Рішення № 120399631, 02.07.2024, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/2758/21

Провадження № 2/535/107/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02 липня 2024 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Мальцева С.О.,

секретар судового засідання Кашуба Ю.С.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус «В», 4 поверх, каб. 402; до відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; відповідач: ОСОБА_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ; третя особа:Служба у справах дітей Дергачівської міської ради, місцезнаходження: Харківська область, Харківський (Дергачівський) район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1; про усунення перешкод в праві розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням;-, -

УСТАНОВИВ:

08.06.2021 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з вище вказаною позовною заявою

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року

Відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_7 про усунення перешкод в праві розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради про усунення перешкод в праві розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Розгляд справи ухвалено здійснити за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської Полтавської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області справу № 619/2758/21 передана головуючому судді Мальцеву С.О.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2023 року прийняти дану справу до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2024 року підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті .

Представник позивача ТОВ «Кей-Колект» до судового засідання надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити та розглядати справу за відсутністю представника позивача, а також в заяві не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотань, заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської міської ради, в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причини неявки суд невідомі.

У зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідачі належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачі не подали відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а відповідно до ч. 4 ст. 223 України суд має право у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення). Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи, і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача, як сторони у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини

У судовому засіданні встановлено, що згідно Іпотечного договору від 01.10.2008 року, іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку іпотекодержателю Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» нерухоме майно - житловий будинок , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором № 11400235000 від 01.10.2008 року .

13.02. 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» відповідно до Договору факторингу № 4 та Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки свої права вимоги до позичальника та іпотекодавця за зобов`язаннями по кредитним договорам та Іпотечному договору, в тому числі і за договором іпотеки від 01.10.2008 року, посвідчений ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 13.02.2012 року за реєстровим № 649-650, згідно яких право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ»., де іпотекодавцем виступала ОСОБА_1 , що також підтверджується випискою з Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 01.10.2008 року.

П?ятий пункт вищезазначеного Договору Іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому чітко і беззаперечно зазначено, що «Сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - Передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов 'язання. - Отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця».

У зв?язку з невиконанням ОСОБА_1 умов Договору про надання споживчого кредиту № 11400235000 Іпотекодержатель в позасудовому порядку здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено умовами Договору Іпотеки від 01.10.2008р., посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О. за реєстровим номером 4222 та Законом України «Про

Іпотеку», зокрема, 04.08.2015 року іпотекодержателем було звернено стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до ст.35,36,37, Закону України

«Про іпотеку».

Відповідно до ч.1. ст. 317 ЦК України «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.».

Відповідно до ст. 328 ЦК України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, право власності ОСОБА_1 припинено зверненням стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержателем.

Варто зазначити, що оскільки, право власності ОСОБА_1 припинено у відповідності до п.8 ч.1 ст. 346 ЦК України у разом з ним припинені й всі правомочності встановлені в ч.1 ст.317 ЦК України.

Згідно правової позиції висловленої ВСУ під час розгляду справи № 6-158 цс14: «Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власни житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім "ї, інших осіб.

Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має прав вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування те розпорядження своїм майном.

Статтео 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім "ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім?ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім?ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім?ї.»

Відповідно до абз. 2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: «Реєстрація місия проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.».

3 системного аналізу зазначених норм вбачається, що реєстрація місця проживання сама по собі здійснюється з метою обліку і не може породжувати жодного права, в тому числі права користування. І навпаки, лише наявне право користування майном може бути підставою для наявності ресстрації місця проживання чи перебування в цьому майні.

А тому, наявна реєстрація місця перебування не свідчить про наявне у відповідачів право користування зазначеним майном.

Згідно статті 627 Цивільного Кодексу України «сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.».

Згідно статті 628 Цивільного Кодексу України «Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та які обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства».

Згідно статті 628 Цивільного Кодексу України «Договір є обов`язковим для виконання сторонами ».

Відповідно до даних Реєстру територіальної громади та облікових даних архівної картотеки № 1339/02-19 від 26 квітня 2021 року в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані особи: ?? ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ?? ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ?? ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ?? ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ?? ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 (померла ); ?? ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ?? ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7

В п.2.4.6. Договору Іпотеки від 01.10.2008р., посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О. за реєстровим номером 4222, іпотекодавець зобов`язалася не надавати дозвіл на реєстрацію в предметі фізичних чи юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

Ні АКІБ «УкрСиббанк» , ані ТОВ «Кей-Колект» не надавало згоди на ресстрацію будь кого в іпотечному майні, а саме у житловому будинку, щ знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до статті 9 Закону України «Про Іпотеку»: «Іпотекодавець виключно на

має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність лізинг, оренду, користування.».

Відповідно до статті 10 Закону України «Про Іпотеку»: «Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стан предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором. »

Таким чином, право користування об?єктом іпотеки може здійснюватися виключно за згодою іпотекодержателя, тобто без наявності письмової згоди останнього, будь-яка особа позбавлена можливості здійснити реєстрацію свого місця проживання на об?єкті, що є предметом іпотеки Власники квартири (яка знаходиться в іпотеці) вправі, відповідно до положень наведеного законодавства, реєструвати в останній своїх рідних членів сімі (зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей за згодою батьків), а також інших осіб при відповідній наявності належного дозволу іпотекодержателя такої квартири, обов?язок щодо чого передбачений ст. 9 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України: «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.»

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни й належності, стану або призначення- в тому числі відчуження його.

Відповідно до п.26 Постанови Кабінету міністрів № 207 від 02.03.2016 року Зняття з ресстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Таким чином, з огляду на ст. 16. ст. 391 Цивільного кодексу України та на позицію Верховного Суду України у справі № 6-158цс14, Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 661/4901/15-ц - усунення перешкод в праві розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування є належним способом захисту.

Відповідно дост. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021 року № 706 , наявним в матеріалах справи, з підстав чого такі витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,202,203,209-215,224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа:Служба у справах дітей Дергачівської міської ради, про усунення перешкод в праві розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в праві розпорядження майном шляхом визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 такими, що втратили право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 37825968) судовий збір в сумі 378, 34 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 37825968) судовий збір в сумі 378, 34 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 37825968) судовий збір в сумі 378, 34 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 37825968) судовий збір в сумі 378, 34 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 37825968) судовий збір в сумі 378, 34 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ - 37825968) судовий збір в сумі 378, 34 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі рішення складено15.07.2024 року.

Суддя: С.О. Мальцев