Ухвала суду № 120385251, 15.07.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4424/24

Провадження № 1-кп/229/1476/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває вказане кримінальне провадження.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, в якому, зокрема, зазначено про наявність наступних ризиків. Переховування від суду, що підтверджується тим, що злочин за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_4 віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Про вказані наміри ОСОБА_4 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Незаконний вплив на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , у випадку обрання відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню судового слідства. При цьому слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим фактично повторно вчинить кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.407-409 КК України. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 при ухваленні вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КК України.

Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується

ОСОБА_4 , значну суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, беручи до уваги, що військове кримінальне правопорушення у період воєнного стану, у вчиненні якого він обвинувачується, є особливо тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, та те, що вказана його протиправна діяльність створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, сторона обвинувачення вважає за можливе не визначати розмір застави, оскільки вона не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених в ньому підстав. Якщо суд дійде висновку про продовження запобіжного заходу, не заперечував проти етапування обвинуваченого з Державної установи«Запорізький слідчийізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_2 .

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора та зазначив, що він не переховувався. Не заперечував проти його етапування з Державної установи«Запорізький слідчийізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_2 .

Захисник в підготовчому судовому засіданні підтримав свого підзахисного та зазначив, що якщо суд дійде висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити мінімальний розмір застави. Не заперечував проти етапування обвинуваченого з Державної установи«Запорізький слідчийізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_2 .

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2024 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 25.05.2024 р. по 23.07.2024 р., без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання про продовженнястроку запобіжного заходу, суд враховує стадію судового провадження,воєнний стан, а також те, що ОСОБА_4 , неодружений, має неповнолітню дитину, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, є військовослужбовецем військової служби за призовом під час мобілізації, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у видіпозбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а також продовження існування ризиків, які не зменшилися, а саме переховування відсуду,свідчить тяжкістьпокарання,що загрожуєобвинуваченому уразі визнанняйого винуватиму вчиненнізлочину,передбаченого ч.4ст.408КК України,який відповіднодо ст.12КК України,відносяться докатегорії особливотяжких злочинів,у зв`язкуіз чим,розуміючи тяжкістьможливого покаранняу разівизнання йоговинним увчиненні інкримінованогозлочину,останній можепереховуватись відсуду зметою уникненняпокарання; незаконний вплив на свідків, які ще не допитані в суді; вчинення іншого кримінально правопорушення, оскільки обвинувачений на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим може вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.407-409 КК України.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на воєнний стан, а також те, ще власник житла та повнолітні особи, які в ньому проживають висловили на це згоду, не надано документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно, також неможливо застосувати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбаченихст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Разом з тим, суд вважає, що разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити розмір застави у 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Крім того,оскільки обвинуваченийє військовослужбовцем,а такожвиявив бажанняприймати участьу розглядікримінального провадженнябезпосередньо вДружківському міськомусуді Донецькоїобласті,суд дійшоввисновку пронеобхідність йогоетапування зДержавної установи«Запорізький слідчийізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 12 вересня 2024 року включно в умовах гауптвахти.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок за наступними реквізитами: рахунок отримувача НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця перебування/проживання; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Етапувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Державної установи«Запорізький слідчийізолятор» до ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцемдислокації АДРЕСА_2 для розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Копію ухвалинаправити обвинуваченомудля відома,начальнику Державноїустанови «Запорізькийслідчий ізолятор»та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцемдислокації АДРЕСА_2 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: