Ухвала суду № 120398599, 16.07.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9034/24

Провадження № 2/357/3798/24

У Х В А Л А

16.07.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

26.06.2024 представник позивача, адвокат Лебедовська Людмила Юріївна, звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», в якому просить: 1) усунути перешкоди в користуванні частиною квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 надати позивачу ОСОБА_1 ключі від квартири; 2) встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками: кімнату площею - 10,6 кв.м. та кладову 0,7 кв.м. виділити в користування позивачу, ОСОБА_1 ; кімнати площею - 18,0 кв.м. з балконом, кімнату площею - 10,6 кв.м., кладову 0.9 кв.м. залишити в користування відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підсобні приміщення коридор 3,0 та 2,3 кв.м., ванна 2,8 кв.м., кухня 6,1 кв.м., балкон 0,8 кв.м. залишити в загальному (спільному) користуванні; 3) зобов`язати відповідачів не порушувати правила користування жилими приміщеннями та не перешкоджати позивачу у користуванні квартирою, яка належить їм на праві спільної часткової власності в рівних долях; 4) стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн. Також, просить стягнути з відповідачів на користь позивача, понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн та судовий збір.

15.07.2024 згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України, отримано відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину та не зазначено докази щодо порушення відповідачами прав позивача, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), не зазначено ціни позову, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України (ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Також, положеннями ч. 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності (у разі неможливості самостійно надати докази) до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів, в порядку ст. 84 ЦПК України та клопотання про призначення експертизи.

Так, позивач третім пунктом позовних вимог просить витребувати у відповідачів поверховий плат квартири, однак, дане клопотання не відповідає вимогам встановленим ЦПК України (зазначене клопотання про витребування доказів має відповідати по формі та змісту ст. 183 ЦПК України, та узгоджуватися з вимогами ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, представник позивача надала до суду платіжну інструкцію №0.0.3727526236.1 про сплату судового збору від 25.06.2024 в розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу немайнового характеру та квитанцію 30360-9997-0802-3531 про сплату судового збору від 25.06.2024 в розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028 гривень.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) і та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Відповідно до пп. 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір складає 1211,20 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, у зв`язку з тим, що дана позовна заява містить чотири позовні вимоги, три з яких немайнового характеру та одна майнового характеру, то позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 2422,40 грн, або надати до суду документ, який звільняє від сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Бондаренко