Ухвала суду № 120324551, 11.07.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/7462/24

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

11 липня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № №380/7462/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № №380/7462/24 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди.

Позивач подав заяву про роз`яснення судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2023, просить суд роз`яснити що таке неосновне місце обліку платника податків ОСОБА_2 , а саме АДРЕСА_2 як це зазначено у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №380/7462/24, а також роз`яснити на підставі якого нормативно-правового документу, Реєстру, або іншого документу та ким (прізвище, посада) визначено не основне місце обліку платника податків ОСОБА_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що при винесенні судового рішення у справі №380/7462/24 всі ці вимоги дотримані, резолютивна та мотивувальна частини рішення між собою логічно узгоджуються і відповідають висновкам суду, зробленого на підставі матеріалів справи та вимог чинного законодавства, що дає підстави стверджувати про те, рішення від 26.06.2024 є зрозумілим і не потребує роз`яснень.

Доказів протилежного заявником не подано.

Суд зазначає, що з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду від 26.06.2024 видно, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення, шляхом роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заява позивача про роз`яснення рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 254, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення шкоди, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

СуддяКрутько О.В.