Ухвала суду № 120382342, 15.07.2024, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/839/24

Провадження № 2-о/386/42/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

15 липня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні,-

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , 12.07.2024 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні,в якій просив встановити факт перебування ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та факт їх спільного проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до моменту смерті спадкодавця, а сааме до 30.03.2023 .

В заяві зазначила свідків, які можуть підтвердити факт догляду заявниці за померлим та його утримання та додала до заяви їх список.

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

До заяви не додано документи про сплату судового збору виходячи з двох заявлених вимог, враховуючи звернення до суду через систему «Електронний суд».

Згідно підпункту 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору у справахокремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в даній справі розмір судового збору становить по 605 грн. 60 коп. за кожну вимогу, а всього - в загальному розмірі (605 грн. 60 коп.* 2)*0,8= 968 грн. 96 коп. , тобто заявнику необхідно судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. (реквізити сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту)

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Представником заявника в заяві не вказано, чи є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 , лише вказано, що інші особи не навідувалися до померлого, не допомагали йому фінансово, тому неможливо з`ясувати чи має місце спір про право.

Крім того, слід зазначити, що представником позивача надано суду докази спільного проживання однією сім`єю та його утримання, оскільки із заяви слідує, що догляд здійснювався за померлим за адресою АДРЕСА_1 , а адреса проживання заявниці по АДРЕСА_2 , а довідка про проведення поховання спадкодавця не є доказом його повного фінансового утримання.

Частиною 1 статті 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

У заяві представник заявника просив встановити факт перебування ОСОБА_3 (11.11.1950-30.03.2023) на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та факт їх спільного проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до моменту смерті спадкодавця, а саме до 30.03.2023, однак до заяви додано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.12.2023 з підстав відсутньої можливості встановлення родинних відносин, так як не надані відповідні документи, що підтверджують родинний зв`язок заявника з спадкодавцем.

Тому представнику заявника необхідно надати суду постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії з підстав відсутності підтвердження спільного проживання та утримання спадкодавця заявницею.

Таким чином, заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 318 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також, порушення вимог ч. 3 ст. 177 ЦПК України, з урахуванням вимог частин 1, 3, 4 ст. 53 ЦПК України, заявник не зазначає на яких підставах зазначених осіб належить залучити до участі у справі.

Також слід зазначити, що відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Заявницею вказано заінтересованими особами Голованівська районна державна адміністрація Кіровоградської області та приватний нотаріус, проте не роз`яснено, які у них виникають спадкові права саме на майно спадкодавця і з яких підстав він залучений, в розумінні ст. 294 ЦПК України.

Крім того, заява містить перелік свідків, які можуть підтвердити дані факти та список свідків, однак до заяви не додано клопотання оформлено відповідно до ст.91 ЦПК України.

Таким чином, заявнику необхідно подати до суду належним чином оформлену заяву про виклик свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу..

Враховуючи вищевикладене, представнику заявника необхідно привести заяву, сформовану в системі «Електронний суд», відповідно до вимог ст. 177 та заінтересованим особам копії заяви разом з документами поданих до суду.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 про встановленняфакту перебуванняна утриманні - залишити без руху.

Надати представнику заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику заявника, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останній, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.