Ухвала суду № 120368403, 15.07.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 липня 2024 року м. Черкаси Справа №925/887/24

Суддя Господарського суду Черкаської області Гладун А.І., розглянувши позовну заяву Звенигородської міської ради до Іоанно-Богословська парафія Київської єпархій Української православної церкви про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 Звенигородська міська рада (адреса місцезнаходження: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 63) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Іоанно-Богословська парафія Київської єпархій Української православної церкви (адреса місцезнаходження: 20210, Черкаська область, Звенигородський район, с. Моринці).

Змістом позову є немайнова вимога зобов`язати Іоанно-Богословську парафію Київської Єпархії Української православної церкви, яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 49, село Моринці Звенигородського району Черкаської області, усунути перешкоди в користуванні Звенигородській міській раді нежитловими приміщеннями загальною площею 382,8 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом звільнення вказаного нежитлового приміщення та надання доступу до нежитлового приміщення власнику Звенигородській міській раді.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Позивач до позовної заяви додав копії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема замість запису, що містить в собі число місяця, місяць та рік позивачем вказана відмітка «дата».

Отже, позивачу необхідно подати суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.

18.10.2023 введено в дію Закон України №3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".

Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивач не подав суду відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Враховуючи викладене, на виконання пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачу необхідно подати суду відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Звенигородської міської ради залишити без руху.

Установити Звенигородській міській раді строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

-належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви;

-відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

СуддяА.І. Гладун