Ухвала суду № 120336330, 12.07.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3709/24

Провадження № 2/639/1329/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12липня 2024року Жовтневийрайонний судм.Харкова ускладі головуючогосудді ТрухановичВ.В.,розглянувши матеріалипозовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за кредитним договором № 2977652 в розмірі 47597,72 грн. та судовий збір.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 липня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. 10 липня 2024 року на виконання ухвали суду від 03 липня 2024 року надійшла заява про усунення недоліків. Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів справи о позовної заяви додано платіжну інструкцію № 48527 від 07.11.2023 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. та № 69322 від 20.05.2024 про сплату судового збору у розмірі 344,00 грн. Однак, згідно довідкового листа секретаря суду Ланевич Людмили, повідомлено, що квитанція від 07.11.2023 № 48527 проходила в матеріалах справи № 639/7051/23 (провадження 2/639/345/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою суду від 29.01.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було повернуто позивачеві. Крім того, в ОСК № 639/7051/23 (провадження 2/639/345/24) запис про сплату судового збору за вищевказаною квитанцією поєднаний з підтвердженням з казначейства. Отже, платіжну інструкцію № 48527 від 07.11.2023 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. не може бути прийнято судом як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, яку зареєстровано за №639/3709/24 (провадження 2/639/1329/24). Представник заявника у заяві про усунення недоліків посилалась на те, що законодавством не встановлено заборону на звернення до суду з позовною заявою повторно з тією ж платіжною інструкцією, яка була додана у випадку попереднього звернення, а також, не зазначено необхідність сплати судового збору повторно. Відповідно до п. 8 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», якщо позовну заяву було залишено судом без розгляду з підстав, передбачених частиною першою статті 207 ЦПК (редакція ЦПК станом на 27.09.2012р.), а позивач у порядку частини другої цієї статті знову звернувся з позовом до суду в загальному порядку, він вправі використати при цьому первісний документ про сплату судового збору, але за умови, що суму відповідного збору йому не було повернуто (частина четверта статті 6 Закону). Суд зазначає, що у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду. Таким чином, позивачем згідно платіжної інструкції № 48527 від 07.11.2023 у розмірі 2684,00 грн. сплачений та зарахований судовий збір у межах розгляду іншої справи №639/3709/24 (провадження 2/639/1329/24). Суд враховує,що ухвалоюсуду від29.01.2024у справі№639/3709/24,позовну заяву повернуто особі, яка її подала. Водночас судзауважує,що згідноз положеннямипункту 2частини першоїстатті 7Закону «Просудовий збір» №3674-VIсплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка сплатиласудовий збір,у разіповернення заявиабо скарги. Отже, у цьому випаду позивач має право повернути сплачений судовий збір згідно платіжної інструкції № 48527 від 07.11.2023 у розмірі 2684,00 грн., однак така платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову. Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 3028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800,00 грн.). Як вже було встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 344,00 грн. згідно квитанції № 69322 від 20.05.2024. Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за вимогою майнового характеру на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: Отримувач коштів: ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947,Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету:Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу:*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа). Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12.07.2024

Суддя В.В. Труханович