Рішення № 120375987, 15.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10994/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58, м.Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійногофонду України в Харківській області від 27.03.2024 року № 213050018556 про відмовуу проведенні перерахунку, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії завіком відповідаю до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійнестрахування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 03.04.2002 по24.02.2005 на посаді Міського голови м. Нова Каховка;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» з 13.02.2024 року;

судові витрати покласти на Головне управління Пенсійного фонду України вХарківській області

Позов обґрунтований тим, що позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Головного управлінняПенсійного фонду України в Херсонській області заяву про перехід на пенсію згідноЗакону України «Про державну службу» та за результатами розгляду такої заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2024 № 213050018556 про відмову у переведенні наіншу пенсію. Як вбачається із оскаржуваного рішення, підставою для відмови у перехідна пенсію стало те, що час роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001року не зараховується до стажу роботи.З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважаючи, що має право на переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, адже він у періоди з 03.04.2002 по 24.02.2005 на посаді Міського голови м. Нова Каховка.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 рокувідкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву надано не було, про поважність причин неподання не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

08.11.2020 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, що підтверджуєтьсяпенсійним посвідченням, заявою про перехід на іншу пенсію та рішенням Головногоуправління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.03.2024 №213050018556, згідно якого відповідач підтверджує, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком.

13 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Головного управлінняПенсійного фонду України в Херсонській області заяву про перехід на пенсію згідноЗакону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду Українив Харківській області від 20.02.2024 №213050018556 та прийнятим на його заміну рішенням від 27.03.2024 №213050018556 відмовленопозивачу у переведенні наіншу пенсію.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що за матеріалами пенсійної справи заявник має загальний страховий стаж 41 рік 6 місяців 17 днів, в тому числі стаж державної служби станом на 01.05.2016 рік складає 17 років 2 місяці 28 днів. До державної служби зараховано періоди роботи: з 01.08.1984р. по 03.10.1994р., з 08.08,1996р. по 17.07.1998р. з 04.02.2005р. по 18.03.2010р.Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, до 4 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування.Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.08.1978 ОСОБА_1 працював з 03.04.2002р. по 24.02.2005р. в органах місцевого самоврядування Новокаховськїй міській ради тому вищезазначений період не підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Крім того, зазначено, що в наданій довідці про складові заробітної плати від 12.02.,2024 № С-Ш138 вбачається, що оклад визначений за нормами Постанови 1409, а надбавка за вислугу років (50%)за нормамиПостанови Кабінету Міністрів України від 18,01.2017 № 15 Питання оплати праці працівниківдержавних органів.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Частиною сьомою статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III /надалі Закон № 2493-III / передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі - Закон №1058-IV/ визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Учасниками справи не заперечується, що з 2020 року позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України Про державну службу №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року /надалі Закон № 889-VIII/, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що втратив чинність Закон України Про державну службу від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 1058-15, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 1058-15, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацем 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії згідно статті 37 Закону 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Тож обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Таким чином, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 899) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а, який має враховуватися судом в силу норми частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що у період з03.04.2002 по 24.02.2005 він перебував на посаді міського голови м. Нова Каховка.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Чинним до 01 травня 2016 року Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03 травня 1994 року /надалі Порядок № 283/, визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" 2493-14, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

В свою чергу статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-III передбачено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;

друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;

третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону № 2493-III при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг. Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад, старостам присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

З 01 травня 2016 року набрав чинності Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 /надалі Порядок №229/, згідно з пунктом 4 якого стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон). До стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

Отже, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Вказана правова позиція висловлена також Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 607/9429/17, від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а, від 10 лютого 2021 року у справі №825/1453/18, від 12 квітня 2021 року у справі №591/3924/16-а, від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17 та від 09 травня 2023 року у справі № 560/928/20.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що з урахуванням записів трудової книжки позивача до стажу державної служби зарахований період роботи позивача станом на 01.05.2016 рік складає 17 років 2 місяці 28 днів. До державної служби зараховано періоди роботи: з 01.08.1984р. по 03.10.1994р., з 08.08,1996р. по 17.07.1998р. з 04.02.2005р. по 18.03.2010р. та не зараховано період його роботи з 03.04.2002р. по 24.02.2005р. в органах місцевого самоврядування Новокаховськїй міській ради.

Беручи до уваги наведене правове регулювання та відповідні висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягає зарахуванню період роботи з 03.04.2002 по 24.02.2005 на посаді Міського голови м. Нова Каховка.

Відтак, станом на 01 травня 2016 року позивач має стаж державної служби повних 20 років.

Оскільки мотив відповідача про відсутність у позивача достатнього стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що покладений в основу прийняття спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2024 №213050018556 та прийнятим на його заміну рішенням від 27.03.2024 №213050018556, є хибним, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2024 №213050018556 та прийнятим на його заміну рішенням від 27.03.2024 №213050018556 є протиправним, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача періоди його роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 03.04.2002 по 24.02.2005 та про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2024 №213050018556 та прийнятим на його заміну рішенням від 27.03.2024 №213050018556підлягають задоволенню.

Крім того, посилання відповідача в рішенні від 27.03.2024 № 213050018556 про відмову упереведенні з пенсії за віком до пенсії згідно Закону України «Про державну службу`на невідповідність довідки законодавству через те, що в довідці надбавка державногослужбовця за вислугу років перевищує 30 %, є неприйнятними з огляду на наступне.

Більш того, дана довідка складена у відповідності до постанови Правління ПенсійногоФонду України від 17.01.2017 № 1-3, яка є чинною та була прийнята сама жПенсійним фондом України.

З 01.01.2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від29.12.2023 року №1409«Питання оплати праці державних службовців на основікласифікації посад у 2024 році», пунктом 1 якої затверджені такі, що додаються:схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнівпосад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посаддержавної служби в межах рівнів посад.

Пунктом 3 цієї Постанови установлено, що: схема посадових окладів на посадахдержавної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органіву 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державнимслужбовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р.№15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України,2017 р., № 9, ст.284; 2022 р., № 12, ст. 667; 2023 р., № 9, ст. 642), не застосовуються додержавних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державноїслужби; під час переведення державних службовців на інші посади державноїслужби застосовується перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів(Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2020 р., № 12, ст. 478), для визначення підкатегорії посади державної служби, необхідної для встановленнярівнозначності посади.

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» (Закон України від10.12.2015 року № 889-VIII ) визначено, що надбавка за вислугу років на державнійслужбі встановлюється на рівні 3відсотків посадового окладу державного службовцяза кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотківпосадового окладу.

Згідно з ч.4 ст.50 цього Закону джерелом формування фонду оплати працідержавних службовців є державний бюджет.

З 01.01.2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет Українина 2024 рік».

Пунктом 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2024рік» визначено, що у 2024 році заробітна плата державногослужбовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби,складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавкиза вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додатковенавантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується знаданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги длявирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законамиУкраїни.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотківпосадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажудержавної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час наданнящорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу,надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом наостанній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно відфактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати працідержавних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.13 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державнийбюджет України на 2024 рік» умови оплати праці державних службовців, передбаченіцим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, щоне провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державнихслужбовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьомустимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50відсотківпосадового окладу на місяць.

На необхідність дотримання положень п. 13 розд. «Прикінцеві положення» ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2024 рік`також звернута увага в листі-роз`ясненнях Національного агентства України зпитань державної служби від 10.01.2024 року № 175-р/з.

Отже, відповідач при прийнятті оскарженого рішення не врахував всі обставини тавимоги законодавства, що призвело до неправомірного прийняття щодо позивачарішення про відмову із зазначених в ньому підстав.

Суд зазначає, що оскільки у спірних відносинах відповідач наразі не реалізував своє повноваження щодо зарахування до стажу державної служби позивача спірного у цій справі періоду його роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 03.04.2002 по 24.02.2005, а також не дослідив питання наявності у позивача відповідного віку та достатності у нього страхового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу з 13.02.2024 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ є передчасною та задоволенню не підлягає.

У даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача за призначенням/перерахунком пенсії від 13.02.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58, м.Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.03.2024 року № 213050018556 про відмову у проведенні перерахунку, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідаю до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58, м.Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344)зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )до стажу державної служби період роботи з 03.04.2002 по 24.02.2005 на посаді Міського голови м. Нова Каховка.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58, м.Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344)повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )за призначенням/перерахунком пенсії від 13лютого 2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58, м.Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко