Ухвала суду № 120398764, 15.07.2024, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1317/24

Провадження 2-ві/372/4/24

ухвала

Іменем України

15 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., за участю представниці позивачки ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву представниці позивачки ОСОБА_2 адвоката Власюк Катерини Петрівни про відвід головуючого судді Сташків Тетяни Григорівни від розгляду цивільної справи за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Обухівському районному суді Київської області перебуває цивільна справа № 372/1317/24 за позовом первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні.

08.07.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Власюк К.П. до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Сташків Т.Г. від розгляду даної цивільної справи.

На обґрунтування заяви представниця позивачки зазначила, що 03.07.2024 року на 12 год. 00 хв. призначено судове засідання у справі. Проте, унаслідок дії екстрених графіків відключення світла з 06 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., за повідомленням помічника судді Сташків Т.Г. судове засідання мало бути перенесено на інший час. Разом із цим, після відновлення електропостачання о 12 год. 12 хв. судове засідання не було проведено внаслідок відсутності судді ОСОБА_5 . Крім того, після призначеного часу судового засідання 03.07.2024 року представником ОСОБА_3 - адвокатом Леськовим В.П., подано заяву про відкладення розгляду справи, що на думку заявника в сукупності свідчить про упередженість судді Сташків Т.Г. через непроведення судового засідання 03.07.2024 року. Також заявник наголосила, що 04.07.2024 року адвокат Власюк К.П. втратила доступ до Електронного суду у справі № 372/1317/24, що дає підстави вважати перешкоджанню стороні позивача за первісним позовом у доступі до правосуддя. Крім того, адвокат Власюк К.П. не погоджується із процесуальними діями судді, а саме з тим, що ухвалою судді від 12.03.2024 року позовну заяву було залишено без руху, ухвалою суду від 23.04.2024 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву та ухвалою суду від 17.05.2024 року суддею залучено до участі у справі у якості третьої особи Службу у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області. Враховуючи викладене, адвокат Власюк К.П. просила відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду даної справи.

12.07.20214 та 15.07.2024 року представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 подано до суду заперечення на заяву про відвід, в яких зазначив, що дана заява підлягає залишенню без розгляду як подана особою, що не має повноважень на представництво позивачки ОСОБА_2 . Дана заява є необґрунтованою, не мотивованою та містить ознаки зловживання правами адвокатом, порушення нею Правил адвокатської етики, є тиском на суддю задля примушування до прийняття рішень на користь ОСОБА_2 . Просив залишити заяву про відвід без розгляду та направити окрему ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва стосовну порушення Правил адвокатської етики адвокатом Власюк К.П., приниженням честі та гідності судді Сташків Т.Г.

В судовому засіданні представниця позивачки ОСОБА_1 вимоги заяви про відвід судді підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві про відвід.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді.

Суд, вислухавши думку представниці позивачки ОСОБА_1 , вивчивши доводи заяви, перевіривши та дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування заявлених вимог, дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, так як відвід належним чином не вмотивований з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді передбаченіст. 36-37 ЦПК Україниі розширеному тлумаченню не підлягають.

Так,згідно ч.1,2,4 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо зокрема: він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;він прямочи побічнозаінтересований урезультаті розглядусправи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановленихстаттею 37 цього Кодексу.

Згідно пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людининаявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність уконкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людинипри розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При цьому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

Згідно п.п.49,53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02) відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Аналізуючи підстави, які зазначені представником позивача для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об`єктивність і упередженість розгляду даної справи. Заявлені підстави для відводу ґрунтуються на припущеннях і суб`єктивних оцінках окремих процесуальних рішень судді, які не узгоджуються із дійсним процесуальним і правовим змістом дій і рішень головуючого судді.

Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості та необ`єктивності судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність вказаних обставин. Заявником не доведено належними та допустимими доказами жодних процесуальних дій при розгляді справи, які могли би свідчити про упередженість чи не об`єктивність судді, відмови доступу до правосуддя або інших, які би порушували процесуальні права позивача, не встановлено. При цьому незгода заявника із прийнятими головуючим суддею рішень у справі не може слугувати підставою для відводу у цій справі.

Суд не вбачає достатніх підстав для відводу головуючого судді ні за об`єктивним, ні за суб`єктивним критерієм.

За таких обставин підстав для задоволення заяви про відвід суд не вбачає.

Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_6 про постановлення окремої ухвали до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва стосовно порушення Правил адвокатської етики адвокатом Власюк К. П. суд зазначає таке.

Питання про постановлення постановленні окремої ухвали до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва стосовно порушення Правил адвокатської етики адвокатом Власюк К. П. не може бути розглянуте в межах заяви про відвід судді.

А тому суд зазначає, що вказане питання може бути винесене на розгляд в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 44 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представниці позивачки ОСОБА_2 адвоката Власюк Катерини Петрівни про відвід головуючого судді залишити без задоволення.

В постановленні окремої ухвали до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва стосовно порушення Правил адвокатської етики адвокатом Власюк К. П. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Висоцька