Ухвала суду № 120371585, 28.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32750/21

Провадження № 1-кп/761/1296/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021100100003274, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горностаївка Ленінського району АР Крим, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 перебувало кримінальне провадження № 12021100100003274, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України.

Ухвалою суду від 09.05.2024 оголошено в розшук ОСОБА_3 , надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду та судове провадження - зупинено до розшуку останнього.

Відповідно до протоколу, складеного оперуповноваженим ВКП Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , 27.06.2024 о 13 год. 50 хв. затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали суду від 09.05.2024 про надання дозволу на затримання останнього.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/32750/21 між суддями від 27.06.2024, суддею визначено ОСОБА_1

Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_4 просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Положення закону, яким керувався суд.

Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Висновки та мотиви суду.

Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для обрання до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суддя, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України» («Todorov v. Ukraine» № 16717/05 від 12.04.2012), відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Крім того, суд також приходить до переконання про існування на цей час ризику того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з тим, що останній офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, немає постійного місця проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

При цьому суд вважає недоведеним прокурором наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, а також відведену йому роль у вчиненні інкримінованого правопорушення, з урахуванням чого суд не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Слід зазначити, що судом не встановлено обставин, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

Суд вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 20 (двадцять) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_3 суддя не вбачає.

У той же час, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурора чи суду.

Отже, суддя вважає доведеним наявність, заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 314-315, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 серпня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСА у місті Києві, призначення платежу - застава за обвинуваченого).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурора чи суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора та суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_8