Ухвала суду № 120373734, 15.07.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 липня 2024 р. Справа № 120/17458/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.07.2021 виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи із 86% сум грошового забезпечення, та з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром.

07.05.2024 позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.

Ухвалою від 13.05.2024 постановлено розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювати в порядку письмового провадження. Установлено відповідачу строк для подання відзиву на заяву про встановлення судового контролю.

21.05.2024 відповідач подав відзив, у якому вказує, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі за № 120/17458/23, яке набуло законної сили 07.03.2024, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021, виходячи із 86% сум грошового забезпечення, з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження її максимальним розміром.

Рішення судів, якими зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюються без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок.

Відповідач зазначив, що вказаним рішенням суду надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром саме з 01.07.2021, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Рішенням суду не визначено порядок проведення перерахунку пенсії та розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався. Враховуючи зазначене, після виконання рішення суду розмір пенсії визначено в сталому розмірі на дату, з якої судом було зобов`язано провести перерахунок пенсії, а саме 28979,92 грн.

Підсумовуючи відповідач зазначив, що Головним управлінням вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь стягувача.

Суд, оцінивши наведені позивачем та відповідачем мотиви, доходить висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з огляду на таке.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Згідно ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм можна зробити висновок, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як слідує із поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення судового контролю, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області так і не виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у цій справі в частині, що стосується виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

Так, за змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.04.2024, наданого у відповідь на заяву позивача від 11.03.2024, відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі за № 120/17458/23, яке набуло законної сили 07.03.2024, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021, виходячи із 86% сум грошового забезпечення, з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження її максимальним розміром.

Рішення судів, якими зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюються без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок.

Відповідач зазначив, що вказаним рішенням суду надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром саме з 01.07.2021, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Рішенням суду не визначено порядок проведення перерахунку пенсії та розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався. Враховуючи зазначене, після виконання рішення суду розмір пенсії визначено в сталому розмірі на дату, з якої судом було зобов`язано провести перерахунок пенсії, а саме 28979,92 грн.

Однак з такими доводами відповідача суд не погоджується та наголошує на тому, що рішенням суду від 05.02.2024 надавалась оцінка щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та суд дійшов висновку, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами) в частині застосування обмеження пенсії максимальним розміром, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 справа № 3-102/2021 (231/21, 415/21).

Стосовно тверджень пенсійного органу про те, що виплата буде проводитись в розмірі, визначеному на дату, з якої судом зобов`язано здійснити перерахунок, то суд зазначив наступне.

Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов`язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.

Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03 червня 2014 року у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.

Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.

Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві, зокрема положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не змінились, а положення статті 2 Закону №3668-VI визнані неконституційними.

У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача, а також ураховуються судом у ході розгляду цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ України у Вінницькій області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.

Відтак, суд зазначив, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача провести позивачу виплату пенсії без обмеження її максимального розміру та з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, яка передбачена постановою №713.

Однак, згідно із розрахунком пенсії за вислугу років, зокрема, станом на 01.03.2022 підсумок пенсії становить - 32757,11 грн до виплати 30757,11 грн, згідно із розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.03.2023 підсумок пенсії становить - 34257,11 грн до виплати 32257,11 грн, згідно із розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.03.2024 підсумок пенсії становить - 35757,11 грн до виплати 32257 грн (а. с. 63-65).

Отже, згідно з матеріалами справи, судове рішення є невиконаним, а надані пенсійним органом пояснення не містять повних даних виконання судового рішення.

За встановлених обставин, на виконання ч. 2 ст. 382 КАС України, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для встановлення відповідачу місячного строку з дня отримання цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення суду.

При цьому, як зазначено у ч. 2, 4 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Виходячи із вищевикладеного суд зауважує, що питання про накладення штрафу на керівника відповідача, вирішується за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 120/17458/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у місячний строк з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 в адміністративній справі № 120/17458/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до суду протягом місячного строку з дати отримання цієї ухвали відомості щодо керівника, а саме прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний код та службову адресу начальника або відомості про особу, яка виконує його обов`язки на дату подання звіту.

Проінформувати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що невиконання чи неналежне виконання вимог цієї ухвали суду може бути підставою для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, на підставі ст. 149 КАС України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна