Рішення № 120372803, 12.07.2024, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/733/15/24

Єдиний унікальний №733/306/24

Рішення

Іменем України

12 липня 2024 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 та

представника Міністерства оборони України - Матієнка О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Парафіївська селищна рада, як орган опіки та піклування, Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,

установив:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою. В обґрунтування заяви зазначила, що з 2005 року по 2010 рік вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_5 , проте запис про батька дитини зроблений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. За життя ОСОБА_4 визнав себе батьком дитини ОСОБА_5 , піклувався про нього, матеріально забезпечував, всебічно сприяв його фізичному та моральному розвитку. У зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, ОСОБА_4 пішов служити до лав ЗСУ та 30 вересня 2023 року загинув. Встановлення факту батьківства ОСОБА_4 у відношенні до дитини ОСОБА_5 необхідно для оформлення пенсії по втраті годувальника та набутті статусу члена сім`ї загиблого. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим порядком вирішити питання встановлення факту батьківства неможливо, заявник просить встановити факт того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 .

Ухвалою судді від 14 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та витребувано від Ічнянської районної державної нотаріальної контори інформацію чи заводилася спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та залучено до участі в справі як заінтересовану особу Управління соціального захисту населення Прилуцької РДА (а.с. 20); за клопотанням представника заявника ОСОБА_2 (а.с. 58) ухвалою суду від 08 квітня 2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Міністерство оборони України та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с. 59); 25 квітня 2024 року представником Міністерства оборони України Матієнком О.Б. подане клопотання про проведення справи у режимі відеоконференції (а.с. 92-94), яке було задоволено ухвалою суду від 29 квітня 2024 року (а.с. 104); протокольно ухвалою суду від 02 травня 2024 року виключено із числа учасників справи заінтересовану особу ОСОБА_6 , у зв`язку зі смертю останнього (а.с. 110-116); 20 травня 2024 року представником Міністерства оборони України Матієнком О.Б. подана заява про доручення матеріалів до справи (а.с. 124-125); 03 липня 2024 року представником заявниці ОСОБА_2 подане клопотання про приєднання доказів (а.с. 144); 03 липня 2024 року представником заявниці ОСОБА_2 подане клопотання про проведення справи у режимі відеоконференції (а.с. 157), яке було задоволено ухвалою суду від 10 липня 2024 року (а.с. 158).

25 квітня 2024 року на адресу суду надійшли пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в яких останнє просить винести законне і обгрунтоване рішення з питання встановлення факту батьківства. Звертає також увагу на те, що встановлення факту не пов`язується із подальшим виникненням спору про право. У разі виникнення спору про право на отримання пенсії по втраті годувальника, суд залишає заяву без розгляду з роз`ясненням відповідних прав (а.с. 73-74).

25 квітня 2024 року представником Міністерства оборони України надіслано до суду пояснення по справі, вказуючи на те, що вони заперечують проти задоволення заявлених вимог з огляду на наступне. Заявницею не доведено достатніми доказами того, що за життя ОСОБА_4 не було можливості зареєструвати його батьківство стосовно сина ОСОБА_5 . З часу народження дитини - ОСОБА_5 , ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_4 із заявами про внесення змін до актового запису про народження дитини, а саме: про походження дитини від батька відповідно до ст.ст. 126, 134 Сімейного кодексу України, не звертались. Також з питанням усиновлення дитини не звертались. В матеріалах справи також відсутній висновок ДНК про те, що дитина ОСОБА_5 дійсно являється сином ОСОБА_4 . Вважає, що ОСОБА_1 діє не добросовісно, при визначенні правового статусу дитини як на момент народження сина, так і на даний час керується лише меркантильними інтересами. До того ж заявниця не надала жодних допустимих доказів на підтвердження факту батьківства (а.с. 77-90).

Пояснень щодо заявлених вимог ОСОБА_1 від Управління соціального захисту населення та Парафіївської селищної ради, як органу опіки та піклування не надійшло.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити із зазначених у її заяві підстав, при цьому зазначила, що в період з 2005 року по 2010 рік вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , з яким вели спільне господарство, мали спільний побут, бюджет. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_7 , якого ОСОБА_4 визнавав рідним та весь час допомагав йому.

Представник заявниці адвокат Сакун І.А. у судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити із зазначених у ній підстав.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1 та пояснила, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 доводився їй сином. Останній життя вважав ОСОБА_5 своїм сином, виховував його, матеріально забезпечував. З 2005 року по 2010 рік він із заявницею та сином проживав однією сім`єю. ОСОБА_5 вона вважає своїм онуком.

Представник заінтересованої особи Ічнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Парафіївської селищної ради, як органу опіки і піклування, у судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Матієнко О.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 , підтримавши свої письмові пояснення, подані суду. Додатково вказав, що заінтересовані особи та свідки не можуть підтверджувати факт походження дитини від загиблого військовослужбовця.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що проживає поряд із заявницею. ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_1 однією сім`єю, вели спільне господарство. У них народився син ОСОБА_7 . Пізніше у 2010 році розійшлися. Але ОСОБА_5 постійно спілкувався із батьком ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_3 Померлий весь час допомагав сину.

Заслухавши поясненя учасників процесу, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У ч. 1 ст. 19 ЦПК України закріплено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із сімейних правовідносин.

Згідно акта від 06 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 проживав в цивільному шлюбі з ОСОБА_1 з 2005 року по 2010 рік. За період їх спільного проживання вони мають спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

За життя ОСОБА_4 визнав себе батьком дитини ОСОБА_5 , піклувався про нього, матеріально забезпечував, що зазначила у судовому засіданні заявниця та підтвердили заінтересована особа ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_8 .

У зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, ОСОБА_4 пішов служити до лав ЗСУ та 30 вересня 2023 року загинув.

Із копії витягу 00016760737 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Парафіївка Ічнянський район Чернігівська область. Батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, актовий запис № 13 від 01 листопада 2007 року (а.с. 9).

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 48 років, про що складено відповідний актовий запис № 354, місце смерті: село Рівнопіль Волноваський район Донецької області, місце державної реєстрації: Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.11).

У ході розгляду справи представник заявниці ОСОБА_2 подала суду висновок експерта № 1375-МГ, здійсненого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи « ДОР» від 10 червня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що загиблий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вірогідність того, що загиблий ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_5 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999% (а.с. 145-149).

Також факт батьківства підтверджується матеріалами справи, зокрема спільними фотографіями (а.с. 35-36), випискою по надходженням коштів по картці заявниці (а.с. 11, 12, 13), поясненнями заінтересованої особи ОСОБА_3 та показаннями свідка ОСОБА_8 .

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом. Згідно усталеної практики Європейського суду на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Крім того, суд бере до уваги той факт, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 Ічнянською державною нотаріальною конторою 16 лютого 2024 року була заведена спадкова справа № 52/2004 за заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 (а.с. 165-167).

Згідно наданих представником Міністерства оборони України Матієнком О.Б. додаткових матеріалів вбачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги на померлого ОСОБА_4 має його мати ОСОБА_3 , рішення з приводу виплати вказаної допомоги ще не вирішувалося (а.с. 128-135).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

У відповідності до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, № 3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року N 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно зі п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

У третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог щодо встановлення факту батьківства ОСОБА_4 стосовно дитини ОСОБА_5 , народженого заявницею ОСОБА_1 , так як встановлення юридичного факту батьківства померлого військовослужбовця необхідне для того, щоб у подальшому неповнолітній син отримав соціальні виплати та пільги від держави як член сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто для отримання належного утримання з боку держави у зв`язку з втратою годувальника та одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки іншим шляхом його встановити неможливо.

Посилання заінтересованої особи Міністерства оборони України про те, що заявницею не подано належних доказів факту батьківства ОСОБА_4 щодо її сина ОСОБА_5 суд відхиляє, так як вони спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, які є належними та допустимими і такими, що підтверджують предмет доказування.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Керуючись статями 121, 125, 128, 130, 135 СК України, статями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Терешиха Бахмацького району Чернігівської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 № 13 від 01 листопада 2007 року, складеного виконавчим комітетом Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області, а саме: змінити відомості про батька з « ОСОБА_9 на « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заявник: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Парафіївська селищна рада, як орган опіки та піклування, місце розташування: вул. Тараса Шевченка, 62, смт. Парафіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04412521.

Заінтересована особа: Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце розташування: вул. Вокзальна, 2, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 14248867.

Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації, місце розташування: вул. Київська, 220, м. Прилуки, Чернігівська область, ЄДРПОУ 03196110.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, місце розташування: вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, ЄДРПОУ 21390940.

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місце розташування: АДРЕСА_3, ЄДРПОУ НОМЕР_4.

Повне судове рішення складено 15 липня 2024 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик