Ухвала суду № 120371808, 15.07.2024, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1700/24

Провадження № 1-кп/591/53/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111-2 та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 333 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111-2 та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 333, ч. 1 ст. 263 та ч.1 ст. 436-2 КК України у кримінальному провадженні № 22022200000000120 від 11.08.2022

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк дії якого прокурор просив продовжити, у зв`язку з тим, що заявлені раніше ризики не зменшились та не відпали, а більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, тоді як завершити розгляд справи до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу не вбачається за можливе.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обрати цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 19.06.2024, вказуючи на надмірність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на особу обвинуваченого, його похилий вік та стан здоров`я, стан здоров`я його дружини та малолітньої дитини, які залишись без засобів для існування, оскільки через застосований запобіжний захід з 01.04.2024 ОСОБА_4 припинено виплату пенсії. ОСОБА_4 вказував на те, що фірми, вказані в обвинувальному акті та клопотанні прокурора ліквідовані ще у 2004 році, доказів співпраці з Промтеком у справі відсутні, викладені в обвинувальному акті та клопотанні прокурора обставини є неконкретними, непідтвердженими, надуманими та вигаданими. Захисник вказувала на те, що прокурор, обґрунтовуючи клопотання, посилається на очевидно недопустимий доказ в силу вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення» висновок недержавного експерта, технічне дослідження стартерів, які планувалось передати взагалі не досліжувалось на їх придатність, жодного свідка на підтвердження обвинувачення органом обвинувачення не заявлено, ті свідки, що допитані, є або особами, які діяли під контролем органу досудового розслідування, або військовослужбовцями-прикордонниками.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора через відсутність доказів існування ризиків, необґрунтованість підозри, тривалість тримання під вартою, можливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу. ОСОБА_5 вказував, що в обвинувальному акті на клопотанні прокурора вказані неправдиві відомості, обвинувачення є неконкретним, електростартери взагалі не призначенні для використання в ТЕМ-2, у нього забрали всі документи на підтвердження особи, тому пересуватись та переховуватись територією України у воєнний час є неможливим, матеріалами справи не доведено ані спілкування його з представниками рф, ані з особами з кола злочинців, через що вважав відсутніми ризики ст. 177 КПК.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані матеріали в межах клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Встановлено, що до обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а прокурором в клопотанні та обвинувальному акті наведені достатні відомості, які можуть переконати стороннього спостерігача в тому, що обвинувачені могли вчинити інкриміновані в провину діяння.

Прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в цей момент, зумовлених триваючими та незмінними обставинами, пов`язаними з характером обвинувачення, початкової стадії судового розгляду, на даний час не допитані свідки, обвинувачені, не розпочато дослідження письмових доказів, досліджено лише процесуальні документи щодо руху кримінального провадження, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченим, доводить актуальність ризиків ухилення від суду, можливості впливу на свідків, та за даних обставин з урахуванням ч.6 ст. 176 КПК України свідчить про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи сторони захисту в цілому зводяться до оцінки наданих прокурором (ще е в повному обсязі) доказів, яку суд має зробити в нарадчій кімнаті за результатами повного розгляду справи та дослідження доказів як сторони обвинувачення так і сторони захисту.

Судом ще не досліджені докази, на які прокурор посилається в своєму клопотання на обґрунтування вимог, тому передчасними є клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Суд враховує особисті обставини та побутові проблеми кожного з обвинувачених, однак на даний час не досліджено обставини кримінального провадження настільки, щоб можна було судити про істотне зменшення ризиків чи їх нівелювання взагалі, оскільки справа стосується злочину проти основ національної безпеки України, перебуває на розгляді суду нетривалий період та в ній відсутні достатні відомості для зміни запобіжного заходу на даному початковому етапі судового розгляду. Врахування тих обставин, на які вказують обвинувачені наразі не є достатніми для відмови прокурору у задоволенні клопотання.

Таким чином, наведені вище конкретні обставини даної справи виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який.

Вирішуючи питання про обґрунтованість продовження строку ув`язнення суд враховує і наявність об`єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. При цьому згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд на даний час не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими з моменту вручення її копії.

Суддя ОСОБА_1