Рішення № 120324636, 10.07.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 рокусправа № 380/3242/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з часу її призначення, виходячи при її обчисленні з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, оклад за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження служби та премію, відповідно до поданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію ОСОБА_1 , без обмеження максимальним розміром.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 380/14043/22 їй призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04.09.2021. Однак, ГУ ПФУ у Львівській області, обчислюючи розмір пенсії позивачки при її призначенні, не включило до розрахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавку за особливості проходження служби (15% від посадового окладу + окладу за військовим званням + надбавки за вислугу років), та премію (75% від посадового окладу), цим самим проігнорувавши зазначені вище правові норми та позбавивши позивачку належного розміру пенсії. Як наслідок, такі протиправні дії ГУ ПФУ у Львівській області створили безальтернативну необхідність чергового звернення позивачки до суду з метою поновлення її порушеного права. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 19.02.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копі. У визначений судом строк представник позивача частково усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 29.02.2024 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою від 19.02.2024 та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. У визначений судом строк представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 18.03.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 18.03.2024 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчені всі копії документів які були надіслані Адміністрацією Державної прикордонної служби до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі № 420/17732/21.

На виконання ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано витребувані судом докази.

Також, відповідач скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

Відповідно до витягу з наказу Начальника інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.08.2021 №37р-ос, майора ОСОБА_1 (П НОМЕР_2 ), офіцера інформаційно-аналітичного відділення Інформаційного центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України, звільненої з військової служби в запас наказом начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.08.2021 № 20тР-ос за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вислуга років станом на 31.08.2021 становить: календарна: 23 роки 02 місяці 05 днів; пільгова: 05 років 10 місяців 15 днів; всього: 29 років 00 місяців 20 днів.

Відповідно до наказу №37р-ос від 31.08.2021, остаточною датою закінчення проходження військової служби ОСОБА_1 вважається 03.09.2021.

Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила ОСОБА_1 у підготовці та направленню пакету документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років, посилаючись на відсутність необхідної календарної вислуги, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі №420/17732/21 залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи для призначення з 04.09.2021 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Адміністрацію Державної прикордонної служби України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі №420/17732/21 скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідний пакет документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №398/6 від 25.08.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії вислуги 25 календарних роки і більше, передбаченої п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»№ 2262-ХІІ.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 №380/14043/22 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.08.2022 №398/6 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04.09.2021.

У відповідь на запит представника ОСОБА_1 щодо виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 24.05.2023 № 1300-5902-8/74731 повідомило, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 380/14043/22 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04.09.2021.

Втім, з наданих ГУ ПФУ у Львівській області документів встановлено, що до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислений розмір її пенсії, всупереч частині 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», включено лише посадовий оклад 10152,00 грн, оклад за військовим званням 1340,00 грн, процентну надбавку за вислугу років 5746,00 грн, у підсумку 17238,00 грн. При цьому не враховано надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15% від ПО, надбавку за особливості проходження служби 15% від ПО+ВЗ+ВР та премію 75% від ПО.

20.11.2023 представник позивачки звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з запитом, в якому просив повідомити, з яких підстав, усупереч імперативній вимозі частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 не враховано усіх складових її грошового забезпечення, зазначених у грошовому атестаті та довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У відповідь ГУ ПФУ у Львівській області листом від 30.11.2023 № 1300-5902-8/174475 зазначило, що «сума середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, в тому числі надбавка за особливо важкі завдання (15%), надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) та премія (75%) не обраховані, оскільки ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 28.11.2016 по15.01.2020.».

Невключення додаткових видів грошового забезпечення та премії до обрахунку розміру пенсії позивачки при її призначенні, позивачка вважає свої права порушеними такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У межах даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо правильності розрахунку призначеної позивачу пенсії після звільнення зі служби, зокрема, щодо визначення розміру середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії при обчисленні розміру пенсії.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, врегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі за текстом - Закон № 2011-ХІІ).

Приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Нормами статті 9 Закону №2011-ХІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення входять чотири види складових, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону №2011-ХІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок), дія якого поширюється і на осіб начальницького складу податкової міліції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року №1716, до яких, у свою чергу, відноситься позивач.

Пункт 7 Порядку встановлено загальний порядок обчислення розміру пенсії, у тому числі порядок обчислення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Так, відповідно до абз. 1-2 пункту 7 Порядку, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

З урахуванням вищенаведених правових норм, суд вважає за необхідне зазначити, що для обчислення пенсії базою розрахунку є дві складові: 1) розмір грошового забезпечення (враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням) та 2) розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за останні 24 календарні місяці служби, що передують даті, визначеній наказом про звільнення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п. 7 Порядку № 393 передбачено порядок обчислення розміру пенсії, якщо особа на час звільнення має менше ніж 24 календарні місяці служби.

Так, відповідно до абз. 3 для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 року № 748, від 3 вересня 2005 року № 865, від 9 березня 2006 року № 268 і від 15 листопада 2006 року № 1588), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 року на кількість таких місяців.

У словосполученні « 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням» слово «підряд» вказує на відсутність перерви в службі, тобто особа перед звільненням відслужила безперервно не менше як 24 календарні місяці.

Аналіз абзаців 3,4 Постанови № 393 свідчить про те, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з якого обчислюється пенсія визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, а в разі, якщо перед звільненням особа не прослужила безперервно 24 календарні місяця, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням на кількість таких місяців.

Так, згідно з матеріалами справи, позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04.09.2021, призначену на підставі подання про призначення пенсії з відповідними документами, в тому числі, на підставі довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абзацу 8 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (зі змінами) від 12.03.2021 №32/ВФЗ.

Як встановив суд, визначення середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії здійснено відповідачем на підставі, довідки №10 від 18.07.2022 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Однак, відповідач, обчислюючи розмір пенсії позивачки при її призначенні, не включив до розрахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавку за особливості проходження служби (15% від посадового окладу + окладу за військовим званням + надбавки за вислугу років), та премію (75% від посадового окладу), цим самим проігнорувавши зазначені вище правові норми та позбавивши позивачку належного розміру пенсії.

Представник позивачки звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з запитом, в якому просив повідомити, з яких підстав, усупереч імперативній вимозі частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 не враховано усіх складових її грошового забезпечення, зазначених у грошовому атестаті та довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У відповідь ГУ ПФУ у Львівській області листом від 30.11.2023 № 1300-5902-8/174475 зазначило, що «сума середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, в тому числі надбавка за особливо важкі завдання (15%), надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) та премія (75%) не обраховані, оскільки ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 28.11.2016 по 15.01.2020».

Так, суд звертає увагу на те, що п. 7 Порядку № 393 встановлено алгоритм обчислення розміру пенсії, якщо особа на час звільнення має менше ніж 24 календарні місяці служби.

При цьому жодних винятків для осіб, які перебували у відпустці по догляду за дитиною, не передбачено.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для

призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються, серед іншого, грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, з метою відновлення порушених прав позивачки необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести відповідний перерахунок та виплату пенсії позивачки, без обмеження її максимальним розміром.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність бездіяльність відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з часу її призначення, виходячи при її обчисленні з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, оклад за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження служби та премію, відповідно до поданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію ОСОБА_1 , без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та позов підлягає задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з часу її призначення, виходячи при її обчисленні з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, оклад за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження служби та премію, відповідно до поданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та ОСОБА_2 , без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.