Ухвала суду № 120365006, 15.07.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/539/20

провадження № 1-кп/631/15/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючогосудді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання- ОСОБА_2 ,

за участю прокурора- ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220300000572 від 03 липня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вороніне, м. Пласта, Челябінської області, Російської Федерації, громадянин України, має середню-спеціальну освіту, працює начальником Панютинської виробничої дільниці І групи виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазькогорайонного судуХарківської областінадійшов обвинувальнийакт з доданимидо ньогодокументами укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань03липня 2019року за№ 12019220300000572,щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що відповідно до наказу №8/ОС від 01 квітня 2016 року начальника виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_4 в порядку переведення, призначено на посаду начальника Панютинської виробничої дільниці І групи виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЕДРПОУ 40081216).

Відповідно до посадової інструкції начальника Панютинської виробничої дільниці 1 групи виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженої 27 травня 2016 року начальником виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», ОСОБА_4 в своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами і розпорядженнями дистанції, правилами внутрішнього трудового розпорядку та дорученнями начальника дистанції. При виконанні своїх посадових обов`язків ОСОБА_4 здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю дільниці; забезпечує виконання встановлених завдань, ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів; складає протоколи (акти) про лісопорушення; перевіряє правильність складання підлеглими йому працівниками протоколів (актів) про лісопорушення і своєчасно подає їх керівництву дистанції; складає первинні документи та надає достовірну в них інформацію по обліку товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, об`єктів основних засобів та інших необоротних активів; як начальник дільниці несе відповідальність за несвоєчасне і неякісне виконання посадових завдань та обов`язків, планів роботи і доручень керівництва дистанції.

Таким чином, начальник Панютинської виробничої дільниці 1 групи виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4 постійно обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до статті 364 КК України, є службовою особою.

ОСОБА_4 , будучи службовою особою державного підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, вчинив діяння, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто службову недбалість, за наступних обставин.

02 січня 2019 року начальником виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_6 затверджено графік щотижневого обстеження захисних лісонасаджень по виробничим дільницям Харківської дистанції захисних лісонасаджень у 2019 році, відповідно до якого обстеження ділянки місцевості Ліхачове-Мерефа, км 867- км 810, повинно здійснюватись щотижнево кожного вівторка начальником Панютинської виробничої дільниці І групи виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_4 , та останній з вказаним графіком ознайомлений під особистий підпис.

В період з 8 січня 2019 року по 18 червня 2019 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи службовою особою державного підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них та маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов`язки, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків через неналежне виконання своїх обов`язків, хоча повинен був і міг їх передбачити, ретельний огляд захисних лісонасаджень ввіреної йому ділянки Ліхачово-810 км з метою охорони лісу від незаконних рубок та документування порушень лісового законодавства не проводив, при цьому рапортом доповідав начальнику виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_6 про відсутність зауважень та лісопорушень на закріпленій за ним території, що не відповідає дійсності.

Так, 19 червня 2019 року в ході огляду лісонасаджень ділянки Ліхачово-810 км виявлено факт незаконної порубки захисних лісонасаджень Панютинської виробничої дільниці виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» на дільниці 818 км пк 10-819 км пк між зупиночними платформами Єзерська і Липкуватівка по перегону Мерефа-Бірки лінії Харків-Лозова, з лівої сторони колії по ходу збільшення пікетів, а саме, 242 сироростучих дерев породи дуб звичайний.

Таким чином, ОСОБА_4 обіймаючи посаду начальника Панютинської виробничої дільниці І групи виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» та являючись службовою особою, в період з 8 січня 2019 року по 18 червня 2019 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов`язки в умовах що склалися, будучи зобов`язаним проводити заходи з охорони лісів від незаконних рубок та документування порушень лісового законодавства, щовівторка не проводив належним чином перевірки стану охорони лісу на ввіреній йому ділянці, не вживав заходів по попередженню та припиненню незаконних рубок, не повідомив керівництво дистанції про факти незаконних рубок на ввіреній йому ділянці, не виявляв осіб, винних в порушеннях лісового законодавства та не вживав заходів до притягнення їх до відповідальності, внаслідок чого невстановленими досудовим слідством особами, (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження та стосовно яких здійснюється досудове розслідування слідчими СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській-області у іншому кримінальному провадженні), на території захисних лісонасаджень Панютинської виробничої дільниці виробничою підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» на дільниці 818 км пк НОМЕР_1 км пк між зупиночними платформами Єзерська і Липкуватівка по перегону Мерефа-Бірки лінії Харків-Лозова, з лівої сторони колії по ходу збільшення пікетів, здійснено незаконну порубку 242 сироростучих дерев породи дуб звичайний, в результаті чого постійному лісокористувачу в особі АТ «Українська залізниця» вказаною незаконною порубкою, згідно висновку експерта №8/101СЕ-20 від 07 квітня 2020 року, заподіяно майнову шкоду державним інтересам на загальну суму 2768899,34 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та відповідно примітки до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

21 червня 2024 року через електронну пошту суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , що було зареєстроване за вхідним № ЕП-1238/24-вх, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КПК України, а саме, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання та зазначив, що дії його підзахисного органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України. Строк притягнення до кримінальної відповідальності, визначений ст. 49 КПК України, сплинув, оскільки останнім днем вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення є 18 червня 2024 року

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю підтримав клопотання про закриття кримінального провадження та позицію свого захисника, зазначив, що добре розуміє суть пред`явленого йому обвинувачення, йому цілком і повністю зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, у порядку статті 49 КК України, він надає свою згоду на його звільнення у рамках указаного кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків за нереабілітуючих підстав.

Прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 не заперечував щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, вказав про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту, оскільки матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України, однак строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності на момент розгляду кримінального провадження закінчився.

Представник потерпілої особи ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином відповідно до приписів КПК України. Через систему «Електронний суд» надала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 4814/24-вх, відповідно до якої не заперечує щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Дослідивши заявлене клопотання, заслухавши думку сторони захисту та прокурора, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали кримінального провадження, що були надані прокурором, суд дійшов наступного.

Відповідно дост. 2 КПКзавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2019 року за № 12019220300000572, вбачається що органом досудового розслідування ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України.

Стороною захистузаявлене клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні на виконання вимог ст. 285 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, яка є нереабілітуючою підставою, і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Обвинувачений надав свою беззаперечну згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, зазначивши, що це його добровільне рішення він особисто надавав клопотання до канцелярії суду, яке просить задовольнити.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК Україниякщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність ( ч. 3 ст. 288 КПК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Порядок закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачений параграфами 1 та 2 глави 24 й главою 27 КПК України.

Приписами ч. 1 ст. 283 КПК України визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, 8 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

За положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У той же час, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК України є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (КК Українита Закон України про кримінальні проступки).

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).

При цьому, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 192/3301/16-к вказала, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положеннястатті 49 Кримінального кодексу України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьомутаке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставістатті 49 Кримінального кодексу України.

У даній справі клопотання подане стороною кримінального провадження та обвинувачений надав беззаперечну згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених статтею 49 Кримінального кодексу України, про що не заперечував й прокурор.

Окрім цього, суд бере до уваги, що нормами кримінально-процесуального та кримінального законодавства України не передбачено вимоги щодо визнання вини підозрюваним/обвинуваченим в інкримінованому кримінальному правопорушенні як обов`язкової умови закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к (провадження № 51-6463км19) зазначив, що передбачений законом (стаття 49 Кримінального кодексу України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненнікримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України станом на час вчинення відносилось до злочинів середньої тяжкості (в редакції Закону України № 4025-VІ від 15 листопада 2011 року).

На даний час кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII), згідно з нормами ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Статтею 44 КК України унормовано, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

У загальноприйнятому розуміннідавність притягнення до кримінальної відповідальності це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини.

Строк давності це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Отже, КК України у наведеній вище нормі права встановлює матеріально-правові підстави та матеріально-правові умови звільнення винної особи від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності.

Матеріально-правовою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності притягнення (ст. 49 КК України) є закінчення встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

За вимогами ч. 2, 3 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, щовчинила кримінальне правопорушення, ухилилася віддосудового розслідуванняабо суду, та переривається, якщо до закінчення зазначених у ч. 1, 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З огляду на це, під матеріально-правовою передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності вважається відсутність обставин, які порушують їх перебіг, до яких закон відносить зупинення та переривання перебігу давності.

Висновок щодо застосування положень ст. 49 КК України викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Судувід 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 (провадження № 51 - 5464кмо20).

Оскільки обвинувачений вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення у період з 08 січня 2019 року по 18 червня 2019 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) й судом не отримано об`єктивних доказів на підтвердження обставин, які б переривали чи зупиняли перебіг строків давності, строки починають спливати саме з цієї дати.

Таким чином, на момент прийняття цього судового рішення строки притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину за ч. 2 ст. 367 КК України сплинули (пройшло більше п`яти років), а тому обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, за змістом ст. 284 288 КПК України умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність визначених законом підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення та згода обвинуваченого. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог, звільнення від кримінальної відповідальності є обов`язком суду.

Зазначені підстави в справі що розглядається є дійсними.

При цьому, визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України. Натомість, такою умовою є згода обвинуваченого.

Такі висновки узгоджуються з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладених у постановахвід 12 листопада 2019 року у справі 566/554/16-к та від 26 березня 2020 року у справі № 288/685/17.

З огляду на наведене, перевіривши клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, встановивши наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, беззастережне бажання обвинуваченого на таке його звільнення, суд визнає можливим та необхідним клопотання задовольнити, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2019 року під № 12019220300000572, закрити.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз`яснено, що закриваючи кримінальне провадження, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат, тощо.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Речові докази у кримінальному провадженні та цивільний позов відсутні.

Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Закриття кримінального провадження стосовно останнього на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21) та у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).

Ураховучи викладенез обвинуваченого на користь держави потрібно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме: за висновком експерта № 8/101СЕ-20 від 07 квітня 2020 року у розмірі 1307,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ч. 2 ст. 367 КК України, ст. 118, 122, 284 286, 288, п. 2 ч. 3 ст. 314, ст. 371, 372, 375, 376, 392, 393 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2019 року під № 12019220300000572 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрити, на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи по кримінальному провадженню в розмірі 1307,60 гривень.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілій особі.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати копію ухвали в суді.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1