Рішення № 120369228, 14.05.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/788/24

Провадження № 2/366/363/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (даліПозивач) в особі представника адвоката Мазурик Зоряна Ярославівна (даліПредставник позивача) звернувсядо судуіз позовноюзаявою доТовариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр» (далі Відповідач),треті особи,які незаявляють самостійнихвимог:Приватний виконавецьвиконавчого округуКиївської областіКанцедал ОлександрОлександрович (далі Третя особа 1), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна (даліТретя особа2) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» було укладено договір № 19.11.2019-010001206 від 19.11.2019 року про надання кредитних коштів.

08.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною був вчинений напис № 23990 у зв`язку боргом за кредитним договором № 19.11.2019-010001206 від 19.11.2019 року, укладеним між, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальнісю «Споживчий центр».

06.01.2022 року, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедал Олександром Олександровичем на підставі виконавчого напису № 23990 від 08.12.2021 року було відкрито виконавче провадження № 68051206.

Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом.

З наведених вище підстав, позивач звертається до суду для захисту своїх прав та законних інтересів та просить суд:

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 23990 від 08.12.2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживичй центр» кошти в розмірі 9510 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот десять гривень).

Ухвалою суду від 19 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін на 16 квітня 2024 року на 09 год. 45 хв. /а.с. 22-23/.

Розгляд справи було відкладено на 14.05.2024 року на 10 год. в зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомленні вчасно.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ТОВ «Спзоживчий центр» заяв та клопотань не надіслали.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович заяв та клопотань до суду не надіслали.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеномуЦПК Українипорядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантованост.124 Конституції України.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамист. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;як розподілити між сторонами судові витрати;чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правиламист. 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною був вчинений напис № 23990 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заборгованості за кредитним договором № 23990 від 19.11.2019 року в сумі 9510 грн. /а.с. 11/.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал Олександра Олександровича від 06.01.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68051206 /а.с. 12-14/.

Суд приймає до уваги усі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються положеннямиЦивільного кодексу України,Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно дост. 18 ЦКнотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсязаконом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства (ч. 1ст. 39 цього закону).

Згідно зі ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88Закону України«Про нотаріат» визначає умови вчинення виконавчих написів. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року(далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України№1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений розмір заборгованості.

Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.

Із правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 14 серпня 2019 року по справі №569/8884/17, вбачається, щобезспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознакаминаданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 2.3 вищезазначеного Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18ЦК, ст.ст. 50, 87, 88Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таку вимогу позивач не отримував. Лише після отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, позивачу стало відомо про існування виконавчого напису, про звернення стягнення кредитної заборгованості в сумі 9510 грн.

Відповідно до положень п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України"Пронотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову №662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою вищого адміністративного суду від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №910/10374/17 від 21.09.2021 визначено, що, оскільки, у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених уст. 88 Закону України «Про нотаріат»підстав для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. На підставі вищевикладеного вбачається, що при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги щодо строків надіслання боржникові вимоги про сплату боргу та відсутність належних та допустимих доказів розміру заборгованості, а також виконавчий напис міг був вчинений лише за умови укладення нотаріально посвідченого кредитного договору, що у своїй сукупності є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1статті Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1статті 4 цього законувизначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вимогами частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір"передбачено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір, у розмірі 0,4% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік (дату подання позову) становить 1211,20 грн.

При подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України про захист прав сподивачів».

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України «якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.18,630,638,1054,1055 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, ст.ст.12,81,206, 211,263-265,268,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис № 23990 вчинений 08.12.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму кредитної заборгованості в розмірі 9 510 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот десят гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спроживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ вул. Саксаганського,133 А) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 14 травня 2024 року

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Представник позивача: Адвокат Мазурик Зоряна Ярославівна, адреса: 65012, м. Одеса вул. Мала Арнаутська,71 оф. 6

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходжння: 01032, м. Київ вул. Саксаганського,133-А

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, адреса: 07300, Київська область м. Вишгород «Карат» промисловий майданчик,5-А, офіс 50

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО