Ухвала суду № 120364830, 15.07.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

15 липня 2024 року

м. Харків

Справа № 639/3866/24

2/639/1372/24

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Єрмоленко В.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності її залишення без руху, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги: про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористані 4 календарних дні відпустки.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, в силу закону позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд зазначає наступне.

Згідно зст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписамист. 117 Кодексу законів про працю Українисередній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до вимогЗакону України "Про судовий збір".

П. 1. ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.

З огляду на положення наведених норм законів, позивачу за позовну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Судовий збірнеобхідно перерахуватиза наступнимиреквізитами длясплати судовогозбору: отримувач коштів - ГУК Харків обл./м.Харків/Новобаварський; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA808999980313141206000020658; кодкласифікації доходівбюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір, за заявою «ПІБ», Жовтневий районний суд м.Харкова та надати суду докази його сплати.

Приписами п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Ч.5 ст.177 ЦПК України визначено обов`язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивачем додано довідки форми ОК-7 і ОК-5, які містять відомості станом до червня місяця 2023 року та не охоплюють період, який тривав до звільнення ОСОБА_1 - з червня 2023 року по 27 травня 2024 року.

До позовної заяви додано довідку про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.01.2024. Разом з тим, довідка про суму заборгованості відсутня.

Відповідно до ч. 1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховучи викладене, ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки позовної заяви, надавши докази сплати судового збору, довідку про суму заборгованості та довідки форми ОК-7 і ОК-5, які охоплюють період до звільнення.

За правилами ч.3ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175і177цьогокодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.175,177,185,260,261 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б.Єрмоленко