Рішення № 120395183, 09.07.2024, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2024 року справа № 927/1256/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: керівника Козелецької окружної прокуратури, вул. Євгена Лоскота, буд.1, смт. Козелець, 17000, код 02910114,

в інтересах держави в особі: Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Незалежності, буд. 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044, код 04061754

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут, пр-т Миру, буд. 53, м. Чернігів, 14005, код 39576385

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 23042,17 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Ходико О.Є. прокурор,

від позивача: не прибув,

від відповідача: Антоненко Л.А., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут, в якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, укладену між Остерською міською радою (код 04061754) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код 39576385);

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 05.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, укладену між Остерською міською радою (код 04061754) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код 39576385);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Остерської міської ради кошти в сумі 23042,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковими угодами № 1 від 04.02.2021, № 2 від 05.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов Договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення його обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України Про публічні закупівлі та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Ухвалою суду від 18.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2023; учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень.

Ухвала суду від 18.09.2023 отримана учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.70-72).

10.10.2023 від позивача надійшов лист №1565/03-09 від 02.10.2023, в якому позивач просить провести розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі (а.с. 75).

11.10.2023 від відповідача, у встановлений судом строк, надійшов відзив на позов від 09.10.2023, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначає про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі; вказує на те, що вимог щодо збереження обсягів газопостачання Закон України Про публічні закупівлі не містить, діючим законодавством не визначено форму та зміст документа про коливання ціни природного газу на ринку. Надана прокурором інформація не може спростувати ані відсутність коливання цін на газ у спірний період, ані свідчити про середню ринкову ціну на природний газ у зазначений період. Договір постачання природного газу укладений з дотриманням вимог Закону України Про публічні закупівлі. Позивач протягом дії договору не відмовлявся від переданого йому природного газу та сплатив добровільно його вартість в повному обсязі відповідно до фактичного споживання. Вимога про передачу природного газу в обсязі, визначеному договором, від позивача не надходила. Підстави для стягнення грошових коштів згідно з ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України відсутні (а.с. 77-85).

13.10.2023 від відповідача надійшло клопотання №147-Ск-2584-1023 від 12.10.2023 про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення постанови у цій справі, обставини в якій є подібними обставинами даної справи та від висновків якої залежить правильне вирішення даної справи (а.с. 96-100).

16.10.2023 від Козелецької окружної прокуратури у встановлений судом строк, надійшла відповідь на відзив №50-75-4057вих-23 від 13.10.2023, у якій прокурор вважає належно обґрунтованими підстави представництва інтересів держави та звернення з даним позовом до суду. Прокурор зазначає, що надані відповідачем документи не можуть виступати як належне і беззаперечне підтвердження коливання ціни на ринку природного газу. Прокурор вказує, що позивач мав беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в укладеному договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції постачальника про збільшення ціни підписав додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб. м природного газу збільшилася, а обсяг поставки природного газу за договором істотно зменшився. В результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, за доводами прокурора з місцевого бюджету позивачем безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу кошти за недопоставлений товар, чим порушено інтереси держави (а.с. 106-117).

17.10.2023 від відповідача надійшло клопотання №147-Ск-2587-1023 від 16.10.2023 про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 провадження №12-57гс23 та оприлюднення постави у цій справі, обставини в якій є подібними обставинами даної справи та від висновків якої залежить правильне вирішення даної справи. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що предмети у справі № 922/2321/22 та у даній справі є тотожними, оскільки оскаржуються правочини щодо постачання електричної енергії споживачу через порушення імперативних приписів ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та повернення безпідставно набутих коштів на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України, що свідчить про їх подібність (а.с. 125-132).

У підготовче засідання 18.10.2023 прибули представники прокуратури та відповідача. Представник позивача у підготовче засідання не прибув.

У судовому засіданні 18.10.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 06.12.2023, про що позивач повідомлений ухвалою суду від 18.10.2023, яка направлена йому на наявну в матеріалах справи електронну адресу.

23.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 21.10.2023, у яких відповідач зазначив, що оспорювані додаткові угоди укладено з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі і цей Закон не визначає, які саме документи можуть підтверджувати коливання ціни товару на ринку; правові підстави для повернення коштів згідно з ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України відсутні (а.с. 143-146).

01.11.2023 від Козелецької окружної прокуратури надійшли заперечення №50-75-4258вих-23 від 27.10.2023, у яких прокурор зазначає, що доводи, викладені у клопотанні про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21, не відповідають обставинам справи, оскільки визнання оспорюваних додаткових угод недійсними не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані відповідним договором, тобто зобов`язання є договірними. Правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 прокурор просить залишити без задоволення (а.с. 150-152).

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги судове засідання 06.12.2023 не відбулося, про що складено Акт № 125-23 від 06.12.2023 щодо оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 06.12.2023 учасників справи повідомлено про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 19.12.2023, яка направлена учасникам справи в їх електронні кабінеті в ЄСІТС.

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут у листі №14701-Сл-2760-1223 від 12.12.2023 повідомило Господарський суд Чернігівської області про зміну юридичної адреси на пр-т Миру, буд. 53, м. Чернігів, 14005; ідентифікаційний код юридичної особи, банківські реквізити та контактні дані залишилися без змін.

У підготовче засідання 19.12.2023 прибули представники прокуратури та відповідача. Представник позивача у підготовче засідання не прибув.

Ухвалою суду від 19.12.2023 у даній справі за клопотанням відповідача провадження у справі № 927/1256/23 зупинене до закінчення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду в подібних правовідносинах у справі № 922/2321/22 та опублікування повного тексту постанови.

24.01.2024 Великою Палатою Верховного Суду прийнята постанова в справі № 922/2321/22, повний текст якої оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.02.2024.

Ухвалою від 15.04.2024 суд поновив провадження у справі № 927/1256/23, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 927/1256/23 на 29 днів, підготовче засідання призначив на 14.05.2024, про що учасники справи повідомлені шляхом направлення ухвали суду в їх електронні кабінети в ЄСІТС.

29.04.2024 від Козелецької окружної прокуратури засобами поштового зв`язку надійшла заява про зміну підстав позову № 50-77-1922вих-24 від 24.04.2024, в якій прокурор повідомив про те, що оскільки спірні додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі» тому підлягають визнанню недійсними, таким чином грошові кошти в сумі 23042,17 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути Остерській міській раді в силу статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява про зміну підстав позову подана під час підготовчого засідання з урахуванням приписів ч. 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

Листом суду від 13.05.2024 учасників справи повідомлено про те, що у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О. розгляд справи 14.05.2024 не відбудеться.

Ухвалою суду від 15.05.2024 учасників справи повідомлено призначення підготовчого засідання на 28.05.2024. Вказана ухвала направлена учасникам справи в їх електронні кабінеті в ЄСІТС.

16.05.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому відповідач просив суд зупинити провадження у справі 927/1256/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та оприлюднення постанови по цій справі, обставини в якій є подібними обставинами даної справи та від висновків якої залежить правильне вирішення справи № 927/1256/23.

23.05.2024 від Козелецької окружної прокуратури надійшли заперечення без дати, у яких прокурор заперечив щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21, оскільки доводи зазначені у клопотанні не відповідають обставинам справи № 927/1256/23.

У підготовче засідання 28.05.2024 прибули представники прокуратури та відповідача. Представник позивача у підготовче засідання не прибув.

Суд у підготовчому засіданні 28.05.2024 протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд у підготовчому засіданні 28.05.2024 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2024, про що позивач повідомлений ухвалою суду від 28.05.2024, яка надіслана йому в його електронний кабінет 28.05.2024.

У судове засідання 09.07.2024 прибули представники прокуратури та відповідача. Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області (позивач) 22.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-12-22-003773-b про проведення спрощеної/допорогової закупівлі газового палива обсягом 22000 куб.м. за бюджетні кошти на суму 194700,00 грн. (а.с.29-33).

Згідно звіту про результати проведення закупівлі UA-2020-12-22-003773-b від 27.01.2021 Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області (позивач) провела закупівлю 09120000-6 - газове паливо (природний газ) (ДК 021:2015:09120000-6-газове паливо) обсягом 22000 м куб. зі строком поставки до 31.12.2021, сума визначена в договорі про закупівлю 194480,00 грн, учасник, з яким укладений договір Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (відповідач) (а.с. 34).

27.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (постачальником) та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області (споживачем) укладено договір на постачання природного газу №41АВ147-63-21 (далі Договір) (а.с.35-38), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою, організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору річний плановий обсяг постачання газу 22000 м. куб..

Згідно п. 1.5 Договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з п.п. 3.1-3.3, 3.6 Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Ціна газу становить 7366,66 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1473,34 грн., всього з ПДВ 8840,00 грн.

Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору не більше ніж на 10 відсотків в разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього Договору.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором 194480,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 10.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Дія Договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 10.2 Договору).

Пунктом 10.5 Договору сторони погодили, що усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Відповідно до п. 10.6 Договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

- покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

- узгодженої зміни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

- зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

ТОВ Чернігівгаз Збут звернулось з листом № 14704-СЛ-341/221-0121 від 27.01.2021 до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо зміни ціни. У листі позивачем відповідача повідомлено про зростання вартості природного газу у січні 2021 року, у зв`язку з чим ціна природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та ПДВ з 01.01.2021 за 1 куб. м становить 9,72312 грн., у т.ч. ПДВ 20%. У підтвердження коливання ціни природного газу відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати (далі ТПП).

Відповідно до цінової довідки № 1757/20 від 04.01.2021 Харківської ТПП згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі Українська енергетична біржа, середньозважена ціна газу станом на 29.12.2020 становить: ресурс грудня 2020 року 6329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року 7558,18 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами - +19,41% (а.с. 40).

04.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області укладено додаткову угоду № 1 до Договору на постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021 (а.с. 39), яка розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2021, згідно якої сторони прийшли до згоди викласти п.п. 1.2, 3.2 Договору у такій редакції:

- річний плановий обсяг постачання - 20001,81 м куб.;

- ціна газу з 01.01.2021 становить 8102,60 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1620,52 грн., всього з ПДВ 9723,12 грн.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з укладенням додаткової угоди № 1 від 04.02.2021 ціна за 1000 куб.м. газу збільшилася з 8840,00 грн. (з ПДВ) до 9723,12 грн. (з ПДВ), або на 9,99%.

05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області укладено додаткову угоду № 2 до Договору на постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021 (а.с. 42), яка розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2021, згідно якої сторони дійшли згоди щодо п.п. 1.2, 3.2 Договору у такій редакції:

- річний плановий обсяг постачання - 18185,116 м куб.;

- ціна газу з 01.01.2021 становить 8912,05 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1782,41 грн., всього з ПДВ 10694,46 грн.

Листом № 1169/03-09 від 01.08.2023 Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області повідомила Козелецьку окружну прокуратуру про те, що додаткова угода № 2 від 05.02.2021 до Договору № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021 між Остерською міською радою та ТОВ «Чернігівгаз Збут» укладена відповідно до наданої ТОВ «Чернігівгаз Збут» цінової довідки Харківської ТПП № 232/21 від 02.02.2021 (а.с. 43).

Відповідно до цінової довідки № 232/21 від 02.02.2021 Харківської ТПП за наявною інформацією щодо рівня цін по постачанню природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на умовах оплати протягом або після періоду постачання природного газу, суб`єктів ринку природного газу регіональних газопостачальних підприємств, діапазон цін на природний газ на ринку України становить 8970,00-9960,00 грн/за 1000 куб. м з 01.02.2021, згідно з інформацією опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі Українська енергетична біржа, середньозважена ціна газу становить: ресурс січня 2021 року (станом на 04.01.2021) 7578,55 грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 19.01.2021) 8455,10 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами - +11,57% (а.с. 44).

Прокурор у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з укладеною додатковою угодою № 2 від 05.02.2021 збільшилася ціна за 1000 куб.м. газу з 9723,12 грн. (з ПДВ) до 10694,46 грн. (з ПДВ), або на 9,99%.

Як зазначено, прокурором у позовній заяві, між позивачем та відповідачем також укладені додаткові угоди № 3 від 05.07.2021, № 4 від 06.07.2021, № 5 від 20.07.2021, № 6 від 21.06.2021, № 7 від 28.07.2021, № 8 від 25.08.2021 до Договору на постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, якими було змінено ціну газового палива, однак газове паливо за вказаними додатковими угодами не поставлялося, в зв`язку з чим відсутні підстави для їх визнання недійсними.

28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області укладено додаткову угоду № 9 до Договору на постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021 (а.с. 45), згідно якої сторони прийшли до згоди викласти п.п. 1.2, 3.6 Договору у наступній редакції:

- річний плановий обсяг постачання 12425,26 м куб.;

- загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачу за цим договором, і становить 132881,46 грн.

28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області укладено додаткову угоду № 10 до Договору на постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021 (а.с. 46), згідно якої сторони прийшли до згоди розірвати з 27.09.2021 договір постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021. Дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору, в період січня по квітень 2021 року, ТОВ Чернігівгаз збут поставив Остерській міській раді Чернігівського району Чернігівської області природний газ у загальному обсязі 12425,26 куб. м вартістю 132881,46 грн., про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання природного газу: № ЧРЗ81000958 від 22.02.2021 на суму 40541,09 грн. (обсяг споживання 3790,85 куб. м.); № ЧРЗ81002277 від 17.03.2021 на суму 55464,47 грн. (обсяг споживання 5186,28 куб. м.); № ЧРЗ81003544 від 13.05.2021 на суму 30917,80 грн. (обсяг споживання 2891,01 куб. м.); № ЧРЗ81004670 від 17.05.2021 на суму 5958,10 грн. (обсяг споживання 557,12 куб. м.) (а.с. 47-50).

Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області повністю розрахувалась за спожитий природний газ у вказаному періоді, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: № 74 від 22.02.2021 на суму 40541,09 грн, № 182 від 18.03.2021 на суму 55464,47 грн, № 294 від 14.05.2021 на суму 30917,80 грн, № 305 від 25.05.2021 на суму 5958,10 грн (а.с. 51-52).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що на підставі додаткових угод №№ 1-2 до Договору на постачання природного газу № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, укладених з порушенням вимог частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, вартість 1 куб.м. природного газу зросла на 1854,46 грн. (з 8840,00 грн. до 10694,46 грн.) або на 20,99%, в той час як загальний об`єм палива зменшився на 9574,74 куб. м (з 22000 куб.м. до 12425,26 куб. м) або на 43,52%. Тобто, замовник Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області, здійснила оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому, обсяг поставленого палива суттєво скоротився.

За твердженням прокурора недобросовісні дії зі сторони ТОВ Чернігівгаз збут роблять результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призводять до неефективного використання бюджетних коштів Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області.

Щодо підстав звернення прокурора до суду з даним позовом суд зазначає таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", виклав позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. ст.1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

За доводами керівника Козелецької окружної прокуратури правовідносини, пов?язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави. Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до постачання меншої кількості природного газу з одночасною необхідністю додаткового витрачання коштів з бюджету, що свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Прокурором у позові зазначено про безпідставне укладення додаткових угод і неправомірне збільшення ціни на природний газ, у зв`язку з чим позивачем сплачено відповідачу кошти у надмірному розмірі за товар, який не був поставлений, що суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Виходячи з приписів статті 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Аналіз ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який визначає підстави для звернення прокурора до суду свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

При цьому поняття "компетентний орган" вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

У даній справі прокурор подав позов в особі Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області у зв`язку з невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави суді.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області як орган місцевого самоврядування є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону Про прокуратуру).

Козелецька окружна прокуратура зверталась до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області листом № 50-75-2451вих-23 від 05.07.2023 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону Про публічні закупівлі.

Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області листом № 1128/03-09 від 26.07.2023 повідомила Козелецьку окружну прокуратуру про те, що з позовом про визнання додаткових угод недійсними та стягнення надміру сплачених коштів до суду не зверталась та не планує подання такого позову, договір на даний час виконаний та розірваний з 27.09.2021.

Козелецька окружна прокуратура листом № 27.07.2023 № 50-75-2737вих-23 звернулась до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо надання інформації відповідно до яких нормативно-правових актів та документів укладалась додаткова угода № 2 від 05.02.2021 та просила надати відповідні документи.

Листом № 1169/03-09 від 01.08.2023 Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області повідомила Козелецьку окружну прокуратуру про те, що додаткова угода № 2 до договору № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021 укладена відповідно до цінової довідки Харківської ТПП № 232/61 від 02.02.2021.

Отже, Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області підтвердила нездійснення жодних заходів на усунення допущених порушень, на які посилається прокурор.

Приймаючи до уваги, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів районного бюджету, Остерська міська рада є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 21.12.2022 у справі №904/8332/21.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області до ТОВ «Чернігівгаз Збут» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Щодо визнання недійсними оспорюваних Додаткових угод № 1-2.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними Додаткових угод щодо зміни ціни № 1 від 04.02.2021, № 2 від 05.02.2021 до Договору на постачання природного газу №41АВ147-63-21 від 27.01.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов?язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України Про публічні закупівлі, яким передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі).

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі: договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі у чинній на час спірних правовідносин редакції умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Судом встановлено, що Договір на постачання природного газу №41АВ147-63/21 від 27.01.2021 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут та Остерською міською радою Чернігівського району Чернігівської області за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі, і на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі.

Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2, 3.6 Договору річний плановий обсяг постачання газу 22000 куб. м; ціна 1000 куб. м газу на момент укладання Договору становила 7366,66 грн., а також ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб. м 8840,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума договору складала 194480,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Водночас згідно з оспорюваними додатковими угодами №№1-2 змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за 1000 куб. м газу з 8840,00 грн. до 10694,46 грн. або на 20,99%, в той час як загальний об`єм палива зменшився. Фактично ціна за 1000 куб. м газу збільшилася на 1854,46 грн., а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено на 9574,74 куб. м, у порівнянні з погодженим під час закупівлі.

За висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни на товар за спірними додатковими угодами здійснена вже на поставлений та спожитий позивачем природний газ.

Аналіз змісту спірних додаткових угод №№ 1-2 свідчить про те, що хоча ці угоди й не містять прямого посилання на норму ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, однак сторони укладали їх з метою зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% з обґрунтуванням коливання ціни такого товару на ринку.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№1-2 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1757/20 від 04.01.2021, № 232/21 від 02.02.2021.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (постанова Верховного Суду у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

З метою підтвердження факту коливання ціни товару на ринку, необхідно порівнювати його ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Як вбачається з наданих до справи цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які стали підставою для укладення спірних додаткових угод №№1-2, довідки № 1757/20 від 04.01.2021 та № 232/21 від 02.02.2021 видані як до, так і після укладення Договору на постачання природного газу №41АВ147-63/21 від 27.01.2021. За своїм змістом зазначені довідки Харківської торгово-промислової палати є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку, середньозважену ціну газу місячного ресурсу, яка розраховувалась на підставі даних, опублікованих на офіційному сайті ТБ Українська енергетична біржа та згідно з інформацією з офіційних сайтів суб`єктів ринку природного газу.

Вказані цінові довідки лише констатують рівень цін станом певні дати та не містять інформації про ціну природного газу станом на дату розкриття тендерної пропозиції 05.01.2021 та на дату укладення договору 27.01.2021. Самі по собі дані, викладені у цінових довідках, не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни станом на дату укладення спірних додаткових угод до договору.

Суд доходить висновку про те, що довідки Харківської торгово-промислової палати 1757/20 від 04.01.2021 та № 232/21 від 02.02.202 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (27.01.2021 та поширюється на відносини між сторонами, що фактично склались з 01.01.2021 та діє до дати розірвання - 27.09.2021) до дати підписання Додаткових угод щодо зміни ціни №№1-2 (від 04.02.2021, від 05.02.2021), а отже при укладенні Додаткових угод №1-2 щодо зміни ціни, така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.

Вказані у даних із сайту Української енергетичної біржі відомості про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів у період з 27.01.2021 по 05.02.2021 свідчать про те, що в період між укладенням договору (27.01.2021, дія якого поширюється на відносини між сторонами, що фактично склались з 01.01.2021) та укладенням спірних додаткових угод №№1-2 відбулось незначне коливання ціни газового палива на ринку, що не могло вплинути на зміну ціни за природний газ в сторону збільшення та стати беззаперечною підставою для укладення додаткових угод щодо зміни ціни до Договору на постачання природного газу №41АВ147-63-21 від 27.01.2021. При цьому збільшення ціни на підставі додаткових угод № 1 від 04.02.2021, № № 2 від 05.02.2021 (що порівнювали хаотично обрані дати в розрахунковому місяці) відбувалось з 01.01.2021.

Інших доказів у підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни, матеріали справи не містять.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх наступних додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88-90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України: ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони шляхом укладення додаткових угод №№ 1-2, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 8840,00 грн. до 10694,46 грн. за 1000 куб. м, тобто фактично вартість 1 куб. м (одиниця товару) збільшилася на 1854,46 грн. або на 20,99%.

Суд проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку про те, що надані постачальником документи не є належними доказами, що підтверджують факт коливання ціни природного газу на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі) а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін (починаючи з 01.01.2021), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на +20,99%.

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. В силу особливостей ціна на природний газ є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей ціна на природний газ є динамічною, про що не міг не знати та не враховувати відповідач, проводячи свою діяльність на ринку та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Остерська міська рада мала беззаперечне право на отримання природного газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписала спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1000 куб. м. природного газу значно збільшилась, а запланований обсяг поставки - зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України Про публічні закупівлі підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд, установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №№ 1-2 до Договору № 41АВ147-63-21 недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 23042,17 грн.

Відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка природного газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу природний газ за ціною 8,84 грн., в т.ч. ПДВ 20% за 1 куб. м.

Як встановив суд, відповідачем у період з січня по квітень 2021 року поставлено позивачу природний газ загальним об`ємом 12425,26 куб. м, за який останній сплатив кошти у розмірі 132881,46 грн.

Враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у п. 3.2 Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітні 2021 року природний газ кошти у розмірі 109839,29 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 23042,17 грн. (132881,46 грн. 109839,29 грн.).

Відповідно отримана відповідачем оплата у сумі 23042,17 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 23042,17 грн. підлягають задоволенню.

Доказами у справі відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за частиною 9 вказаної статті Кодексу, в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За висновком суду додаткові угоди №1-2 до Договору, що визнані недійсними за результатами вирішення цього спору, підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, тому, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору мають бути покладені на позивача та відповідача у рівних частинах, тобто у розмірі 4024,5 грн. на кожного.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 23042,17 грн. задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, укладену між Остерською міською радою (код 04061754) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код 39576385).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 05.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-63-21 від 27.01.2021, укладену між Остерською міською радою (код 04061754) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код 39576385).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю Чернігівгаз Збут (пр-т Миру, буд. 53, м. Чернігів, 14005, код 39576385) на користь Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Незалежності, буд. 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044, код 04061754) грошові кошти в сумі 23042,17 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю Чернігівгаз Збут (пр-т Миру, буд. 53, м. Чернігів, 14005, код 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 4024,5 грн. судового збору.

6. Стягнути з Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Незалежності, буд. 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17044, код 04061754) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 4024,5 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2024.

Суддя М.О. Демидова