Рішення № 120324490, 10.07.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24902/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2023 року №17276/13-01-24-08 за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» в сумі 1020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2023 року №17278/13-01-24-08 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 13107,23 грн (в т.ч.: за податковими та/або іншими зобов`язаннями 10485,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2621,45 грн);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2023 року №17281/13-01-24-08, згідно якого застосовано штраф у загальній сумі 126164,89 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2023 року №17274/13-01-24-08 про завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 241844,00 грн.

Посилається на те, що при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 05.07.2023 року №17688/13-01-24-08-03/3468104378, контролюючим органом були допущені порушення норм пункту 42.4 статті 42, статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, оскільки до початку її проведення позивачеві не вручено копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Зазначив, що не подавав до Головного управління ДПС у Львівській області заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а тому, на його думку, у відповідача не було законних підстав для листування через електронний кабінет платника податків. У зв`язку із цим, наслідки такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень від 27.07.2023 року №17276/13-01-24-08, від 27.07.2023 року №17278/13-01-24-08, від 27.07.2023 року №17281/13-01-24-08 та від 27.07.2023 року №17274/13-01-24-08 вважає протиправними та незаконними. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до статті 42 Податкового кодексу України контролюючим органом надіслано в електронний кабінет платника податків-позивача наказ від 16.06.2023 року №2226-ПП, письмове повідомлення від 16.06.2023 року №108/13-01-24-08-08 та вимогу від 16.06.2023 року №18892/6/13-01-24-08-05 «Про надання інформації та її документального підтвердження». Однак вказав, що позивачем не надано жодних первинних документів, які б підтверджували отримані доходи, податкові зобов`язання, а саме: банківські виписки, рахунки, акти, виконаних робіт, накладні, прихідні накладні, видаткові накладні, договори з постачальниками, вантажно-митні декларації, акти інвентаризації ТМЦ, залишки ТМЦ, наявність складських приміщень та інших основних засобів, а тому відповідачем були складені акти від 23.06.2023 року №890/13-01-24-08-03/3468104378 та від 28.06.2023 року №912/13-01-24-08-03/3468104378. Крім того, звернув увагу, що 25.06.2019 року позивачем було подано до контролюючого органу заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1313001, якою підтверджується те, що позивач став суб`єктом електронного документообігу. За таких обставин вважає, що відповідачем дотримано процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відтак прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення від 27.07.2023 року №17276/13-01-24-08, від 27.07.2023 року №17278/13-01-24-08, від 27.07.2023 року №17281/13-01-24-08 та від 27.07.2023 року №17274/13-01-24-08 є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 25.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований, як фізична особа-підприємець, 22.04.2019 року; основним видом економічної діяльності підприємця, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

23.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт №890/13-01-24-08-03/3468104378 «Про ненадання фізичною особою-платником податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки».

28.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Львівській області повторно складено акт №912/13-01-24-08-03/3468104378 «Про ненадання фізичною особою-платником податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки».

На підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1,1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» №2226-ПП від 16.06.2023 року, державними інспекторами відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області проведено позапланова невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт перевірки від 05.07.2023 року №17688/13-01-24-08-03/3468104378.

За результатами вказаної перевірки відповідач дійшов висновку щодо порушення позивачем:

- пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.5, пункту 44.6 статті 44 ПК України за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, що підтверджують показники податкової звітності платника податків;

- пункту 184.7 статті 184, пункту 185.1 статті 185, статті 187, пункту 189.1 статті 189, підпункту «б» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 ПК України завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2023 року на загальну суму 241844,00 грн та заниження податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 10485,78 грн, в т.ч. за квітень 2023 року на суму 485,78 грн;

- пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2023 року на загальну суму 252329,78 грн.

На підставі вищевказаних висновків відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 27.07.2023 року:

- №17276/13-01-24-08 за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» в сумі 1020,00 грн;

- №17278/13-01-24-08 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 13107,23 грн (в т.ч.: за податковими та/або іншими зобов`язаннями 10485,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2621,45 грн);

- №17281/13-01-24-08, згідно якого застосовано штраф у загальній сумі 126164,89 грн;

- №17274/13-01-24-08 про завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 241844,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 скористався правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названі акти індивідуальної дії рішенням Державної податкової служби України від 02.10.2023 року №29288/6/99-00-06-01-03-06 залишено без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що контролюючим органом, на думку позивача, не дотримано процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема в частині вручення платникові податків копії наказу та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, а відтак, вищевказані податкові повідомлення-рішення, прийняті за її наслідками, є протиправними та підлягають скасуванню.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття наказу від 16.06.2023 року №2226-ПП), документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів визначений у статті 42 ПК України.

Згідно з пунктом 42.1 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

За змістом пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту (перше речення абзацу четвертого пункту 42.4 статті 42 ПК України).

Крім того, за приписами статті 11 Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг», електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Абзац п`ятий пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлює, що у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет (абзац сьомий пункту 42.4 статті 42 ПК України).

При цьому абзац перший пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Згідно з абзацами четвертим, п`ятим пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України, з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов`язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, був розроблений Порядок функціонування електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №637.

Таким чином, податковим законодавством передбачено можливість листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі, шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу. При цьому, у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у його постанові від 09.05.2024 року у справі №280/923/23.

У цій справі відповідач доводив суду, що копію наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.06.2023 року №2226-ПП та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.06.2023 року №108/13-01-24-08-08 були надіслані позивачеві в його електронний кабінет. Крім того, вказав, що 25.06.2019 року позивачем було подано до контролюючого органу заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1313001, якою підтверджується те, що позивач став суб`єктом електронного документообігу.

Втім, у процесі судового розгляду судом установлено, що матеріали справи не містять доказів надіслання контролюючим органом в електронний кабінет позивача або іншим чином наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.06.2023 року №2226-ПП, повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.06.2023 року №108/13-01-24-08-08 та отримання їх позивачем.

Також, судом не встановлено та з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем надано суду докази виконання вимог пункту 42.4 статті 42 ПК України щодо надіслання платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет, що є його обов`язком в силу вимог абзацу 2 частини другої статті 77 КАС України.

Поряд з цим, зі змісту долученого відповідачем фото екрану «Реєстраційно-моніторингова картка вихідного документа» видно, що у колонці «Вид доставки» зазначено «Поштою», у колонці «Направлено» - « 16.06.2023 року о 13:07 год», натомість колонки «отримано» та «відхилено» не містять жодних позначок.

Отже, надане контролюючим органом фото екрану не дає підстав вважати, що відповідні документи були отримані платником податків.

Водночас, з урахуванням наведених норм податкового законодавства, суд звертає увагу на те, що належним та допустимим доказом надіслання платнику податків документів в електронний кабінет є квитанція про доставку документа із зазначенням дати вручення та часу доставки. Проте такого документу відповідачем не надано. Докази відправлення спірного наказу та повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистим врученням платнику податків (його представнику) у матеріалах справи теж відсутні.

За таких обставин, суд приходить висновку, що контролюючим органом не доведено сам факт направлення платнику податків повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.06.2023 року №108/13-01-24-08-08 та копії наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.06.2023 року №2226-ПП.

Більше того, як видно зі змісту вступної частини акта перевірки від 05.07.2023 року №17688/13-01-24-08-03/3468104378, у абзаці третьому зазначено «Копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 16.06.2023 року №2226-ПП та повідомлення від 16.06.2023 року №108/13-01-24-08-08 направлено 16.06.2023 року ФОП ОСОБА_2 ». Відомостей стосовно того чи вручені такі документи платнику податків та яким способом вони були направлені акт перевірки не містить.

А тому, враховуючи, що на час початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлень, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.

Щодо посилань відповідача на те, що 25.06.2019 року позивачем було подано до контролюючого органу заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1313001, якою підтверджується те, що позивач став суб`єктом електронного документообігу, то суд такі не враховує, адже вказаний вид заяви, форма якої F1392001, не є тотожним заяві про бажання отримувати документи через електронний кабінет, форма якої F1391602.

Матеріалами справи підтверджено та й не заперечується відповідачем, що позивач не подавав до Головного управління ДПС у Львівській області заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет (F1391602), відтак, в силу вимог абзацу першого пункту 42.5 статті 42 ПК України, листування з платником податків повинно здійснюватися шляхом надіслання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручатися платнику податків (його представнику).

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючий орган при здійсненні покладених на нього функцій має дотримуватися вимог законодавства та не допускати порушення прав платників податків, а податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, як обов`язкової умови для проведення планової невиїзної документальної перевірки, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів для проведення перевірки, призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Відтак, за встановлення протиправності дій податкового органу щодо порушення процедури проведення перевірки у суду відсутня необхідність аналізу законності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що спірні рішення відповідача від 27.07.2023 року №17276/13-01-24-08, від 27.07.2023 року №17278/13-01-24-08, від 27.07.2023 року №17281/13-01-24-08 та від 27.07.2023 року №17274/13-01-24-08 є такими, що не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. А тому, виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, спірні рішення слід скасувати як протиправні.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.07.2023 року №17276/13-01-24-08 за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.07.2023 року №17278/13-01-24-08 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 13107 (тринадцять тисяч сто сім) гривень 23 копійки (в т.ч.: за податковими та/або іншими зобов`язаннями 10485,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2621,45 грн).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.07.2023 року №17281/13-01-24-08, згідно якого застосовано штраф у загальній сумі 126164 (сто двадцять шість тисяч сто шістдесят чотири) гривні 89 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27.07.2023 року №17274/13-01-24-08 про завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 241844 (двісті сорок одна тисяча вісімсот сорок чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: село Комарів, Червоноградський район, Львівська область, 80080; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 3821 (три тисячі вісімсот двадцять одна) гривня 37 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.