Рішення № 120376228, 15.07.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18971/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ПФУ в Полтавській області) від 27.12.2023 (вх. №83700/23 від 27.12.2023) /а.с. 64-69/, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення протягом надмірно тривалого часу ОСОБА_1 доплати пенсії за вислугу років за період з 01.01.2018 по 01.03.2019, з 01.04.2019 по 01.06.2021, з 01.04.2019 по 01.12.2020 року згідно доказів та розрахунків, наданих в позові загальним розміром - 36765,82 + 199415,13 + 20839,20 = 257020,15 грн.;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як державного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії, грошові кошти через незаконні дії шляхом невиконання на протязі тривалого часу чинних норм частини третьої ст.52, частини другої ст.55 спеціального Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992, а також тривалу бездіяльність в подальшому з порушенням практики Європейського суду з прав людини, а саме - пункту 23 Рішення у справі Сук проти України, (CASE OF SUK v. UKRAINE; Заява №10972/05; остаточне рішення від 10 березня 2011 року, що призвело до завдання з 01.01.2018 і до теперішнього часу матеріальної шкоди загальним розміром - 36765.82 + 199415,13 + 20839,20 = 257020,15 грн. для забезпечення відшкодування шкоди, яка виникла через неповну виплату пенсії з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року щомісяця в 2018 році розміром (5656,29 - 2828,15) = 2828,15 грн., в січні 2018 року, лютому 2018 року, березні 2018 року, квітні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року, вересні 2018 року, жовтні 2018 року, листопаді 2018 року, грудні 2018 року, всього (5656,29 - 2828,15) * 12 = 33937 грн. 68 коп. та неповну виплату пенсії щомісяця в 2019 році розміром (5656,29 - 4242,22) = 1414,07 грн., в січні 2019 року, лютому 2019 року, всього - (5656,29 - 4242,22) * 2 = 2828 грн. 14 коп., а всього з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року - (33937,80+2828,14) = 36765 грн. 82 коп. на підставі доказів - розрахунку Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, щодо щомісячних виплат по підвищенню пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018 розміром 2828,15 грн. та з 01.01.2019 по 31.12.2019 розміром 1414,07 грн., наданого в чинному документі перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року та з урахуванням щомісячних виплат, що мали місце в 2018, 2019 роках та засвідчених в довідках пенсійного органу від 19.08.2019 №270, №271, а також з урахуванням пояснень, наданих в позовної заяві, стосовно невиплаченої пенсії пенсійним органом ОСОБА_1 , розміром - 199415 грн. 13 коп., про що свідчить документ від 21.05.2021 розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №ФП65778 за Дорученням №ФП65778/62 з 01.04.2019 по 01.06.2021 року та з урахуванням пояснень, наданих в позовної заяві стосовно невиплаченої пенсії розміром - 20839 грн. 20 коп., по доплаті пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом на підставі документу від 15.12.2022 року розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №ФП65778 за Дорученням №ФП65778/63 з 01.04.2019 по 01.12.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що територіальний орган Пенсійного фонду України на виконання рішення суду, що набрали законної сили, перерахував, але у повному обсязі не виплатив належні позивачу суми пенсії, чим завдав йому матеріальної шкоди, та повинен понести за це відповідальність. Вказує, що у зв`язку з поетапною виплатою Головним управлінням підвищення до його пенсії за вислугу років у період з 01.01.2018 по 01.03.2019 йому завдано матеріальну шкоду у вигляді недоплаченої пенсії за вислугу років загальною сумою 36765,94 грн. Позивач вважає, що йому також завдано матеріальну шкоду у розмірі 199415,13 грн. та 20839,20 грн., що виникла через не виплату перерахованої пенсії на виконання рішень суду, що набрали законної сили.

У постанові судом апеляційної інстанції зазначено, що вимоги позивача у даній справі стосуються визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України щодо проведення доплати до пенсії загальним розміром 36765, 82 грн. +199415,13+20839,20 =257020,15 грн. та стягнення на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України матеріальної шкоди загальним розміром 36765, 82 грн. +199415, 13+20839,20 =257020,15 грн., яка виникла через неповну виплату пенсії, тобто вимоги позивача направлені на стягнення конкретної суми через невиплату його пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення коштів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 26 березня 2024 року у справі №440/18971/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 у справі №440/18971/23 скасовано, направлено справу №440/18971/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа №440/18971/23 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 08 травня 2024 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/18971/23. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28 травня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 126-127/, в якому представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання судових рішень у справах №1640/295/18, №440/1452/21, №440/6418/22 ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивачу, але донараховані суми не виплачені у повному обсязі через відсутність коштів внаслідок недостатності фінансування з Державного бюджету України. Вказує, що працівниками Головного управління вчинено всі можливі дії, спрямовані на виконання судових рішень, а кошти донарахованої пенсії у повному обсязі не виплачені з причин, що не залежать від ГУ ПФУ в Полтавській області.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 з 05 листопада 1999 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується розрахунком на пенсію /а.с. 128/ та позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року у справі №1640/2295/18, що набрало законної сили 08 жовтня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 70% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Полтавського ОВК з урахуванням 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн (триста п`ятдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 48-51/.

На виконання судового рішення пенсійним органом з урахуванням приписів постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018. Перерахована пенсія ОСОБА_1 з 01.01.2018 склала 8951,25 грн. При цьому, до виплати з 01.01.2018 останньому визначено суму пенсії 6123,11 грн., з яких 3294,96 грн. - попередня сума пенсії та 2828,15 грн. - 50% від суми підвищення до пенсії (5656,29 грн. х 50%) /а.с. 72/.

05 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про: визнання незаконними сумісних (солідарних) дій і одночасно сумісної бездіяльності КМУ, ПФУ та його територіального органу у зв`язку з їх пасивною поведінкою, відносно реалізації своїх повноважень щодо контролю відповідних органів виконавчої влади для забезпечення соціальних гарантій особам, звільненим з військової служби, з забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплат пенсій, з дати виникнення права на їх перерахунок 01.01.2018 через порушення законних інтересів ОСОБА_1 стосовно виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії розміром 5656,29 грн, відповідно до чинної норми прямої дії частини 3 статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі чинного документу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 в частині підсумок пенсії (з надбавками): 8951,25 грн та з урахуванням вимог частини 2 статті 19, частини 5 статті 17 Конституції України, правових висновків рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права власності, які захищають право військових пенсіонерів від незаконних дій та одночасно бездіяльності органів влади, що призвели до завдання з 01.01.2018 по 05.03.2019, під час дії чинних пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та відповідних рішень, прийнятих ПФУ і його територіальним органом в Полтавській області, матеріальної шкоди, що підтверджується висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке вступило в законну силу з 05.03.2019; стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів за незаконні дії та бездіяльність з ГУПФУ в Полтавській області, як пенсійного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії ОСОБА_1 , загальним розміром 36765,94 грн для забезпечення відшкодування шкоди, яка виникла через неповну виплату пенсії з 01.01.2018 по 01.03.2019 щомісяця в 2018 році розміром 5656,29 грн - 2828,15 грн = 2828,15 грн - в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2018 року, всього 33937,80 грн (5656,29 грн - 2828,15 грн х 12) та неповну виплату пенсії щомісяця в 2019 році розміром 5656,29 грн - 4242,22 грн = 1414,07 грн - в січні, лютому 2019 року, всього 2828,14 грн (5656,29 грн - 4242,22 грн х 2), а всього з 01.01.2018 по 01.03.2019 36765,94 грн (33937,80 грн + 2828,14 грн) на підставі доказів - розрахунку ГУПФУ в Полтавській області щодо щомісячних виплат по підвищенню пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018 розміром 2828,15 грн та з 01.01.2019 по 31.12.2019 розміром 1414,07 грн, наданого в чинному документі перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 та з урахуванням щомісячних виплат, що мали місце в 2018, 2019 роках та засвідчені в довідках пенсійного органу від 19.08.2019 №270, №271, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, стосовно невиплаченого боргу, розміром 3753,80 грн, по доплаті пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом в 2018 році відповідно до чинного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №1640/2295/18.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2029 року у справі №440/3363/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення грошових коштів за незаконні дії та бездіяльність з ГУПФУ в Полтавській області, як пенсійного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення ОСОБА_1 доплати пенсії за вислугу років за період з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року в загальній сумі 36765,82 грн (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень вісімдесят дві копійки). Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоплаченої пенсії за вислугу років за період з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року на загальну суму 36765,82 грн (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень вісімдесят дві копійки). В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 14-20/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №440/3363/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі №440/3363/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення грошових коштів. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 440/3363/19 - залишено без змін /а.с. 21-26/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №440/3363/19, що набрала законної сили, встановлено, що у жовтні 2018 року пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.10.2018. Аналогічно як і у випадку з перерахунком пенсії позивача з 01.01.2018, перерахована пенсія ОСОБА_1 з 08.10.2018 склала 8951,25 грн. При цьому, до виплати з 08.10.2018 останньому визначено суму пенсії 6123,11 грн, з яких 3294,96 грн - попередня сума пенсії та 2828,15 грн - 50% від суми підвищення до пенсії (5656,29 грн грн х 50%). Відтак, в результаті вказаних перерахунків підвищення до пенсії позивача склало 5656,29 грн, з яких підлягало виплаті: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 2828,15 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення 4242,22 грн; з 01.01.2020 100% щомісячно від підвищення 5656,29 грн.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже вказані вище обставини, встановлені судовим рішенням у справі №440/3363/19, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Позивач вважає, що йому завдано з 01.01.2018 і до теперішнього часу матеріальну шкоду у розмірі 36765,82 грн., яка виникла через неповну виплату пенсії з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року щомісяця в 2018 році розміром (5656,29 - 2828,15) = 2828,15 грн., в січні 2018 року, лютому 2018 року, березні 2018 року, квітні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року, вересні 2018 року, жовтні 2018 року, листопаді 2018 року, грудні 2018 року, всього (5656,29 - 2828,15) * 12 = 33937 грн. 68 коп. та неповну виплату пенсії щомісяця в 2019 році розміром (5656,29 - 4242,22) = 1414,07 грн., в січні 2019 року, лютому 2019 року, всього - (5656,29 - 4242,22) * 2 = 2828 грн. 14 коп., а всього з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року - (33937,80+2828,14) = 36765 грн. 82 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

24 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив:

- визнати протиправними дії з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні з 1 квітня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 77% грошового забезпечення з 100% сумою підвищення пенсії, призначеної 4 листопада 1999 року за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням дії Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7- рп/2016, на підставі заяви про перерахунок пенсії від 22 грудня 2020 року, рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/5009/20 від 16 листопада 2020 року, у справі №1640/2295/18 від 3 серпня 2018 року та з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених доданої до заяви оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп65778 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 5 березня 2019 року з складових грошового забезпечення загальним розміром 22351,25 грн та з врахуванням індексації грошових доходів з складових грошового забезпечення, ураховуючи правовий висновок відносно прав військових пенсіонерів в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №344/9292/17 щодо субсидіарного застосування механізму проведення індексації пенсійного забезпечення для військових пенсіонерів відповідно до положень спеціальних законів, зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії №2017-111, від 5 жовтня 2000 року, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 3 липня 1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17 липня 2003 року та з врахуванням, за документами, що є у пенсійній справі №ФП-65778, щомісячної надбавки 40% посадового окладу за службу в Збройних Силах України, яку отримував ОСОБА_1 в грошовому забезпеченні на момент звільнення, відповідно до інформації, що зберігається у розрахункової книжці Серія НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 , у рамках дії Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, в розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії на підставі сумісно - заяви ОСОБА_1 від 22 грудня 2020 року до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та доданої до заяви оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 грудня 2020 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою з складових грошового забезпечення: (посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, премія), з включенням додатково щомісячної надбавки 40% посадового окладу за службу в Збройних Силах України, відповідно до інформації в розрахункової книжці Серія НОМЕР_1 , яка входили до складу грошового забезпечення на момент звільнення зі служби ОСОБА_1 та з включенням, за вимогами частини п`ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", індексації грошових доходів з складових грошового забезпечення з урахуванням висновку в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року справа №344/9292/17, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №440/1452/21, що набрало законної сили 01 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778 у розмірі 77 % грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, за вирахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) /а.с. 34-39/.

21 травня 2021 року на виконання цього рішення суду у справі №440/1452/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та за результатами такого перерахунку оформлено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ФП65778 Гулого М.Я., яким визначено суму доплати за період з квітня 2019 року по травень 2021 року в загальному розмірі 199415,13 грн. /зворот а.с.128/.

Позивач вважає, що йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 199415,13 грн., що виникла через не виплату перерахованої пенсії в розмірі 199415,13 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

27 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення, згідно чинних з 20.12.2016 року норм спеціального закону на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 4З, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунку та виплати пенсії через порушення права власності позивача, яке визначається безпосередньо спеціальним Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та деяких інших осіб, через застосування після 20.12.2016 і до теперішнього часу при перерахунках та виплатах пенсії ОСОБА_1 обмеження встановленого максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується пенсійними документами в пенсійної справі - ФП-65778;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 No 7-рп/2016, статті 1512 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Захист прав власності, здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 в повному розмірі з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.01.2018 та з урахуванням правової позиції та висновків Верховного Суду в постанові від 6.07.2022 по справі 440/4978/19 (Провадження № К/9901/14681/20);

- постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення з 20.12.2016 причин та умов, що сприяють порушенню спеціального закону №2262-ХІІ через протиправне застосування відповідачем частини сьомої статті4З Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб під час виконання службовою особою пенсійного органу своїх повноважень, відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим. областях. містах Києві та Севастополі, з умисним недодержанням висновку та самого Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 під час прийняття рішень, щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2018 і до теперішнього часу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі №440/6418/22, що набрало законної сили 15 грудня 2022 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час її перерахунку на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778, з урахуванням уже виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) /а.с. 29-33/..

15 грудня 2022 року на виконання цього рішення суду у справі №440/6418/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 та за результатами такого перерахунку оформлено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ФП65778 ОСОБА_1 , згідно з яким сума доплати за період з квітня 2019 року по листопад 2020 року становить 20839,20 грн. /а.с. 129/.

Позивач вважає, що йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 20839,20 грн.., що виникла через не виплату перерахованої пенсії в розмірі 20839,20 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХП від 09.04.1992 (далі - Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону України № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Зазначені положення Закону № 1774-VIII набрали чинності з 1 січня 2017 року та рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними), не визнавались.

У пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

У Рішенні від 02.03.1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини другої статті 255 КАС України, рішення суду набрало законної сили 05.03.2019 року.

Згідно ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05.03.2019, як того вимагає ч.2 ст. 265 КАС України.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що зміст статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 17.06.2020 по справі № 2540/2873/18, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, оскільки норми постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 були чинними до 05.03.2019, пенсійний орган правомірно їх дотримувався.

Таким чином, оскільки у період з 01.01.2018 по 05.03.2019 на доплати до пенсії розповсюджувався регулюючий вплив постанови КМУ № 103, пенсійний орган здійснюючи поетапну виплату пенсії діяв у межах визначеного законодавцем правового поля.

Зазначені вище обставини встановлені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №440/3363/19, що набрала законної сили, в якій брали участь ті самі особи, що й у даній справі, та якою було вирішено спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області про: визнання незаконними сумісних (солідарних) дій і одночасно сумісної бездіяльності КМУ, ПФУ та його територіального органу у зв`язку з їх пасивною поведінкою, відносно реалізації своїх повноважень щодо контролю відповідних органів виконавчої влади для забезпечення соціальних гарантій особам, звільненим з військової служби, з забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплат пенсій, з дати виникнення права на їх перерахунок 01.01.2018 через порушення законних інтересів ОСОБА_1 стосовно виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії розміром 5656,29 грн, відповідно до чинної норми прямої дії частини 3 статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі чинного документу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 в частині підсумок пенсії (з надбавками): 8951,25 грн та з урахуванням вимог частини 2 статті 19, частини 5 статті 17 Конституції України, правових висновків рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права власності, які захищають право військових пенсіонерів від незаконних дій та одночасно бездіяльності органів влади, що призвели до завдання з 01.01.2018 по 05.03.2019, під час дії чинних пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та відповідних рішень, прийнятих ПФУ і його територіальним органом в Полтавській області, матеріальної шкоди, що підтверджується висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке вступило в законну силу з 05.03.2019; стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів за незаконні дії та бездіяльність з ГУПФУ в Полтавській області, як пенсійного органу, який безпосередньо відповідає за щомісячні виплати пенсії ОСОБА_1 , загальним розміром 36765,94 грн для забезпечення відшкодування шкоди, яка виникла через неповну виплату пенсії з 01.01.2018 по 01.03.2019 щомісяця в 2018 році розміром 5656,29 грн - 2828,15 грн = 2828,15 грн - в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2018 року, всього 33937,80 грн (5656,29 грн - 2828,15 грн х 12) та неповну виплату пенсії щомісяця в 2019 році розміром 5656,29 грн - 4242,22 грн = 1414,07 грн - в січні, лютому 2019 року, всього 2828,14 грн (5656,29 грн - 4242,22 грн х 2), а всього з 01.01.2018 по 01.03.2019 36765,94 грн (33937,80 грн + 2828,14 грн) на підставі доказів - розрахунку ГУПФУ в Полтавській області щодо щомісячних виплат по підвищенню пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018 розміром 2828,15 грн та з 01.01.2019 по 31.12.2019 розміром 1414,07 грн, наданого в чинному документі перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 та з урахуванням щомісячних виплат, що мали місце в 2018, 2019 роках та засвідчені в довідках пенсійного органу від 19.08.2019 №270, №271, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, стосовно невиплаченого боргу, розміром 3753,80 грн, по доплаті пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом в 2018 році відповідно до чинного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №1640/2295/18.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №440/3363/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення грошових коштів /а.с. 27-28/.

Відповідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно з частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Застосування такого способу захисту, як відшкодування збитків, та інших способів відшкодування майнової шкоди визначається положенням статтею 22 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Полтавській області діяло на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, судовим розглядом не встановлено завдання відповідачем майнової шкоди, що виключає настання майнової відповідальності.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 21 травня 2021 року на виконання рішення суду у справі №440/1452/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та за результатами такого перерахунку оформлено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ФП65778 Гулого М.Я., яким визначено суму доплати за період з квітня 2019 року по травень 2021 року в загальному розмірі 199415,13 грн. /зворот а.с.128/, а 15 грудня 2022 року на виконання рішення суду у справі №440/6418/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 та за результатами такого перерахунку оформлено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ФП65778 ОСОБА_1 , згідно з яким сума доплати за період з квітня 2019 року по листопад 2020 року становить 20839,20 грн. /а.с. 129/.

Зазначені вище суми донарахованої позивачу пенсії ГУ ПФУ в Полтавській області не були виплачені.

За приписами статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Водночас, статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює відповідні виплати, у тому числі доплату пенсії, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошти для виплати позивачу заборгованості пенсії в Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутні через відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України через розпорядника вищого рівня.

Суд не вбачає підстав стверджувати про умисне невиконання пенсійним органом зобов`язань перед позивачем з огляду на наявні наміри Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити належні позивачу виплати. Натомість, доплата пенсії позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не здійснена через відсутність коштів для здійснення відповідної виплати.

Частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Отже, у разі не отримання пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України нарахованих сум пенсії, виплата цих сум здійснюється з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, що передбачено статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однак у цій справі позивач не заявляє вимог про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії у зазначених ним розмірах.

Вимоги позивача стосуються стягнення на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України матеріальної шкоди, яка виникла через неповну виплату пенсії.

Отже, на переконання позивача, йому завдана шкода у вигляді недоплаченої суми пенсії, що була перерахована на виконання рішень суду, але не виплачена у повному обсязі. Предметом спору є стягнення збитків у вигляді неотриманої частини пенсії, нарахованої, але не виплаченої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Відтак розглядуваний спір є спором, який виник у зв`язку з виплатою позивачу пенсії, не зважаючи на те, що позивач обґрунтовував позов саме через призму понесення ним збитків.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не змінює суті спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі, і підстави їх виникнення, а отже не робить цей спір спором про відшкодування шкоди.

Водночас, право позивача на перерахунок та виплату пенсії у спірних правовідносинах захищено рішеннями суду у інших справах №440/1452/21, №440/6418/22, що набрали законної сили.

Позивач також не оспорює правильність нарахування на виконання цих судових рішень доплати до пенсії в розмірі 199415,13 грн. та в розмірі 20839,20 грн.

Нарахована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання цих рішень суду, що набрали законної сили, доплата пенсії у розмірі 199415,13 грн. та у розмірі 20839,20 грн., не здійснена відповідачем через відсутність коштів для здійснення відповідної виплати, оскільки такі виплати не отримані ГУ ПФУ в Полтавській області через розпорядника вищого рівня Пенсійний фонду України з Державного бюджету України, тоді як в силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.

Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

При вирішенні даної справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич