Ухвала суду № 120360396, 15.07.2024, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1157/24 Провадження № 2/0187/351/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" липня 2024 р. селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., перевіривши матеріали

позовної заяви Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про скасування державної реєстрації права власності, державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.06.2024) через систему «Електронний суд» до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася з позовом Слобожанська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі), яким прокуратура просить суд:

1. Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,1834 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0040, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району шляхом її повернення на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з правом постійного користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із незаконного володіння ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

2. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1834 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0040.

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію по ? права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,1834 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0040, проведену на підставі рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області від 04.08.2023 №68740736 (номер відомостей про речове право 51321007).

4. Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,2733 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0059, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району шляхом її повернення на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з правом постійного користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 ).

5. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2733 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0059.

6. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,2733 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0059, проведену на підставі рішення державного реєстратора Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 №73262464 (номер відомостей про речове право 55125049).

7. Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0058, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району шляхом її повернення на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з правом постійного користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 ).

8. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0058.

9. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0058, проведену на підставі рішення державного реєстратора Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 №73262213 (номер відомостей про речове право 55124813).

10. Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0057, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району шляхом її повернення на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з правом постійного користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 ).

11. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0057.

12. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0057, проведену на підставі рішення державного реєстратора Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 №73262362(номер відомостей про речове право 55124954).

13. Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,2733 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0056, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського району шляхом її повернення на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з правом постійного користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із незаконного володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 ).

14. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2733 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0056.

15. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,2733 га з кадастровим номером 1223780800:03:001:0056, проведену на підставі рішення державного реєстратора Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 №73261980 (номер відомостей про речове право 55124659).

Також просить стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.07.2024 справу передано судді Іщенко І.М.

Відповідно до ухвали судді від 08.07.2024 заявлено самовідвід, справу передано до канцелярії в порядку ст. 33 ЦПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 08.07.2024 справу передано судді Соловйову І.М.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Позовна заява подана Слобожанською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація.

Як зазначає заявник, при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель державної форми власності, зокрема, земель лісового фонду на території Петриківської селищної ради за межами населеного пункту.

Підставою представництва в суді інтересів держави, заявник вказує про наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Так, заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного та Лісового кодексів України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника.

На території Дніпропетровської області повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією.

Вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та передача у власність, порушує права та інтереси держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації.

Слобожанською окружною прокуратурою листом від 29.01.2024 повідомлено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію обласну військову адміністрацію про незаконне вилучення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ДП «Петриківське лісове господарство» (наразі філія ДП «Ліси України») та її передачу у приватну власність для особистого селянського господарства та про надання інформації про вжиття Дніпропетровською обласною державною адміністрацією заходів щодо повернення вказаної земельної ділянки на користь держави.

Разом з тим, Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією повідомлено, що заходів на усунення виявлених порушень у судовому порядку не вживались (лист від 12.03.2024 №2-834/0/261-24).

Прокуратура вважає, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією обласна військова адміністрація, як органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою, будучи належним чином обізнаним про існуюче порушення, протягом тривалого часу не вжито жодних заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки, у зв`язку з чим вказане порушення законодавства на даний час залишається не усунутим, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.

З огляду на викладене, Слобожанська окружна прокуратура звертається до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, як органу державної влади, уповноваженого державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення, з метою забезпечення у процесі лісокористування збереження життєздатності лісового середовища та його біологічного різноманіття, збереження лісів, що становлять природоохоронну цінність, постійне, невиснажливе лісокористування, раціональне та ефективне використання лісових ресурсів. Вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та набуття їх у власність, порушує права та інтереси держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації використовувати спірну земельну ділянку. У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час відведення земель лісогосподарського призначення у власність фізичних осіб, та полягає у вибутті із власності держави земельної ділянки державного лісового фонду всупереч встановленого законом порядку.

Суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 56, 185 ЦПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави або своїх інтересів.

Частинами першою, другої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора у цивільному процесі, як особи, яка відповідно до статті 4, 56 ЦПК України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Тому, наявність інтересів держави або органу місцевого самоврядування повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави або органу місцевого самоврядування, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави або органу місцевого самоврядування, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави або органу місцевого самоврядування повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави або органу місцевого самоврядування не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На сьогодні однозначною є практика Європейського Суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням викладеного, у розумінні положень статей 76, 77, 78, 80 ЦПК України прокурор, звертаючись з позовом до суду, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними, допустимими та достатніми доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави або органу місцевого самоврядування.

Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або орган місцевого самоврядування, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави або органу місцевого самоврядування, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави або органу місцевого самоврядування, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування.

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 76 - 81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, випливає, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що керівником Слобожанської окружної прокуратури зроблено запит до Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація щодо надання інформації про вживання заходів реагування, які спрямовані на повернення земельної ділянки у відання держави. Вказаний запит зроблено 29.01.2024, відповідь на запит отримана прокуратурою 12.03.2024, а з позовною заявою прокурор звернувся до суду 01.07.2024, тобто дещо більше ніж через 3 місяці після отримання відповіді.

На лист прокурора до Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація надійшла відповідь від департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація від 12.03.2024 №2-834/0/261-24 (лист на який посилається прокуратура).

Отримавши відповідь від департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація та долучивши його до справи в якості доказів обґрунтування представництва інтересів держави, заявник не надав доказів, що вказаний департамент є тією уповноваженою собою, тобто безпосередньо Дніпропетровська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація, яка відмовилася від реалізації своїх прав та виконанню обов`язків щодо захисту інтересів держави щодо спірної земельної ділянки зазначеної в позові.

Окрім цього, у вказаному листі від 12.03.2024 №2-834/0/261-24 департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація зазначило, що з приводу земельних ділянок зазначених прокурором, виходячи з аналізу положень земельного законодавства у редакції, що діяла на момент відведення земельної ділянки у власність, повноваження щодо розпорядження облдержадміністрації як суб`єкту владних повноважень не належали. З огляду на це та враховуючи необізнаність облдержадміністрації про факти передачі земельної ділянки у власність, з незалежних від неї причини, заходи з метою усунення перешкод у користуванні шляхом їх повернення у власність держави в судовому порядку не вживалися. Зазначили, що вони є органом державної влади, що фінансується виключно з державного бюджету України та є неприбутковою установою (організацією). Разом з тим, враховуючи наявність потужної матеріально-технічної бази для збирання доказів та здійснення представництва у органів прокуратури, повернення спірної земельної ділянки у державну власність може бути здійснено у найкоротший термін. Тому вважають, що є всі підстави для здійснення представництва прокурором.

Тобто, як вбачається з відповіді, Дніпропетровська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація не самоусувалася від виконання свої обов`язків та/або не проявила бездіяльність, так як не була обізнана про порушення прав.

При цьому, суд зазначає, що залучення до представництва прокурора не може мати на меті отримання процесуальних переваг, привілейованого ставлення по відношенню до інших сторін.

Тому саме по собі посилання на потужну матеріально-технічну бази для збирання доказів та здійснення представництва у органів прокуратури як обставину, яка унеможливлює здійснювати представництво уповноваженим суб`єктом, судом до уваги не приймається.

Таким чином, суд не вбачає обставин, які б перешкоджали Дніпропетровській обласній державній адміністрації - обласна військова адміністрація самостійно звернутися до суду, з огляду на те, що про наявність порушення, про яке зазначено прокурором, вони дізналися лише з відповідного запиту прокурора. Доказів, які б свідчили про нездійснення захисту чи здійснення захисту неналежним чином особою, яку прокурор визначив як позивача до позовної заяви, не додано.

Аналізуючи вищевикладене, відповідно до статті 56 ЦПК України, прокурором не наведено передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація.

Відтак, відсутні правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на вказане, позовну заяву слід повернути заявнику.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не призводить до ситуації, коли особа позбавляється права на судовий захист, оскільки це не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суд після усунення обставин, які послугували підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 56, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування державної реєстрації права власності, державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 15.07.2024.

Суддя І.М. Соловйов