV, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

В частині 1 статті 45 Закону № 606-XIV зазначено, що витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону № 606-XIV до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Згідно з частиною 5 статті 45 вказаного Закону про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" рішення № 1299 від 12.07.2010 року у строк до 12.09.2010 року, наданий державним виконавцем для добровільного виконання, не виконало, у зв'язку із чим 01.10.2010 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Гонтарук О.М. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50 грн. 00., розмір якої підтверджується Актом державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 01.10.2010 року.

Зазначені постанова та Акт затверджені в.о. начальника Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Тагіровою Т.В. 01.10.2010 року.

Частиною 1 статті 46 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Враховуючи те, що Комунальним підприємством "Кременчуцьке тролейбусне управління" у добровільному порядку рішення № 1299 від 12.07.2010 року не виконано, відповідно до вимог вищезезначеної норми Закону 01.10.2010 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Гонтарук О.М. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2661 грн. 24 коп. ( 26612, 49 х 10%), яка затверджена в.о. начальника Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Тагіровою Т.В. 01.10.2010 року.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що постанову про стягнення виконавчого збору винесено відповідачем передчасно, тобто до фактичного стягнення суми коштів, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно з ч. 4 ст. 50 зазначеного Закону у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

З метою примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 22062933 щодо позивача 01 жовтня 2010 року постановою державного виконавця про арешт коштів було звернено стягнення на кошти позивача.

Сума коштів, на яку накладено арешт, згідно ч. 8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" включала також витрати на виконання та стягнення виконавчого збору, розмір яких був визначений відповідачем у постановах від 01.10.2010 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору, що не суперечить вимогам вищевказаної норми Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що вищещазначені постанови від 01.10.2010 року прийняті відповідачем на підставі положень Закону України "Про виконавче провадження" та з дотриманням порядку їх прийняття.

Що стосується позовної вимоги щодо часткового скасування постанови від 01.10.2010 року про накладення арешту на кошти Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" в частині суми 2711 грн. 24 коп., суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону "Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Як зазначалося раніше, положеннями ч. 8 ст. 50 Закону "Про виконавче провадження" передбачено зверення стягнення на майно боржника в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

З матеріалів справи вбачається, що з відповіді Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15.09.2010 року державний виконавець встановив наявність рахунків КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" у Міському відділенні Ощадбанку та ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", на підставі чого було винесено постанову про арешт коштів боржника від 01.10.2010 року на загальну суму 748713,28 грн., у тому числі боргу, який підлягає стягненню на підставі рішення № 1299 від 12.07.2010 року, в сумі 26612 грн. 49 грн., виконачого збору в сумі 2661 грн. 24 коп. та витрат у розмірі 50 грн. 00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів боржника від 01.10.2010 року винесено державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання дій державного виконавця Гонтарук О.М. щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій незаконними, то суд виходить з того, що правові наслідки для позивача створюють саме постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.10.2010 року як рішення субєкта владних повноважень. Окремих дій, крім винесення постанов, які б порушували права позивача, судом не встановлено.

Тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 24, 30, 46, 45, 50 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адмістративного позову Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного Фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука про визнання дій незаконними, скасування постанов відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько