Рішення № 120352613, 05.07.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2024 року № 520/10582/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови майстер- сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 у вчиненні дій передбачених постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року щодо призначення та виплати одноразової допомоги, передбаченої пунктом 7 вказаної постанови Кабінету Міністрів України та підпунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в розмірі передбаченому пунктом 2 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (КОД ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) вчинити дії передбачені постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року щодо призначення та виплати майстер- сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 одноразової допомоги у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, передбаченої вказаною постановою Кабінету Міністрів України та Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та виплатити таку допомогу в розмірі 46970.00 (сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з огляду на часткову втрату працездатності без установлення інвалідності внаслідок проходження військової служби. Натомість відповідач протиправно не здійснив призначення та виплату вказаної допомоги в розмірі 46970,00 грн, чим порушив права позивача.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що позивач не надав належних документів для підтвердження того факту, що захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, а надані документи вказують на той факт, що захворювання пов`язане із проходженням військової служби.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , головний сержант роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 проходить військову службу у Збройних силах України за контрактом з 05 жовтня 2019 року по теперішній час.

Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 14 березня 2023 року №3321 отримані позивачем в період проходження військової служби захворювання та травма пов`язані з проходженням військової служби та виконанням обов`язків військової служби.

У зв`язку з отриманими захворюваннями та травмою, констатованими військовою частиною НОМЕР_2 у довідці від 14 березня 2023 року №3321, військовою частиною НОМЕР_3 позивача було направлено (направлення №4652) для проходження МСЕК з метою встановлення інвалідності та відсотка втрати працездатності.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 09.01.2024 серії 12 ААА №003487, виданої Дніпропетровською МСЕК №2, отримане захворювання позивача пов`язане з проходженням військової служби, ступінь втрати працездатності складає 25%.

З метою отримання одноразової допомоги, передбаченої п. 7 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (Укрпошта) 19.02.2024 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з вимогою виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби за контрактом в особливий період.

До заяви було надано копії: довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках із зазначенням причинного зв`язку втрати працездатності серії 12 ААА №003487; довідки №3321 від 14.03.2023 військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання та діагнозу захворювання; паспорта; довідки про РНОКПП; направлення №4652 на МСЕК.

ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 05.03.2024 №3121/С відмовив позивачеві у вчиненні передбачених законом дій по нарахуванню та виплаті одноразової допомоги, крім того, вказав, що для отримання вказаної допомоги відсутні підстави, з огляду на те, що отримане захворювання не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, або із захистом Батьківщини, а відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №003487, пов`язане тільки з проходженням військової служби.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Положеннями статті 40 Закону №2232-ХІІ встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 1 статті 16 вищезазначеного Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктами 4 та 5 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що:

- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Пунктом 6 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Пунктом 9 цієї статті встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення документів для виплати компенсаційних сум та одноразової грошової допомоги визначений розділом IV Положення №530.

Так, відповідно пункту 4.8 цього Положення документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.

У разі настання інвалідності, зокрема, до уповноваженого органу подається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13).

Згідно із пунктом 4.8 Положення №530 висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі Порядок №975).

Пунктом 12 Порядку №975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно із пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про Комісію Міністерства оборони України з питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі відповідно - Положення, Комісія), затвердженого наказом Міністерства оборони України № 564 від 26.10.2016 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627, основними завданням Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як зазначено у п. 2 Положення, Комісія зобов`язана приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 4 цього Положення передбачені підстави відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, а саме комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі, якщо встановлено, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

-вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

-вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене, вирішення питання щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю чинним законодавством України віднесено виключно до компетенції Комісії.

Відповідач повинен лише подати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновок про наявність або відсутність у позивача підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).

Відповідачем не було подано висновок стосовно можливості призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, а, отже, будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони України не приймалося.

Суд зазначає, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку територіального центру комплектування та соціальної підтримки, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).

Разом з цим, у спірних правовідносинах відповідач діяв протиправно, оскільки повинен був здійснити дії щодо підготовки поданих позивачем документів, включаючи складання відповідного висновку, з подальшою передачею їх до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності права отримання одноразової допомоги, оскільки захворювання, отримане позивачем, пов`язане із проходженням військової служби, а не з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, суд зазначає, що такі доводи можуть бути розглянуті судом лише після прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком №975 (за умови оскарження особою такого рішення в судовому порядку).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 620/6057/23, постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 456/2215/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Враховуючи, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України, то відповідач фактично відмовляючи позивачеві у складанні висновку щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та направленні його на розгляд до Міністерства оборони України, допустив порушення процедури розгляду звернення позивача та діяв поза межами наданих йому повноважень.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

В силу положень ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що підставою адміністративного позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В той же час, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, встановлені судом обставини унеможливлюють задоволення позовних вимог позивача в обраний ним спосіб, а тому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, для повного та належного захисту прав позивача, на підставі статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності до головного розпорядника коштів Міністерства оборони України та зобов`язання відповідача направити головному розпоряднику коштів Міністерству оборони України висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення висновку про можливість виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності до головного розпорядника коштів - Міністерства оборони України.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) направити головному розпоряднику коштів - Міністерству оборони України висновок про можливість виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 липня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.