Рішення № 120352603, 05.07.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2024 року № 520/10314/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) (далі по тексту відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нездійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 витрат на відрядження (добові 186 діб, витрати на найм житлового приміщення 179 діб, витрати на проїзд) з 25.04.2022 по 27.10.2022;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 витрати на відрядження (добові 186 діб, витрати на найм житлового приміщення 179 діб, витрати на проїзд) з 25.04.2022 по 27.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, на думку позивача, протиправно не здійснив нарахування та виплату коштів на відрядження ОСОБА_1 . Позивач зверталась до відповідача з питання виплати вказаних коштів, однак, останній виплату коштів на відрядження не здійснив. Зазначене стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, у встановлений судом строк, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у спірних правовідносинах діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.01.2024 № 29-ОС підполковнику ОСОБА_1 припинено контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону у запас.

Згідно з Витягом з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 19.01.2024 № 52-ОС підполковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 20.01.2024.

В період з січня 2022 року по січень 2024 року підполковник ОСОБА_1 проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 21.04.2022 № 92-ВВ підполковника ОСОБА_1 відряджено у службове відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону Західного регіонального управління, у зв`язку зі службовою необхідністю, з 25 квітня 2022 року до особового розпорядження.

У службовому відрядженні підполковник ОСОБА_1 перебувала до 27.10.2022.

Як вказує позивач у позовній заяві, після прибуття зі службового відрядження позивач звернулась до НОМЕР_1 прикордонного загону за відшкодуванням витрат на відрядження але посадові особи загону відмовили в прийнятті звітних документів.

У зв`язку з викладеним 08.02.2024 до НОМЕР_1 прикордонного загону було скеровано адвокатський запит з заявою ОСОБА_1 про відшкодування витрат за відрядження із відповідними підтверджуючими документами понесених витрат, де просив:

- повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат на відрядження.

У відповіді на адвокатський запит НОМЕР_1 прикордонний загін в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 витрат на відрядження відмовив, в обґрунтування зазначив, що у відповідності до частини 1, частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Окрім того, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та Законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов`язаннями.

Оскільки кошторисом військової частини НОМЕР_2 на 2024 рік не передбачено здійснення видатків за 2022 рік, витрати, пов`язані з відшкодуванням витрат на відрядження, оплаті не підлягають.

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини шостої статті 14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України (пункт 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105).

Згідно п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» визначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд`єгерської служби - Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.

Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових; відшкодування витрат на найм житлового приміщення за час перебування у такому відрядженні; відшкодування вартості проїзду до місця відрядження та назад.

Виплата добових та відшкодування витрат на найм житлового приміщення здійснюються за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них) (пункт 20 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105).

Згідно п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 строк одного відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту.

Строк відрядження військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та працівників, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також здійснення заходів із забезпечення правопорядку на деокупованих територіях та на державному кордоні, не повинен перевищувати період здійснення таких заходів.

Згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються - витрати - на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях.

Згідно Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 сума витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних Коштів - Гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу (не більш як) - Україна - 900 гривень.

Відповідно до п. 3 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються: пункт призначення; найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець; строк та терміни відрядження; мета відрядження.

Суд вказує, що вказаною нормою визначено вичерпний перелік. Зазначення додаткової інформації на якої наполягає відповідач не передбачено.

Згідно п. 6 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 Військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю перераховується в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Відповідно до п. 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесений у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України.

Згідно з п. 12 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 військова частина (установа, організація) за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98, витрати відрядженим військовослужбовцям на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном, холодильником, телевізором та інших витрат.

Витрати на проїзд відшкодовуються за наявності підтверджуючих документів, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, страхових полісів тощо (пункт 2.17 Інструкції).

Відповідно звіту від 28.10.2022 ОСОБА_1 перебувала у службовому відрядженні 186 діб.

Так, до вказаного звіту останньою було надано: посвідчення про відрядження № 171 від 25.04.2022 року; посадочний документ за маршрутом Дніпро - Львів; посадочний документ за маршрутом Львів - Дніпро; копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 від 21.04.2010; Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 від 29.11.2012; копія свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 від 31.05.2012; Договір подобової оренди від 26.04.2022 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; Заява на переказ грошових коштів (рахунок) та квитанція про оплату; Роздруківка (квитанція) про оплату Монобанк ОСОБА_1 ; Довідка НОМЕР_3 прикордонного загону від 21.10.2022 № 702/461 про не забезпечення підполковника Левицької житловою площею в період відрядження; Довідка про банківські реквізити ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується факт перебування позивача у відрядженні у вказаний період, та не ставиться під сумнів належність та достовірність наданих ОСОБА_1 документів на підтвердження витрат на відрядження.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 набула право на відшкодування витрат під час перебування у відрядженні (добові, витрати на проїзд, витрати на проживання) з 25.04.2022 по 27.10.2022 відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 21.04.2022 № 92-ВВ.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нездійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 витрат на відрядження (добові 186 діб, витрати на найм житлового приміщення 179 діб, витрати на проїзд) з 25.04.2022 по 27.10.2022.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) витрати на відрядження (добові 186 діб, витрати на найм житлового приміщення 179 діб, витрати на проїзд) з 25.04.2022 по 27.10.2022.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 липня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.