Рішення № 120372319, 08.07.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/26590/21

Пров. №2/766/3226/24

08 липня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., з участю в режимі відеоконференції прокурора Заболотного М.М., представника Управління Ляшенко О.М., представника третьої особи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_2 , третя особа: Херсонська міська рада про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів

ВСТАНОВИВ:

Керівник Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області 28.12.2021 року звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову живих біоресурсів в розмірі 8840,00 грн. та судові витрати на користь Херсонської обласної прокуратури у розмірі 2270,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.02.2021 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» складено протокол про адміністративне правопорушення №027492/0354 відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2021 року у справі №766/3453/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно проведеного розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №027492/0354 своїми неправомірними діями ОСОБА_2 заподіяв шкоду у розмірі 8840,00 грн., яка розрахована з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Зазначена шкода відповідачем не відшкодована.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

З 12.06.2023 р. по 14.07.2023 р. визначений за цією справою головуючий перебувала у щорічній відпустці, перший робочий день після відпустки 17.07.2023 р.

Після відновлення роботи суду, виходу головуючого з відпустки та проведення інвентаризації, розгляд справи призначено на 15.05.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 08.07.2024 року змінено найменування позивача на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області.

Прокурор Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач до початку розгляду справи за суттю та в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №027492/0354 щодо ОСОБА_2 від 21.02.2021 року, ОСОБА_2 02.02.2021 о 12:15 годині в м. Херсоні, Корабельний район, акваторія р. Вірьовчина, здійснював лов риби дозволеним знаряддям лову, а саме вудкою поплавчанкою з берега, виявлений під час лову. При проведенні огляду було виявлено: вудка поплавчанка сірого кольору без маркування 1 од., рибу свіжу тарань 11 од. (2 кг), молодь тарані 85 од. (8 кг), молодь ляща 4 од. (1 кг), що перевищує базову норму вилову, яка становить 3 кг на одну особу на водоймі для загального користування, чим заподіяв збитки рибному господарству України на суму 8840 грн. Своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства від 18.07.1998 р., ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 р. (арк. справи 17).

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2021 року у справі №766/3453/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів та без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення (арк. справи 15-16).

Відповідно до Довідки-розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, складеного головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» В. Посиліною, розмір заподіяної шкоди становить 8840,00 грн. (арк. справи 18).

Листом від 02.11.2021 року Херсонська окружна прокуратура звернулася до Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області з запитом щодо вжитих заходів з відшкодування шкоди заподіяної у т.ч. ОСОБА_2 внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України (арк. справи 21-23).

Листом від 15.11.2021 року Херсонський рибоохоронний патруль УДАМРГ у Херсонській області вважав за можливе вжиття Херсонською окружною прокуратурою заходів прокурорського реагування з питань відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_2 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору (арк. справи 24-25).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2024 №57 назву «Державного агентства меліорації та рибного господарства України» було змінено на «Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм». Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 №77 перейменовано територіальні органи Державного агентства меліорації, рибного господарства України, так Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області перейменовано на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області.

Частиною 1статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки для представництва інтересів держави прокуратурою встановлені ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; порушення/загроза порушення зазначених інтересів; наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З листа Херсонського рибоохоронного патрулю Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області від 15.11.2021 року №1-2-17/1645-21, управлінням не вживалися належні та необхідні заходи для відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_2 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору, тому суд доходить висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до довідки-розрахунку шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_2 порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення цінних видів водних біоресурсів, за таксами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209, відповідач заподіяв збитки рибним запасам у розмірі 8840,00грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.

Таким чином, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення встановлено винуватість ОСОБА_2 в тому, що він порушив правила рибальства. Розмір збитків, заподіяних рибному господарству або іншій особі внаслідок такого порушення постановою суду не встановлено, питання про їх стягнення під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної рибному господарству України в розмірі 8840,00грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Херсонською окружною прокуратурою Херсонської області сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає необхідним повернути прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову; іншу частину слід стягнути з відповідача на користь прокуратури.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 15 липня 2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 1166 ЦК України, ст.12, 13, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-284, 288, 353-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_2 , третя особа: Херсонська міська рада про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 8840,00 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.) за реквізитами: одержувач: ГУК у Херсон обл./ Херсон р-н/ 21080600, код ЄДРПОУ 37959517, р/р UA188 9999 8031 3030 1020 0002 1451, банк одержувача: Казначейство України, код бюджетної класифікації доходів 21080600.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) судовий збір у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).

Повернути Херсонській обласній прокуратурі (ЄДРПОУ 04851120, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого через Державну казначейську службу України, м. Київ (в сумі 2270,00 грн.) в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО. В. Ус