Вирок № 120372816, 15.07.2024, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/87/24 Справа № 734/5053/23

В И Р О К

іменем України

15 липня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023271300000001 від 09.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, з вищою освітою, неодруженого, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, діючи умисно, у порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 13.12.2022, приблизно о 08:00 год. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , та до 18.12.2022 включно проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, а також без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 24.12.2022 приблизно о 08:00 год. повторно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , та до 30.12.2022 включно проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби.

Він же, капітан ОСОБА_4 , діючи умисно, у порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 14.02.2023 приблизно о 08:00 год. повторно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , та до 25.02.2023 включно проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби.

Крім того, капітан ОСОБА_4 , діючи умисно, у порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 14.03.2023 приблизно о 08:00 год. повторно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , та до 20.10.2023 включно проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби.

У судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 ,дослідивши матеріаликримінального провадженняв обсязі,узгодженому сторонамикримінального провадження,суд дійшоввисновку,що інкримінованіобвинуваченому діянняповністю доведеніі вірнокваліфіковані зач.5ст.407КК України,як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставинами, які відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є з`явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка відповідно до ст.67КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення злочину особою повторно.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який замісцем службихарактеризується посередньо, є особою з інвалідністю 3 групи, його вік, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та однієї обставини, що обтяжує покарання, та вважаєза необхіднепризначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання зач.5ст.407КК Україниу виді позбавленняволі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати і речові докази відсутні.

Запобіжний захід не застосовувався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1