Ухвала суду № 120389379, 09.07.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3017/23

Провадження № 1-кп/204/345/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022052630000636 внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 16 жовтня 2022, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказана справа.

У судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Підстав для повернення або закриття кримінального провадження не вбачається. Вважає, що обвинувальний акт подано у відповідності до КПК України. Також прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, у зв`язку з чим існує ризик переховування ОСОБА_5 від суду. Так, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі можу бути підставою та мотивом до втечі. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. З метою уникнення відповідальності обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які є військовослужбовцями, та проходять військову службу в районах ведення бойових дій з метою зміни ними показів або відмови від раніше наданих показів. Показання свідків та потерпілого можуть мати важливе значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні. Крім того, обвинуваченому відома анкетна інформація свідків та потерпілого, їх місця проживання. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обумовлюється тим, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою приховування раніше вчиненого або, будучи військовослужбовцем, з метою ухилення від відповідальності самовільно залишити місце служби, вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.407-409 КК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовим позиціям, що викладені у рішеннях ЄСПЛ. Підстави для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні відсутні.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений у судовому засіданні думку захисника підтримав.

Потерпіла в дане судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, справа підсудна Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська, підстав щодо її закриття, зупинення розгляду чи направлення прокурору для проведення досудового провадження суд не вбачає. Під час порушення кримінального провадження і досудового слідства не було допущено порушень КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, у зв`язку з чим обвинувальний акт необхідно призначити до судового розгляду.

Враховуючи принцип гласності та відкритості кримінального судочинства, судове засідання слід проводити відкрито, обмеження щодо відкритості, передбачених ч. 2 ст.27КПК України відсутні.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України,під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно зст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстатті 177 КПК України.

Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченому строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимогистатті 29 Конституції України,статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до вимог частини 1статті 184 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України.

При цьому, суд акцентує увагу, що на даній стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинуваченого запобіжних заходів, та не може на стадії судового розгляду надавати оцінку діям обвинуваченого.

Таким чином в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінює обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни та продовження запобіжного заходу на стадії судового розгляду.

На переконання сторони обвинувачення, очікування можливого суворого покарання саме по собі є реальним мотивом та підставою переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

При оцінці ризику переховування, у контексті вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 чи його зміну, суд враховує той факт, що існування вищевказаного ризику знаходиться у взаємозв`язку з іншими факторами, зокрема, те що на час вчинення злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 він проходив військову службу. Крім того, суд враховує і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі доведення його винуватості у суді. На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Необхідно зазначити, що наявність міцних соціальних зв`язків не є фактором, який істотно зменшує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_5 на потерпілу, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, суд враховуєвстановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Відповідно до вимог Закону суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Отже, ризик впливу на потерпілими, свідками, експертами, існує на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки судовий розгляд по справі не розпочато, вказані особи судом не допитані,існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого на потерпілу, свідків, експертів, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а томуіснує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи наявність встановленого судом ризику переховування від суду, вчинення останнім зазначених дій, з огляду на те, що обвинувачений є військовослужбовцем, може мати наслідком вчинення іншого військового кримінального правопорушення.

Таким чином, при розгляді клопотання прокурора судом встановлені дійсні ризики у кримінальному провадженні, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави суду для висновку, що менш суворі запобіжні заходи на даній стадії судового розгляду не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписівст. 183 КПК Українивважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який задоволенню не підлягає.

При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину,який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 193, 194, 197, 314-317, 315, 369- 372, 376, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальнепровадження №12022052630000636 внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 16 жовтня 2022, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, 77б на 09.07.2024 о 16:10 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

До судового засідання викликати учасників кримінального провадження.

Згідностатті 317 КПК України, роз`яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів до 06 вересня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Копію ухваливручити прокурору,обвинуваченому танаправити ІНФОРМАЦІЯ_2 ,для виконання та відома.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 12 липня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1