Рішення № 120392390, 15.07.2024, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/504/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024 представник позивача ОСОБА_2 (уповноважена представляти інтереси позивача та підставі довіреності від 24.10.2023 (а.с. 8) звернулася до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 29.08.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 укладено Договір №471997-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальниці грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 471997-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначено у розрахунку заборгованості за Договором № 471997-КС-002 позичальниці ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором внаслідок чого у неї станом на 10.04.2024 утворилась заборгованість за договором № 471997-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 38 428,02 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 085,90 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 22 342,12 грн.

За вказаних підстав представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 38 428,02 грн. заборгованості за договором про надання кредиту та витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача ТОВ «Бізпозика» до судового засідання не з`ялася. При зверненні до суду у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання, відповідно до якого розгляд справи просили проводити без участі позивача. Позовні вимоги просили задовольнити повністю (а.с. 7)

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання також не з`явилася. До початку розгляду справи по суті подала до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи провести у її відсутність. Позов визнала та не заперечила проти його задоволення (а.с. 145).

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, 29.08.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №471997-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 15-19).

Відповідно до розділу 2 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 25000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором, та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (а.с. 15-19).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 2,00000000 процентів за кожен день користування Кредитом. Знижена процентна ставка за кредитом 1,15123690 в день, фіксована. Комісія за надання кредиту 3750,00 грн.

В розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» в реквізитах позичальника зазначені номер банківської платіжної картки платіжного засобу та РНОКПП відповідачки (а.с. 19).

Договір відповідачем підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8368.

Паспортом споживчого кредиту передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту та інші умови. Паспорт споживчого кредиту відповідачем також підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 13-14).

Представником позивача додано до позовної заяви візуальну форму послідовності дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 471997-КС-002 від 29.08.2023 (а.с. 30-31).

У анкеті клієнта ОСОБА_1 відображена інформація стосовно бажаного кредиту, фінансовий номер телефону, номер банківської картки НОМЕР_1 та інші дані Позичальника (а.с. 32 зв.).

З інформаційної довідки № 573/12 від 19.04.2024, наданої ТОВ «Платежі Онлайн», слідує, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція; Тип транзакції: видача; Сума: 25 000,00 грн.; Дата та час проведення: 2023-08-29, 18:49:48; зазначено номер платіжної картки на який здійснено перерахунок; Опис: Перерах. коштiв ОСОБА_1 , до кредитного дог. №471997-КС-002 від 29.08.2023 (а.с.32).

Із відповіді АТ КБ «Приват Банк» наданої на вимогу суду слідує, що банківська картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 132).

Згідно наданої АТ КБ «Приват Банк» виписки по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 29.08.2023 року по 13.02.2024 року встановлено, що на вищезазначену картку 29.08.2023 надійшли кошти в сумі 25000 грн. (а.с. 133 зв.).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №471997-КС-002 від 29.08.2023 року у ОСОБА_1 станом на 10.04.2024 утворилась загальна заборгованість 38 428,02 грн., з яких: 16 085,90 грн. - заборгованість за кредитом, 22 342,12 грн. - заборгованість по відсотках (а.с. 10-12).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та позивачем було укладено Договір про надання кредиту № 471997-КС-002 від 29.08.2023.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши відповідачу через платіжний сервіс «Platon» кредитні кошти на вказану нею в кредитному договорі платіжну картку, про що свідчать відповідні довідки сервісу платежів. Зазначені в довідках реквізити платіжної картки, дата, час та суми зарахованих на платіжну картку ОСОБА_1 коштів відповідають наданій АТ КБ «Приват Банк» виписці по банківській картці відповідача про рух коштів.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 471997-КС-002 про надання кредиту від 29.08.2023 слідує, що відповідачці був наданий обумовлений розмір кредиту, їй нараховувались відсотки на заборгованість. Водночас, станом на 10.04.2024 у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 38 428,02 грн.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію представника позивача, визнання позову відповідачкою, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 38 428,02 грн., оскільки остання не виконала свої зобов`язання згідно укладеного кредитного договору № 471997-КС-002 щодо повернення кредитних коштів.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позов, то 50 % мають бути повернуті позивачу з державного бюджету, а решта підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 137, 141, 206, 209, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 виданий 02.11.2018 органом 0524, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 471997-КС-002 від 29.08.2023 станом на 10.04.2024 яка складається із 16 085,90 грн. - заборгованість за кредитом, 22 342,12 грн. - заборгованість за відсотками, та 1 211,20 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Літинському районі Вінницької області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) 50 % сплаченого ними судового збору у розмірі 1 211,200 грн. згідно платіжної інструкції № 2659 від 18.04.2024.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.