Ухвала суду № 120350438, 20.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19509/24-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_5

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024100060000841, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, порушень не виявлено. Одночасно прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик переховуватися від суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачена безальтернативна міра покарання у виді позбавлення волі у разі його засудження, що саме по собі вказує на те, що обвинувачений може здійснити спроби до переховування від прокурора та суду з метою уникнення настання кримінальної відповідальності. Ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків наявний, оскільки матеріали кримінального провадження відкриті сторонам, з них обвинуваченому стало відомо анкетні відомості свідків, у тому числі понятих, що вказує на те, що існує ризик впливу обвинуваченого на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни чи дачі неправдивих показів такими особами. Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, що вказує на те, що обвинувачений належних висновків для себе не робить, не виправляється та, будучи на волі, може продовжити вчиняти злочини. Окрім того, фактом існування зазначеного ризику є те, що обвинувачений суспільно-корисною працею не займається, легальних доходів не має, міцних соціальних зв`язків не має. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими. Вони не зменшились, існують на теперішній час та виправдовують даний запобіжний захід обвинуваченому. Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, оскільки такі заходи не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності його поведінки. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Судом, з урахуванням думки учасників провадження, з метою забезпечення участі захисника в підготовчому судовому засіданні, оперативності судового провадження та дотримання розумних строків у провадженні, де особа тримається під вартою, визнано можливим провести підготовче судове засідання за участю захисника ОСОБА_4 в режимі дистанційного судового провадження за допомогою відеоконференції.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. Проти клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив змінити йому запобіжний захід більш м`який, зокрема на домашній арешт. Вважав ризики формальними, обвинувачений визнає вину, активно співпрацював з органом досудового розслідування, що нівелює всі ризики,

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти призначення провадження до судового розгляду, просив застосувати до нього запобіжний захід домашнього арешту, щоб він міг побачити бабусю перед початком відбування покарання. Зазначив, що до вчинення злочину не був працевлаштований, у м. Києві проживав у хостелі, постійно проживає з бабусею у АДРЕСА_1 . Крім того, наразі розуміє наслідки вчинення злочину під час іспитового строку.

Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, причини неприбуття суду не повідомив.

Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення потерпілого про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання, неповідомлення ним про причини неприбуття та не направлення заяви про відкладення судового засідання, визнано можливим провести підготовче судове засідання у відсутність потерпілого.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, матеріали, що надані в судовому засіданні, суд надходить наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризик переховуватися від суду вбачається з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Так, санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. При цьому нижня межа санкції ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим в обсязі пред`явленого обвинувачення, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом не встановлено таких характеризуючих даних щодо ОСОБА_5 , які б нівелювали ризик переховування від суду, а саме відсутні дані про міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, постійної роботи, як стримуючого фактору, ОСОБА_5 теж не має.

Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, а отже не володіє стабільним джерелом прибутків, раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2020 за ч. 1 ст. 186 КК України, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, що вказує на наявність ризику продовження обвинуваченим вчинення злочинів з корисливих мотивів.

Суд також приймає до уваги той факт, що 22.03.2024 ОСОБА_5 засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, натомість згідно обвинувачення, останній 12.04.2024, тобто в період іспитового строку, вчинив новий злочин.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

Отже, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відсутності даних про наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, підтверджених даних про наявність у нього офіційної роботи, легальних джерел доходів, що могло б нівелювати чи принаймні зменшити встановлені в провадженні ризики, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування до ОСОБА_5 на час судового розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вбачає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314-316, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024100060000841 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та повідомленням потерпілого на 23 травня 2024 року о 14-00 год.

Судове провадження здійснювати одноособово.

На час судового розгляду застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 18 липня 2024 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1