Рішення № 120352896, 08.07.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року № 520/10639/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати пункт 63 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних від 19.12.2023 року № 374/168 в частині не призначення ОСОБА_1 іншої 2/3 частин одноразової грошової допомоги від 15 000 000 грн., у сумі 10 000 000 грн.;

-зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2/3 частини одноразової грошової допомоги у сумі 10 000 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що пункт 63 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних від 19.12.2023 року № 374/168 в частині не призначення ОСОБА_1 іншої 2/3 частин одноразової грошової допомоги від 15 000 000 грн., у сумі 10 000 000 грн., на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, Міністерство оборони України, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 25.02.2022 року вступив до лав Збройних Сил України та 02.12.2022 загинув поблизу населеного пункту Біла Гора Донецької області, що підтверджується сповіщенням № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.01.2023 року складено свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 .

Позивач звернулась із заявою від 30.01.2023 року про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю 02.12.2022 року її чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_2 . В заяві позивачем зазначено, їй відомо про інших членів сім`ї та утриманців загиблого (померлого): батько ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), мати ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), син ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), син ОСОБА_6 (м.Дергачі, вулиця невідома).

Відповідно витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.12.2023 року № 374/168, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: 63. Дружині загиблого 02.12.2022 у період дії воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_2 (Харківський ОТЦКСП), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 04.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 12.09.2023 № 321/КЦ/7193 - в розмірі 1/3 частини 15000000 грн., в сумі 5000000 (п`ять мільйонів) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Так, позивач не погоджується з призначенням їй одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 (1/3 частини) 5000000 грн.

Відповідно до підп. 1 п. 2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі по тексту - Закон України № 2011-ХІІ) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі по тексту - Постанова №168) встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Отже, одноразова грошова допомога передбачена Постановою №168 розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Пунктом 2-1 Постанови №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до п.1.4 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 (далі по тексту Порядок №45) особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п. 1.5 Порядку №45 у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Відповідно до ст.16-1 Закону України № 2011-ХІІ (в редакції станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця 02.12.2022) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Позивач посилалась на те, що у них із загиблим чоловіком є двоє повнолітніх дітей: 24-х років та 19-ти, останнім із яких було написано завірену нотаріусом відмову від отримання одноразової грошової допомоги на користь матері та яка була подана до районного центру комплектування. Вказано, що повнолітні діти, не мають права на отримання одноразової грошової допомоги. Також, позивач посилалась на те, що батьки загиблого військовослужбовця померли, будь-яких інших отримувачів одноразової грошової допомоги, окрім позивача немає, тому вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у повному обсязі.

Проте, позивач не врахувала того, що приписами ст.16-1 Закону України № 2011-ХІІ передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають також утриманці загиблого (померлого).

Згідно вказаної норми утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Отже, кожен з повнолітніх синів загиблого військовослужбовця можуть мати статус його утриманця, а тому за приписами п.1.5 Порядку №45 можуть протягом трьох років вчинити дії щодо реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.

Також, позивач посилалась на те, що одним з повнолітніх синів загиблого написано завірену нотаріусом відмову від отримання одноразової грошової допомоги.

Зі змісту заяви позивача від 30.01.2023 року про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю 02.12.2022 року її чоловіка не вбачається того, що позивачем до заяви долучено завірену нотаріусом відмову ОСОБА_5 (повнолітнього сина загиблого) від отримання одноразової грошової допомоги.

Поряд з цим, відповідач заперечував проти того, що позивачем у спірних правовідносинах подавалась завірена нотаріусом відмова ОСОБА_5 .

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що вказана відмова могла бути врахована відповідачем під час винесення оскаржуваної частини рішення.

Також, зі змісту заяви позивача від 30.01.2023 року про виплату їй одноразової грошової допомоги вбачається, що адреса проживання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , їй не відома.

Суд зазначає, що за приписами п.1.5 Порядку №45 якщо особи, які мають право на отримання ОГД протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД.

За таких обставин, позивач не буде позбавлена права отримати спірну частину одноразової грошової допомоги, якщо її повнолітні діти протягом трьох років не реалізують таке право.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.