Ухвала суду № 120317998, 11.07.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

11 липня 2024 р.Справа № 120/7908/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про зупинення провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

01.07.2024 р. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №320/8511/23.

В обгрунтування заяви позивач посилається на те, що предмет спору у справі №320/8511/23 безспосередньо стосується правовідносин, з приводу яких позивач звернувся до суду. При цьому, позивач зазначає також те, що формування відповідних правових висновків у справі №320/8511/23 може вплинути на наслідки розгляду справи за його позовом.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом наведеної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

У межах даної справи спір стосується дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та встановлення граничної суми індексації пенсії (у розмірі 1500 грн).

Позивач у заяві не обґрунтував наявність об`єктивної неможливості адміністративному суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, враховуючи, що спірні правовідносини виникли 01 березня 2023 року (тобто, до набрання чинності рішенням у справі №320/8511/23).

Окремо суд вказує й на наступне.

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» суд дійшов висновку, що визнання індивідуально-правового акта протиправним хоча і є окремим способом захисту проте є передумовою для застосування інших способів захисту «скасування» або «визнання нечинним» акта, причому, на думку суду, ці два способи захисту не можуть застосовуватися одночасно. Скасування «застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття»; визнання акта нечинним означає, що акт «втрачає чинність з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта».

Тобто результат задоволення вимог щодо незаконності нормативно-правового акта та індивідуального акта будуть зовсім різними.

Суд зазначає, що при оскарженні нормативно-правового акта та індивідуального акта, незалежно від того, які були підстави та причини визнання їх незаконності в судовому порядку, застосування їх припиняється по різному і такий висновок було зроблено, ще Верховним Судом України у постанові від 08.12.2009 (справа за № 21-1573во09).

В сучасній судовій практиці позиція про втрату чинності нормативно-правового акта за судовим рішенням лише на майбутнє, після набрання таким рішенням законної сили підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 (справа за № 520/12022/17).

Тобто для нормативно-правового акту визнання нечинним призводить до неможливості застосування лише після набранням чинності судовим рішенням.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 серпня 2018 року у справі № 822/1815/16 (адміністративне провадження № К/9901/29162/18) вказав, що «у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 8 грудня 2009 року (справа № 21-1573во09)».

Отже для нормативно- правового акту є наслідком визнання нечинним і неможливість застосування його з моменту набрання законної сили судовим рішенням.

Відтак, у разі визнання нечинною постанови від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» вона не підлягатиме застосуванню з дня набрання законної сили судовим рішенням, а не з моменту її прийняття.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що рішення у справі №320/8511/23 не впливає на наслідки розгляду справи за даним позовом, відповідно, відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Відтак , клопотання представника позивача не підлягаєж задоволенню.

Керуючись ст.ст. 236, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна