Вирок № 120330270, 12.07.2024, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1-кп/748/223/24

Єдиний унікальний № 743/651/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202427040000055 від 28 березня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 13.10.2010 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років 25 днів позбавлення волі, звільнився 29.07.2014 на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.07.2014 ( звільнено від подальшого відбування покарання на підставі ст.2 Закону України " Про аміністію у 2014 році"),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_6 ,-

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2024 року близько 08 години 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , де він проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, під час конфлікту, що трапився у них з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс руками та підсвічником невстановлену органом досудового розслідування кількість ударів, але не менше двох, по голові ОСОБА_5 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з множинними забійними ранами тім`яної області голови ліворуч, вдавленим переломом тім`яної кістки зліва, які в сукупності як одне багатокомпонентне ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Показав, що потерпіла є його співмешканкою. 28.03.2024 за місцем їх спільного проживання виникла у них сварка під час якої він два рази вдарив потерпілу по голові кулаком та підсвічником. Був у стані алкогольного сп"яніння. У скоєному щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілої, обіцяє не вчиняти таких дій.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суворо не карати обвинуваченого, зазначила, що коли обвинувачений тверезий, то він дуже хороша людина.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров`я; сімейний стан; соціальне становище, те, що на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався; з 2018 року знаходився на диспансерному обліку у Прилуцькому наркологічному диспансперному відділенні з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності»; ту обставину, що ОСОБА_3 раніше судимий; неодноразово притягувався до адміністартивної відповідальності; на нього відсутні заяви та скарги за місцем реєстрації та фактичним проживання.

Разом з цим у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся в умисному нанесенні потерпілій по голові двох ударів кулаком та підсвічником, просив суворо його не карати, указав, що про свій вчинок він шкодує, більше такого вчиняти ніколи не буде, просив вибачення у потерпілої.

Оскільки щире каяття характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого ним злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти нього обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання, суд визнає як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, щире каяття. Також, обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_3 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначено в обвинувальному акті.

Обставинами,що обтяжуютьпокарання ОСОБА_3 згідно зіст.67КК України,євчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, рецидив злочинів.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 168 від 16.04.2024 року у період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, ОСОБА_3 був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними; за своїм психічним станом на теперішній час, ознак психічного захворювання та тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено; він здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для даного кримінального провадження та давати про них правильні свідчення; застосування примусових заходів медичного характеру не показане.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, суд враховує думку потерпілої ОСОБА_5 щодо визначення винному виду та розміру покарання - просила суворо не карати.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зважаючи на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд переконаний, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 та ст. 75 КК України суд не знаходить.

Прокурор заявив цивільний позов, зазначив мотиви, обґрунтував їх, надав докази про понесені витрати за лікування потерпілої.

Відповідно до Інформації щодо вартості лікування потерпілої в КНП «Чернігівська обласна лікарня» вартість лікування та перебування в лікарні ОСОБА_5 у анестезіологічному та нейрохірургічному відділеннях в березні-квітні 2024 року становить 23 258,57 грн.

ОСОБА_3 позовні вимоги визнав повністю.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни тримання під вартою.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.04.2024 на майно, підлягає скасуванню, оскільки відпала потреба у застосуванні цього заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК Україниі призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з часу затримання - 28 березня 2024 року.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ріпкинського районногосуду Чернігівськоїобласті від 11 квітня 2024 року на речові докази, після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:

- шматки тканини з крісла зі слідами речовини бурого кольору, шматки тканини з покривала зі слідами речовини бурого кольору; шматки тканини з наволочки ковдри зі слідами речовини бурого кольору; ганчірку зі слідами речовини бурого кольору; одяг потерпілої ОСОБА_5 - куртку темного кольору зі слідами речовини бурого кольору, футболку синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, в`язаний кожух білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, кофту чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору (з урахуванням думки потерпілої) - знищити.

- підсвічник, який належить на праві власності ОСОБА_5 , повернути останній.

- штани чорного кольору, куртку світло-коричневого кольору, кофту чорного кольору, кофту сірого кольору, кросівки синього кольору, які належать на праві власності ОСОБА_3 , повернути останньому.

Позов прокурора про відшкодування витрат закладу охорони здоров"я на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути зОСОБА_3 в дохід бюджету на наступний рахунок: отримувач: ГУК у м. Києві /Шевченківський р-н/ 24060300; код одержувача 37993783; банк одержувача Казначейство України (ЕАП) p/p:UA978999980313080115000026011; ККД:24060300 «Інші надходження») - 23258 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн 57 (п`ятдесят сім) коп. у рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1