Рішення № 120340651, 10.07.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2024Справа № 910/5693/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (вул. Миколи Василенка, буд. 5, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код 42394311)

до Фізичної особи-підприємця Лядецької Тетяни Валер`янівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 27 183, 87 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (далі за текстом - ТОВ «Київгазтрейд», Позивач, Постачальник) з позовом до Фізичної особи-підприємця Лядецької Тетяни Валер`янівни (далі за текстом - ФОП Лядецька Т.В., Відповідач, Споживач) про стягнення заборгованості за фактично спожитий природний газ за договором постачання природного газу № 221288/Т від 29.12.2018 (далі за текстом - Договір) в розмірі 16 980, 41 грн основного боргу, 1 761, 25 грн пені, 1 762, 17 грн 3 % річних, 6 680, 04 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору передано Відповідачу природний газ за період з 01.01.2019 по 31.10.2021 на загальну суму 16 980, 41 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі газу за вказаний період.

Однак, Відповідачем не оплачено спожитий за спірний період природний газ, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала від 10.05.2024 надсилалась Відповідачу поштовим повідомленням № 0600267755180, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 10.05.2024 у справі № 910/5693/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.12.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір пунктом 1.1 якого встановлено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу в 2019 році природний газ (надалі - газ) в об`ємах і порядку, передбачених цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим Договором.

У пункті 1.2 Договору сторони визначили планові обсяги споживання газу у 2019 році.

Додатковою угодою № 1 від 24.12.2019 до Договору Сторони визначили планові обсяги споживання природного газу у 2020 році та продовжили строк дії договору до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 1- 2 від 28.12.2020 до Договору Сторони визначили планові обсяги споживання природного газу у 2021 році та продовжили строк дії договору до 31.12.2021.

Відповідно до пункту 2.7 Договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті Споживачем, підтверджується підписаним між Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.

Відповідно до пункту 2.8 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відсутність у Споживача підписаних актів приймання-передачі газу не є підставою для порушення строку остаточного розрахунку, встановленого цим Договором (пункти 4.6 та 4.7) та не звільняє його від відповідальності за порушення цих строків.

Відповідно до підпункту 4.6.1 пункту 4.6 Договору оплата вартості планового об`єму поставки газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100% попередньої оплати плавного об`єму постачання, визначеного в пункті 1.2 Договору.

Згідно підпункту 4.6.3 пункту 4.6 Договору у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно підпункту 4.6.6 пункту 4.6 Договору датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до підпункту 4.7 пункту 4.6 Договору оплата вартості газу за Договором здійснюється Споживачем грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі ХІ цього Договору.

У пункті 6.1 Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У пункті 9.3 Договору сторони погодили, що строк, в межах якого кожна з Сторін може звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав у зв`язку з порушенням цього Договору в тому числі про стягнення пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат (строк позовної давності) становить 5 (п`ять) років.

На виконання умов Договору Позивач, за період з 01.01.2019 по 31.10.2021 (включно) передав, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 16 980, 41 грн., що підтверджується актами прийому - передачі газу за вказаний період.

Суд зазначає, що Акти прийому - передачі газу за Договором за період з 01.01.2019 року по 31.10.2021 (включно) підписані сторонами без зауважень та претензій.

Згідно доводів Позивача та наданої ним довідки від 29.04.2024 вих. № 02-01/01/1904 за період з 29.12.2018 по 26.06.2024 оплат від Відповідача за Договором не надходило.

Відтак, згідно доводів Позивача станом на 26.04.2024 Відповідач має заборгованість перед Позивачем в розмірі 16 980, 14 грн.

Суд зазначає, що докази здійснення Відповідачем оплат за Договором матеріали справи не містять, а заперечення по суті заявлених вимог відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи доводи Позивача та відсутність заперечень від Відповідача, суд дійшов висновку, що заборгованість останнього перед Постачальником за Договором в розмірі 16 980, 41 грн за період з 01.01.2019 по 31.10.2021 є належним чином підтверджена та обґрунтована.

При цьому судом враховано підписання сторонами Актів прийому-передачі природного газу за спірний період без зауважень та претензій.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення Відповідачем договірного зобов`язання в частині оплати спожитого природного газу, суд зазначає, що здійснені Позивачем нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, а згідно долучених до позову розрахунків такі нарахування є обґрунтованими та арифметично вірними.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати спожитого природного газу, що відповідно спричинило прострочення виконання грошового зобов`язання, а відтак і наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати у вигляді судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лядецької Тетяни Валер`янівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (вул. Миколи Василенка, буд. 5, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код 42394311) 16 980 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 41 коп - основного боргу, 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн 25 коп - пені, 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 17 коп - 3 % річних, 6 680 (шість тисяч шістсот вісімдесят) грн 04 коп - інфляційних втрат, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн - судовий збір.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 10.07.2024

Суддя Антон ПУКАС