Рішення № 120352577, 05.07.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2024 року № 520/10963/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на встановлення їй, як поліцейському, надбавки за вислугу років, період служби в Державній установі «Центр пробації» з 09.01.2017 по 27.01.2023;

- провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби на підставі зарахованого стажу служби в Державній установі «Центр пробації».

Ухвалою судді від 26.04.2024 було залишено позовну заяву без руху, надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали судді.

Ухвалою судді від 06.05.2024 поновлено позивачці строк звернення до суду з даним позовом, відкрито спрощене провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Наказом від 21.03.2023 № 135 о/с її прийнято на службу в поліцію на посаду оперуповноваженого загального сектору № 3 відділу кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, де і по теперішній час вона проходить службу. Згідно відповіді на адвокатський запит, відповідачем на підставі наказу ГУНП від 19.04.2023 р. № 178 о/с відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.04.2023 - 00 років 00 місяців 10 днів. Проте відповідачем у вислугу років не врахований час служби в Державній кримінально-виконавчої служби України з 09 лютого 2007 р. (це підтверджується послужним списком, який додано до позовної заяви, особистий номер № Д-000969 та копією трудової книжки) по 27 січня 2023 р., який на час звільнення (на 27 січня 2023 року) становив 16 років 00 місяців 04 дні.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду направлений відзив, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що посилання позивачки на норми ч. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до якої до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей Закону України «Про міліцію» не є належним. Після прийняття у 2003 році Кримінально-виконавчого кодексу України у 2005 році був прийнятий Закон України "Про Державну кримінально- виконавчу службу України", нині діючий, який врегульовує питання проходження служби у органах і установах виконання покарань. Крім того, у період з 2006 по 2014 роки позивачка не була працівником системи органів внутрішніх справ України, не перебувала на службі у органах міліції. Станом на час прийняття позивачки на службу до органів Національної поліції України діяв Закон №580-VIII, частиною другою статті 78 якого визначений виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону, враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19.

Представниця позивача не погодилась з доводами відзиву та направила до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідачем не враховані положення частини 5 статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року N2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», яка передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських, та положення пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, де заначено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 09 січня 2007 р. по 27 січня 2023 р. проходила службу в Державній установі «Центр пробації».

Згідно з відомостями трудової книжки позивачки, за вказаний період внесено запис про роботу у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно витягу з наказу Державної установи «Центр пробації» від 27.01.2023 № 87/К, майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено за пунктом 5 статті Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 16 (шісгнадцягь) років 00 (нуль) місяців 04 (чотири) дні, у пільговому обчисленні 21 (двадцять один) рік 04 (чотири) місяці 05 (п`ять) днів.

Наказом ГУНП в Харківській області від 21.03.2023 р. № 135о/с позивачку прийнято на службу в поліцію на посаду оперуповноваженого загального сектору № 3 відділу кримінальної поліції Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, де і по теперішній час позивачка проходить службу.

Згідно з висновком комісії ГУНП в Харківській області, до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки зараховано такі підтверджені відповідними наказами строки його (її) служби: з 21.03.2023 по теп. час - служба в Національній поліції України.

Разом станом на 01.04.2023 року складає: 00 роки 00 міс. 10 дн.

Наказом ГУНП в Харківській області від 19.04.2023 р. № 178 о/с відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» позивачці встановлено стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.04.2023 - 00 років 00 місяців 10 днів.

З такими висновками щодо стажу позивачка не згодна, з огляду на що звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VIII), згідно із частинами першою та другою статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 78 Закону №580-VIII встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV було передбачено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статтями 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Спеціальним Законом, який визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, є Закон України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (надалі - Закон № 2713-IV), що набрав чинності 20.07.2005.

У попередніх редакціях частини п`ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10.11.2015 та від 06.12.2016) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII частину п`яту статті 23 Закону № 2713-IV викладено в наступній редакції: «на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України».

У постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону № 2713-IV закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Так, у постанові 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд дійшов висновку, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Таких висновків Верховний Суд дійшов на підставі аналізу норм права, які врегульовують спірні відносини, що склалися між сторонами.

Верховний Суд у вищевказаній постанові також дійшов висновку, що всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

У підсумку Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Верховний Суд в Постанові від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21 підтримав наведену позицію, зазначивши:

« 41. Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, колегія суддів уважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій у цій справі, що період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби не належить до визначеного частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.

42. У аспекті зазначеного, колегія суддів також зауважує, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

43. При цьому посилання судів на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові, є безпідставними, позаяк спірні правовідносини, які були предметом розгляду у вказаній справі, не є подібними до правовідносин у цій справі та стосувалися питання врахування до календарної вислуги років часу навчання у вищому навчальному закладі до початку служби в органах поліції.

44. Отже доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду.

45. Підсумовуючи викладене Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин неправильно застосували положення частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, зазначивши про відсутність підстав для зарахування спірного стажу до стажу служби в поліції та як наслідок не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема на підставі наявних в матеріалах справи доказах, наданих позивачем на підтвердження наявного стажу в кримінально-виконавчої службі у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене, зважаючи на норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на встановлення їй, як поліцейському, надбавки за вислугу років, період служби в Державній установі «Центр пробації» з 09.01.2017 по 27.01.2023.

Щодо виплати грошового забезпечення суд зазначає наступне.

Згідно пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 розділу II Порядку наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно додатком 11 Постанови № 988.

Згідно з Додатком 11 до Постанови № 988 розміри надбавки за стаж служби в поліції встановлюється відповідно до стажу служби, а саме: від 16 до 19 років служби - 35 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Відтак, оскільки календарна вислуга років, яка дає право на встановлення їй, як поліцейському, надбавки за вислугу років, була обрахована відповідачем неправильно, грошове забезпечення позивачки відповідно було виплачено у меншому розмірі, ніж належало до виплати з урахуванням такої вислуги, з огляду на що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби на підставі зарахованого стажу служби в Державній установі «Центр пробації».

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України в частині судового збору, що підлягав сплаті за подання даного позову .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на встановлення їй, як поліцейському, надбавки за вислугу років, період служби в Державній установі «Центр пробації» з 09.01.2017 по 27.01.2023.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби на підставі зарахованого стажу служби в Державній установі «Центр пробації».

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суму судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, в розмірі 968,96 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 липня 2024 року.

Суддя Білова О.В.