Ухвала суду № 120355179, 27.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28964/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 42023260000000091 від 13.04.2023 за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

09.02.2024 слідчим за погодженням з прокурором встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4, 5 ст. 190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023260000000091 продовжено до трьох місяців, тобто до 09.05.2024 включно.

10.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру за ч. 5 ст. 190 КК України , а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, організованою групою, що завданого шкоду потерпілому у значному та особливо великому розмірі.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному № 42023260000000091 продовжено до шести місяців, тобто до 09.08.2024 включно.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні застосований на стадії досудового розслідування.

12.02.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 09.04.2024 включно, та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов?язків, визначених КПК України. Розмір застави визначений у межах 2 850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 8 629 800 грн.

04.04.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023260000000091 до 09.05.2024, проте зменшено заставу та визначено у межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 3 028 000 грн.

06.05.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023260000000091 до 01.07.2024, із визначеною заставою у розмірі 3 000 000 грн.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного, або кількох ризиків, зазначених у клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

- продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні в тому числі і особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винуватою, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, у тому числі на тимчасово не підконтрольній території та за кордоном, оскільки має можливість виїхати за кордон.

Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому остання усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України.

Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти, про що свідчить практика ЄСПЛ у справах «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» та інші.

Тобто, суворість покарання беззаперечно може слугувати підозрюваному приводом переховуватися від органів досудового розслідування або суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

- існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх інших можливих учасників вчинення правопорушень, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Крім того враховуючи характер вчинених злочинів, на даний час органом досудового розслідування не допитані усі особи, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню в т.ч. і обставини, які дадуть змогу встановити інших можливих співучасників злочинів та їх ролі. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів та дослідження їх судом.

- існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування, у тому числі зможе продовжити протиправну діяльність.

- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, пов`язані з заволодіння чужим майном шляхом обману.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у продовженні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, просять відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_6 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено.

Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також зважаючи на те, що підозрювана надає викривальні покази, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 09.08.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- не відлучатися з м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов`язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 09.08.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1