Рішення № 120346920, 12.07.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року Справа № 480/163/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/163/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, і просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 15.09.2016 по дату здійснення виплати (27.12.2023);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у (реєстраційний номер РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 по дату здійснення виплати (27.12.2023).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.12.2023 відповідачем, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 480/5944/22, нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2016 по 28.02.2018, що є підставою для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за період з 15.09.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини у відповідності до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Водночас, відповідачем виплата вказаної компенсації не була здійснена, що обумовило необхідність звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.01.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що норми КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають під час проходження громадянами України військової служби. Враховуючи викладене, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. (а.с.16-17)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №107 від 28.02.2019 (у зв`язку із закінченням строку контракту) позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення. Остаточною датою закінчення проходження військової служби в даному наказі визначено 28.05.2019 (а.с.5).

Вважаючи, що під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 позивачу не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме у період з 15.09.2016 по 28.02.2018, без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та у період з 01.03.2018 по 28.05.2019 без урахування абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, позивач звернувся до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 480/5944/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.09.2016 по 28.02.2018 застосовуючи базовий місяць січень 2016 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 15.09.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та 01.03.2018 по 28.05.2019 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду, 27.12.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу було здійснено виплату заборгованих коштів у розмірі 106 273,33 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.12.2023 № 1814 (а.с. 18).

Водночас, компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідачем не було виплачено, що не заперечується у відзиві.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згідно із положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).

Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз вищенаведених норм, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Як було встановлено судом, під час проходження військової служби не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме у період з 15.09.2016 по 28.02.2018, без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та у період з 01.03.2018 по 28.05.2019 без урахування абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Лише на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі № 480/5944/22 відповідач провів відповідні нарахування і виплату. При цьому, остаточна виплата перерахованої суми відбулась 27.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.12.2023 № 1814 ( а.с. 18).

Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення, тобто дохід за спірний період з 15.09.2016 по 28.05.2019 позивачу була нарахована та виплачена лише 27.12.2023, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановлених строків виплати нарахованих доходів та, як наслідок, наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2050-III.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а, відповідно до якої у разі наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

За наведених обставин, з урахуванням правового регулювання, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплатити ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин 1 і 2 ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд визнає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.09.2016 по 25.08.2019 включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 15.09.2016 по 27.12.2023 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко