Рішення № 120351770, 12.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8353/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправним застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік при встановлені надбавки за вислугу років на державній службі начальнику управління документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 52-ос/а; зобов`язання П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу та наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду Про призначення ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року № 59-ос/а з 01 січня 2024 року; визнання протиправним застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік при розрахунку грошової допомоги начальнику управління документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв`язку з відпусткою; зобов`язання П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у зв`язку з відпусткою відповідно до статті 57 Закону України Про державну службу.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 03.06.2024 витребувано у П`ятого апеляційного адміністративного суду належним чином засвідчені документи, що стали підставою для прийняття наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 52-ос/а, зокрема, документи щодо проведення П`ятим апеляційним адміністративним судом Класифікації посад державної служби, проведену на 2024 рік, у цілях застосування пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 № 3460-IX; витребувані матеріали зобов`язано надати до Одеського окружного адміністративного суду у строк до 28.06.2024; зупинено провадження по справі до надання витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 12.07.2024 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що він працює у П`ятому апеляційному адміністративному суді на посаді начальника управління документообігу суду з 01.03.2023 та згідно з наказом про призначення на посаду від 28.02.2023 № 59-ос/а йому встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу як такому, вислуга років якого станом на 01 березня 2023 року складає 21 рік 3 місяці 3 дні. Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 52- ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу як такому, вислуга років якого на державній службі становить 22 роки 1 місяць 4 дні. Як вказав позивач, при розрахунку надбавки судом були застосовані приписи абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX, у якому зазначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. При цьому, частиною 1 статті 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Закон України «Про державну службу» та Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» є спеціальними нормативно-правовими актами, але саме Закон України «Про державну службу» встановлює організаційні засади забезпечення державної служби і саме норми цього закону мають застосовуватися у випадку виникнення колізії з нормами інших законів. Позивач наголосив, що застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», якими змінюється обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби Законом України «Про державну службу» суперечить Конституції України та Бюджетному кодексу України. Враховуючи викладене, посилаючись на положення діючого законодавства України, рішення Конституційного Суду України, позивач зазначив, що при розрахунку надбавки за вислугу років на державній службі П`ятим апеляційним адміністративним судом як суб`єктом владних повноважень мають бути застосовані норми Закону України «Про державну службу» як найбільш сприятливі для особи та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

01.04.2024 до суду від П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно перерахування надбавки за вислугу років відповідає нормам законодавства України. Так, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинним нормативним актом, на його підставі законодавцем змінено порядок обчислення стажу державної служби, а таким чином, виходячи з цього П`ятий апеляційний адміністративний суд має діяти у відповідності з законодавством, а саме нарахувати, та обчислювати стаж державної служби у відповідності із зміненим та актуальним законодавством, а саме надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Відповідач, вказавши, що оскільки зазначені зміни є чинними та не скасовані згідно з правилами чинного законодавства, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

03.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій він вказав, що не погоджується із відзивом П`ятого апеляційного адміністративного суду. Так, як вказав позивач, про неконституційність прийняття у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» норм про внесення змін‚ зупинення дії чинних законів України встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин‚ що є предметом інших законів, наголошено також у висновку Комітету з питань правової політики Верховної Ради України. Про невідповідність норм розділу «Прикінцеві положення» законопроекту вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту Верховної Ради України (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та їх протиріччя численним рішенням Конституційного Суду України зазначено й у висновку профільного комітету Верховної Ради України - Комітету з питань бюджету (п. 11 р. ІІ). При цьому, позивач наголосив, що реалізація права позивача на отримання виплат у розмірах, визначених Законом України «Про державну службу», не може бути поставлена у залежність від наявності бюджетних асигнувань.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 №59-ос/а призначено ОСОБА_1 на посаду начальника управління документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду на період дії воєнного стану, з 01.03.2023(а.с.8).

Згідно п. 3 наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 №59-ос/а, ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 % посадового окладу як такому, вислуга років якого станом на 01 березня 2023 року складає 21 рік 3 місяці 3 дні.

Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 №52-ос/а, відповідно до п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024», встановлено надбавку за вислугу років на державній службі начальнику управління документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу як такому, вислуга років якого на державній службі становить 22 роки 1 місяць 4 дні(а.с.9).

Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 №28-ос/а начальнику документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 надано грошову допомогу у розмірі, визначеному законодавством у зв`язку з відпусткою(а.с. 11), яка розрахована згідно п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» у розмірі 30 відсотків посадового окладу, що підтверджується довідкою П`ятого апеляційного адміністративного суду №206 від 05.03.2024(а.с.12).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

У відповідності до ч.1 ст.46 Закону України «Про державну службу» стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про державну службу» до стажу державної служби зараховуються: 1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; 2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1, 10 частини третьої статті 3 цього Закону; 3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; 4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; 5) час перебування на посадах суддів; 6) час перебування на посадах прокурорів; 7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; 8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом; 9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; 10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку; 11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону.

У відповідності до положень ч.3 ст.46 Закону України «Про державну службу» Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч.1 ст.50 Закону України «Про державну службу» Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Частиною 2 ст.50 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Відповідно до ст.57 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно ч.4, 5 ст.50 Закону України «Про державну службу» джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Частиною 2 ст.52 Закону України «Про державну службу» встановлено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Разом з тим, Верховна Рада України 9 листопада 2023 року ухвалила Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» згідно якого передбачено встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям не більше 30 відсотків посадового окладу.

Так, п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Як встановлено судом під час з`ясування офіційних обставин справи, П`ятим апеляційним адміністративним судом проведено класифікацію посад державної служби, що підтверджується матеріалами справи.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Разом з тим, суд враховує, що у рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре зазначив про те, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Враховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить Конституції України.

З урахуванням викладеного, застосування відповідачем п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким фактично скасовано право позивача на отримання надбавки за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу, передбаченого спеціальним Законом, а саме частиною 2 ст.52 Закону України «Про державну службу», у спірних правовідносинах є необґрунтованими.

Щодо посилання представника відповідача на положення Бюджетного кодексу України та право на здійснення платежів тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, суд зазначає наступне.

Суд, вирішуючи вказану справу зазначає, що статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 11.08.2023 по справі №380/103/22 дійшов висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

При цьому, згідно ч. 5 ст.50 Закону України «Про державну службу» визначено, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ "Кечко проти України" (заява №63134/00, пункти 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява №14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Враховуючи викладене та те, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо встановлення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не відповідає нормам Конституції України та нормам спеціального Закону України «Про державну службу» №889-VIII, а тому не може бути застосовано до визначення розміру надбавки за вислугу років, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом:

-визнання протиправним та скасування наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 52-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » та зобов`язання П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу та наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду Про призначення ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року № 59-ос/а з 01 січня 2024 року;

- визнання протиправним застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік при розрахунку грошової допомоги начальнику управління документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв`язку з відпусткою та зобов`язання П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у зв`язку з відпусткою відповідно до статті 57 Закону України Про державну службу.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позову ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 52-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 ».

Зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу та наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду Про призначення ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року № 59-ос/а з 01 січня 2024 року.

Визнати протиправним застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік при розрахунку грошової допомоги начальнику управління документообігу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв`язку з відпусткою.

Зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 42261436, м.Одеса, просп. Гагаріна, 19-21) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошової допомоги у зв`язку з відпусткою відповідно до статті 57 Закону України Про державну службу.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра