Рішення № 120397560, 16.07.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3246/24

2/583/900/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Комишанської сільської ради про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та просить: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.11.2020 виконавчим комітетом Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, актовий запис №05, та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_3 ; визначити місце проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір`ю, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.

Процесуальні дії у справі та аргументи сторін.

02.07.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав.

Представник служби у справах дітей Комишанської сільської ради в судове засідання не з`явився.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 28.11.2020 сторони уклали шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, актовий запис №05 (а.с. 14).

Від спільного життя мають малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку/ осіб від 11.12.2023 №404 та довідок про реєстрацію місця проживання осіб вбачається, що ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 17-19).

Як вказує позивачка, сімейне життя не склалося, відсутнє взаєморозуміння, спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, вважає збереження шлюбу неможливим та таким, що суперечить її інтересам.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї є неможливим, а тому укладений між сторонами шлюб необхідно розірвати.

Стаття 113 СК України передбачає право на вибір прізвища після розірвання шлюбу, яке вирішується не судом, а органом державної реєстрації актів цивільного стану, тому вимога позивачки про залишення прізвища після розірвання шлюбу « ОСОБА_3 » не відноситься до компетенції суду.

Частинами 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зважаючи на те, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, враховуючи визнання позову відповідачем, суд розглядає справи без витребування відповідного висновку.

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Частинами 1, 2 ст. 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Оскільки малолітній ОСОБА_4 за своїм віком не усвідомлює факту визначення його місця проживання, суд вважає за недоцільне порушувати перед ним це питання.

З огляду на викладене, з метою захисту інтересів малолітньої дитини та подальшого забезпечення належних умов його виховання та всебічного розвитку, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір`ю.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюю зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, на користь позивачки з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 листопада 2020 року виконавчим комітетом Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, актовий запис №05.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 16.07.2024.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: служба у справах дітей Комишанської сільської ради, адреса: вул. Київська, 1, с. Комиші Охтирського району Сумської області.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко