Рішення № 120369319, 28.06.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8238/23

Провадження № 2/369/1314/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.06.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

при секретарі Ведмеденко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ «Центр надання адміністративних послуг Бобровицької міської ради Чернігівської області , Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач звернулася до відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ «Центр надання адміністративних послуг Бобровицької міської ради Чернігівської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 06 червня 2015 по 25 травня 2018 року позивач та відповідач перебували у шлюбі, зареєстрованому Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального правління юстиції у Київській області, про що зроблений актовий запис № 957. Даний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 06 червня 2015 року, Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що зроблений запис № 957.

У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданого «06» грудня 2016 року Бобровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Чернігівській області, про що «06» грудня 2016 року складено відповідний актовий запис №206.

У зв`язку з одруженням з ОСОБА_2 , та народження дитини, ОСОБА_3 , позивач разом з донькою були зареєстровані житловому будинку, що належить на праві приватної власності матері ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час шлюб між сторонами у встановленому законом порядку розірвано заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року.

12 липня 2019 року заочним рішенням Києво-Святошинського районного суд Київської області позивача та її доньку, ОСОБА_3 , було визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та їх було знято з реєстрації за вказаною адресою.

30 листопада 2019 року позивач звернулася до відділу «Центру надання адміністративних послуг» Бобровицької міської ради Чернігівської області з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , але у реєстрації доньки було відмовлено у зв`язку з не наданням письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.

Зазначає, що після цього зверталась до відповідача за дозволом на реєстрацію місця проживання доньки, однак він відмовив, аргументуючи це тим, що є рішення суду про позбавлення права користуватись жилим приміщенням, він ніяких дозволів давати та підписувати не збирається.

Вказує, що наразі проживає разом з донькою в м. Києві за адресою: АДРЕСА_3 , але має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом №12613 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданим Відділом «Центром надання адміністративних послуг» Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Отримати письмову згоду батька ОСОБА_2 , на реєстрацію місця проживання моєї доньки ОСОБА_3 дитини за її місцем реєстрації, не має змоги, оскільки після розлучення не спілкується з відповідачем, а де він проживає невідомо.

Вважає, що місце проживання доньки ОСОБА_5 слід визначити - з позивачем, оскільки дитина виявляє особисту прихильність до матері; позивач здатна забезпечити донці належні матеріально-побутові мови проживання, забезпечивши її всім необхідним для навчання, оскільки має постійний самостійний заробіток; має змогу забезпечити доньці належні умови проживання та виховання; не притягувалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності, не вживає спритних, наркотичних чи інших сильнодіючих психотропних речовин; Дитину було позбавлено права користування жилим приміщенням та знято з реєстрації місця проживання, без повідомлення позивача, коли дитина досягнула одного року. На даний момент, реєстрація місця проживання необхідна для забезпечення доступу до освітнього закладу.

Тому на підставі вищевказаного Позивач просила суд:

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 .

Зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві надати суду письмовий висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 .

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

В судове засідання Позивач не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судова повістка повернулася на адресу суду з відміткою» адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив від відповідача на позовну заяву суду не надходив.

Третя особа- Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві у судове засідання не з`явилася, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Третя особа - відділ «Центр надання адміністративних послуг Бобровицької міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився, про день, час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Як установлено судом, з 06 червня 2015 по 25 травня 2018 року позивач та відповідач перебували у шлюбі зареєстрованому Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального правління юстиції у Київській області, про що зроблений актовий запис № 957.

У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданого «06» грудня 2016 року Бобровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Чернігівській області, про що «06» грудня 2016 року складено відповідний актовий запис №206.

У зв`язку з одруженням з ОСОБА_2 , та народження дитини, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 разом з донькою були зареєстровані житловому будинку, що належить на праві приватної власності матері ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року шлюб між сторонами у встановленому законом порядку розірвано.

12 липня 2019 року заочним рішенням Києво-Святошинського районного суд Київської області позивача та її доньку, ОСОБА_3 , було визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та їх було знято з реєстрації за вказаною адресою.

30 листопада 2019 року позивач звернулася до відділу «Центру надання адміністративних послуг» Бобровицької міської ради Чернігівської області з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , але у реєстрації доньки було відмовлено у зв`язку з не наданням письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.

Як убачається з висновку Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_5 , де для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови, про що працівниками служби складено відповідний акт від 07.12.2023 року. Мати працює, має самостійний дохід для утримання та забезпечення дитини. ОСОБА_3 навчається у спеціалізованій школі №291 з поглибленим вивченням іноземної мови. Також дитина відвідує гуртки та секції.

У висновку також зазначено, що батько ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 . Зі слів матері, батько перебуває за межами України, на зв`язок з дитиною не виходить , життям доньки не цікавиться , не бере участі у її вихованні, розвитку та утриманні, має заборгованість зі сплати аліментів.

З урахуванням наведеного, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів на спростування вищевказаного висновку, а тому приймається судом до уваги, який складений з урахування усіх об`єктивних обставини та в найкращих інтересах дитини.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Враховуючи, що Позивач займається вихованням дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, а також те, що Відповідач визнав позовні вимоги Позивача, суд вважає, що на даний час проживання дитини з матір`ю, яка фактично проживає з нею, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує догляду та турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.

Крім цього, визначення місця проживання дітей разом із матір`ю, не позбавляє батька права на особисте спілкування з дитини та прийняття участі у її вихованні.

Таким чином, враховуючи, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю відповідає інтересам дитини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Що стосується вимоги позивача про дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 без письмової згоди батька ОСОБА_2 , то суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.4 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я , в якому вона проживає.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Подібні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, які у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають застосуванню судом до подібних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статті 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Оскільки, неповнолітня ОСОБА_3 з моменту розірвання шлюбу проживала разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебувала на повному її утриманні та вихованні, батько ОСОБА_2 фактичної участі у вихованні та житті доньки не приймав, суд вважає за доцільне залишити проживання неповнолітньої доньки разом з її матір`ю.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується питання щодо судових витрат, то відповідно до ст.141 ЦПК України їх необхідно стягнути з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 77-83, 89, 95, 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ «Центр надання адміністративних послуг Бобровицької міської ради Чернігівської області ,Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 .

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий у збір у розмірі 1073 ( одну тисячу сімдесят три), 60 грн.

Заочне рішення Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про третю особу: Відділ «Центр надання адміністративних послуг Бобровицької міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ:040, 61990, Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Липицька, 4.

Інформація про третю особу: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у місті Києві, адреса: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 14.

Суддя Андрій ВОЛЧКО