Рішення № 120345534, 12.07.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2024 р. справа № 300/3583/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Світанок» про стягнення податкового боргу в сумі 30 801,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 08.05.2024 звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Світанок» (надалі, також відповідач, ТОВ «Агропромислова фірма «Світанок») про стягнення в дохід бюджету податкового боргу в сумі 30 801,33 грн.

Підставою звернення до суду слугує реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо сплати податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 30 801,33 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.16,17).

Вищевказану ухвалу отримано позивачем 13.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.19).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.20).

Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі, також ЄДРЮОФОПТГФ).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Отже, судом вживалися вичерпні заходи щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Світанок» в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/3583/24, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Відповідачем самостійно до податкового органу було подано:

- розрахунок №2 у частині об`єктів нежитлової нерухомості як додаток 1 до податкової декларації (уточнююча) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 16.02.2023 року, якою визначено суму податкового зобов`язання за податковий період 2023 року в розмірі 35 999,62 грн (до стягнення підлягають залишок податкового зобов`язання за 2 квартал 2023 року на суму 3 360,41 та податкові зобов`язання за 3-4 квартали 2023 на суму 17999,84 грн (а.с.4-6 та зворотна сторона);

- розрахунок №2 (на суму 30 992,82) у частині об`єктів нежитлової нерухомості як додаток 1 до податкової декларації (уточнююча) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2024 року, якою визначено суму податкового зобов`язання за 1 квартал 2024 на суму 7 730,71 грн (а.с.7-9 та зворотна сторона).

У зв`язку із несплатою відповідачем самостійно нарахованих податкових зобов`язань позивачем 13.02.2024 винесено податкову вимогу форми Ю №0003268-1306-0919, якою визначено податковий борг в розмірі 30 381,22 грн (а.с.10).

Податкова вимога не отримана відповідачем з незалежних від контролюючого органу причин, про що свідчить довідка Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.11).

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 30 801,33 грн.

Вищенаведене також відображено в довідці про борг (узгоджений) за платежами від 30.04.2024 (а.с.3), а також детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги (зворотна сторона а.с.10).

У зв`язку із несплатою податкових зобов`язань позивач, в межах повноважень передбачених підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Суд зазначає, що в даній адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (надалі, також ПК України) визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядок та у строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов`язку, згідно з положеннями якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до вимог пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до вимог пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 265.1 статті 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Так, приписами статті 266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Вимогами пункту 266.7.5 статті 266 ПК України передбачено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У відповідності до вимог підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Однак, як встановлено судом вказані суми податку залишаються відповідачем не сплаченими.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України податковим органом виставлено податкову вимогу форми Ю №0003268-1306-0919, якою визначено податковий борг в розмірі 30 381,22 грн (а.с.10).

Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку в повному обсязі, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Таким чином, оскільки контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов`язання та повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання для їх добровільної сплати, такі податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Отже, податковий борг в розмірі 30 801,33 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, враховуючи те, що останнім не подано жодного доказу його сплати чи оскарження його нарахування, суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено податковий борг відповідача на загальну суму 30 801,33 грн та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, у зв`язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем не підтверджено понесення жодних витрат, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Світанок» (код ЄДРПОУ - 03752433), з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в дохід бюджету податковий борг у загальному розмірі 30 801 (тридцять тисяч вісімсот одна) гривня 33 (тридцять три) копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Світанок», адреса: вул. Героїв Майдану, буд. 10, с. Світанок, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл., 77074, код ЄДРПОУ - 03752433.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.