Ухвала суду № 120354202, 10.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13195/24

У Х В А Л А

10 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Господарського суду Одеської області про поновлення строку на подання заперечення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Одеської області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суддівської винагороди та компенсації за невикористані відпустки,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Лепеха Костянтин Геннадійович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі відповідач 1), Господарського суду Одеської області (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними дії Господарського суду Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 30.08.2020 із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 грошову суму у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 у розмірі 290454,49 грн, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів;

визнати протиправними дії Господарського суду Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 28.11.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;

стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 грошову суму у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 28.11.2023 у розмірі 727155,00 грн, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів;

визнати протиправними дії Господарського суду Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані оплачувані відпустки за 379 днів із застосуванням розрахункової величини в розмірі 2102 грн;

стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 грошову суму у вигляді недоотриманої грошової компенсації за невикористані оплачувані відпустки в розмірі 408145,10 грн, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 06.05.2024 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 17.05.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 19.06.2024 повернуто Господарському суду Одеської області заперечення без розгляду.

25.06.2024 до суду від Господарського суду Одеської області надійшло заперечення.

Ухвалою суду від 27.06.2024 повернуто Господарському суду Одеської області заперечення без розгляду.

26.06.2024 до суду від Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.06.2024 клопотання Господарського суду Одеської області про поновлення строку на подання заперечення повернуто без розгляду.

04.07.2024 від Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив. В обґрунтування свого клопотання відповідач 2 зазначає, що при здійсненні своєчасного відправлення 17.06.2024 вищевказаних документів позивачу з невідомих технічних причин в підсистемі «Електронний суд» неможливо було створити квитанцію про доставку документів, а в подальшому і надання до суду відповідних доказів.

05.07.2024 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про поновлення процесуальних строків. Представник позивача зазначає, що довідка від 25.06.2024 про збій в підсистемі «Електронний суд» є сфальшованою та такою, що не може розглядатися судом як доказ у справі № 420/13195/24.

Вирішуючи клопотання про поновлення процесуального строку на подання заперечення на відповідь на відзив, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 164 КАС України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.

Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дасть змогу іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 17.05.2024 встановлено відповідачам строк для подання до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив Господарський суд Одеської області отримав 10.06.2024.

17.06.2024 Господарський суд Одеської області надав заперечення на відповідь на відзив.

Однак, заперечення було подано без доказів надіслання позивачу та/або його представнику.

Як вбачається з довідки технічного адміністратора ОСОБА_2 від 25.06.2024 під час подачі заяви (заперечення) по справі № 420-13195/24 від 17.06.2024 через підсистему «Електронний суд» при спробі надіслати сторонам процесу, які зареєстровані в «Електронному суді» видало інформаційне повідомлення «Стався збір, повторіть операцію пізніше», що унеможливило отримати «Квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС» позивачем та його представником.

Особливості процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 2-6 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Метою поновлення процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність поновлення процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке поновлення буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правових відносин, спір між якими вирішується.

Суд вважає, що збій у роботі підсистеми «Електронний суд» є тією обставиною, яка перешкоджала відповідачу своєчасно виконати вимоги процесуального закону та які виникли не з його вини і не залежали від волевиявлення відповідача.

Твердження представника позивача про те, що довідка від 25.06.2024 є сфальшованою є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження такого доводу.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу змагальності сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу процесуального строку на подання заперечення на відповідь на відзив.

У запереченні на відповідь на відзив Господарський суд Одеської області заявив клопотання про витребування доказів у Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів резервних коштів, а саме:

інформації, спрямованої на підтвердження того, що як на кінець 2020, так і станом на теперішній час жодних коштів на потреби компенсації суддівської винагороди за час дії обмеження у сумі 5807000 грн. по КЕКВ 2111 на рахунок Господарського суду Одеської області, згідно з листом за вих. № 08-25/7774/2020 від 03.09.2020, адресованим ДСА, не надходили;

доказів на підтвердження того, що розпорядником бюджетних коштів під час затвердження кошторисів судам для обрахування суддівської винагороди застосовувалася розрахункова величина саме у розмірі 2102 грн.

Вирішуючи клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частин 3-4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Отже, подання доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються доводи учасника справи, є обов`язком такого учасника справи.

Господарським судом Одеської області не зазначено обставин, які перешкоджали самостійно надати докази.

Крім того, клопотання про витребування доказів відповідачем-2 подано з пропуском строку встановленого ч. 3 ст. 79 КАС України, та не обґрунтовано неможливість подання даного клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, з врахуванням приписів ст. 79-80 КАС України, суд не убачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст. 72-80, 121, 164, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Поновити Господарському суду Одеської області строк для подання заперечення на відповідь на відзив.

Клопотання Господарського суду Одеської області про витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Пекний