Рішення № 12031223, 19.10.2010, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 2 - 3736 / 2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Рашиній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Антрацит» « Про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди“,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДП « Антрацит» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування вимог позивачка послалась на те, що з 1.10.2004 року по 19.07.2010 року вона працювала завідуючою архівом ВП « Шахта Комсомольська» ДП « Антрацит».

19.07.2010 року вона була звільнена з підприємства відповідача у звязку з переходом на пенсію за віком.

Відповідач, ігноруючи її права робочої людини, передбачені ст.49 КЗпП України, не виплатив їй всі належні суми при звільненні.

На день звільнення з підприємства, відповідач нараховував їй, але не виплатив заробітну плату за липень 2010 року в сумі 14001 гр. 62 коп.

У відповідності до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, право на звернення до суду з позовом про стягнення належного працівнику заробітку не обмежується будь-яким строком.

На день пред'явлення позову до суду, сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку, становить: 2829 гр.36 коп., виходячи з наступного розрахунку:

- середньоденна заробітна плата складає - 117 гр.89 коп., згідно довідки ВП « Шахта Комсомольська» від 19.08.2010 року;

- кількість днів затримки розрахунку при звільненні за її графіком роботи на підприємстві, за період з 20 липня по 20 серпня 2010 року становить - 24 робочих дня;

- середній заробіток за час затримки розрахунку -117 гр.89 коп. х 24 дні = 2829 гр.36 коп.

Крім того, зазначила, що несвоєчасною виплатою належних сум при звільненні їй була завдана моральна шкода, яка проявилась у тому, що на протязі тривалого часу вона та її сім'я переносили моральні страждання, пов'язані з порушенням прав робочої людини на своєчасне отримання належних сум при звільненні.

Вона була вимушена неодноразово усно звертатися до керівництва підприємства з вимогою виплати належних їй сум, а це вимагало від неї щоденного нервового напруження.

Також вона відчувала моральні страждання, які позначились на відносинах з оточуючими її людьми. Ці відносини стали напруженими. Керівництво підприємства відповідача зачепило її гідність та ділову репутацію. На протязі тривалого часу вона відчуває депресію. Її моральні страждання посилились від того, що на протязі тривалого часу вона не може отримати від відповідача належну їй суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наслідок чого вимушена звертатись до суду за захистом своїх порушених прав.

Просить стягнути з відповідача на свою користь суму невиплаченої заробітної плати за липень 2010 року в розмірі 14001 гр. 61 коп ., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року в розмірі 2829 гр. 36 коп., суму моральної шкоди в розмірі 1000 гр . та витрати на правову допомогу в сумі 250 гр..

Також просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої вимоги підтримує, але уточнила та зменшила їх обєм.

Оскільки 26.08.2010 року вона отримала заборгованість по заробітній платі в сумі

14001 гр.62 коп., тому просить стягнути з підприємства відповідача тільки суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року в розмірі

2829 гр. 36 коп., витрати на правову допомогу в сумі 250 гр. та суму моральної шкоди в розмірі 1000 гр..

Зазначила, що моральна шкода їй була завдана тим, що вона тривалий час працювала в архіві шахти одна, роботи було багато, а тому вона була у постійному напруженні та навантаженні. Після її звільнення в архіві працюють 5 осіб. Від цього вона відчуває почуття образи.

Крім того, на день її звільнення замісник директора шахти по виробництву опечатав приміщення архіву і вона не мала змоги забрати свої особисті речі.

Представник відповідача ДП « Антрацит» Гвозденко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково і пояснила, що заборгованість по заробітній платі позивачки за липень 2010 року була виплачена останній 21.08.2010 року в сумі

14001 гр.61 коп., згідно платіжного доручення № 821 від 21.08.2010 року ПІБ м. Антрацит.

Зазначила, що підприємство визнає вимоги позивачки в частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року в розмірі 2829 гр. 36 коп. та погоджується з розрахунком вказаної суми.

Що стосується вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гр., то вважає, що ОСОБА_1 їх не необгрунтувала і не навела доказів.

Вимоги позивачки щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 250 гр. також вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 самостійно могла написати заяву для звернення до суду.

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, представника відповідача ДП

« Антрацит» Гвозденко В.М., дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до

ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії трудової книжки позивачка працювала завідуючою архівом ВП « Шахта Комсомольська» ДП « Антрацит» з 1.10.2004 року по 19.107.2010 року. ( а.с.5-6, 19-20 ) Наказом № 291- ок від 19.07.2010 року позивачка ОСОБА_1 була звільнена з підприємства на підставі ст. 38 КЗпП України, у звязку з переходом на пенсію за віком.( а.с. 7)

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути сплаченими не пізніше наступного дня після предявлення працівником вимог про розрахунок.

Така вимога міститься і в ст.12 Конвенції № 95 Міжнародної Організації Праці про охорону заробітної плати, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з працівником провадиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідач не провів повний розрахунок з позивачкою в день її звільнення, що є порушенням вимог ст.ст. 47,116 КЗпП України.

Відповідно до довідки відповідача № 35/890 від 3.09.2010, заборгованість по заробітній платі позивачки за липень 2010 року була виплачена останній 21.08.2010 року в сумі

14001 гр.61 коп., згідно платіжного доручення № 821 від 21.08.2010 року ПІБ м. Антрацит.

( а.с.14,16)

Відповідно до ст. 117 КЗОТ України у разі невиплати з вини відповідача або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року підприємство відповідача не провело з позивачкою повний розрахунок, а тому остання має право на середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Представник відповідача не заперечував проти стягнення з підприємства суми

середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року в розмірі 2829 гр. 36 коп..

Суд вважає, що розрахунок позивачки ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року в розмірі

2829 гр. 36 коп. є вірним та обґрунтованим:

- розмір середньоденної заробітної плати, визначений відповідачем, з яким позивачка повністю погоджується, становить 117 гр.89 коп. ( а.с.8)

- 24 дні кількість днів затримки, починаючи з 20.07.2010 року по 20.08.2010 року ( а.с.14,16)

(117 гр.89 коп. х 24 дні = 2829 гр.36 коп .)

Вказана сума середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки. Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1000 гр ., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом провадиться відшкодування працівнику моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачка ОСОБА_1 не обґрунтувала свої вимоги в частині завдання їй моральної шкоди внаслідок порушення її законних прав, не навела доказів на підтвердження характеру та обсягу заподіяних саме їй моральних страждань.

В судовому засіданні з пояснень позивачки ОСОБА_1 встановлено, що останній була завдана моральна шкода не внаслідок порушення її законних прав щодо несвоєчасної виплати заробітної плати, а тим, що вона тривалий час працювала в архіві шахти одна, з великою завантаженістю та напруженістю, що після її звільнення в архіві збільшили кількість працівників, від чого вона відчуває почуття образи. Також вона була позбавлена керівництвом підприємства можливості забрати з приміщення архіву свої особисті речі.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно - технічне забезпечення, витрати на правову допомогу За ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 51 гр..

Крім того, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 року, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5.08.2009 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” в розмірі 120 гр ..

Вказана сума витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр. підлягає перерахуванню на р/р 31218259700010, одержувач -УДК м. Антрацит, код рахунку 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, Код ОЛКПО 25992095, МФО804013 за розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.

Також суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 250 гр. , оскільки такі витрати повязані з оплатою допомоги фахівця у галузі права і вони підтверджені документально, а саме, довідкою адвоката ОСОБА_3 та свідоцтвом останнього про право на заняття адвокатською діяльністю. ( а.с.10,11)

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги Згідно ст. 27 ЦПК України позивачка має право користуватися правовою допомогою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 79,81,88,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.47,116,117 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства « Антрацит» « Про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди“ - задовольнити частково.

1. Стягнути з Державного підприємства « Антрацит» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі

2829 гр. 36 коп ..( дві тисячі вісімсот двадцять девять гр. 36 коп.), в решті вимог

відмовити за необґрунтованістю.

2. Стягнути з Державного підприємства « Антрацит» на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу в розмірі 250 гр. ( двісті пятдесят гр.)

3. Стягнути з Державного підприємства « Антрацит» на користь держави

судовий збір в розмірі 51 гр. ( п'ятдесят одної гр.. ).

4. Стягнути з Державного підприємства « Антрацит» витрати на іформаційно-технічне забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гр., перерахувавши кошти на

р/р 31218259700010, одержувач -УДК м. Антрацит, код рахунку 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, Код ОЛКПО 25992095, МФО 804013 за розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі

апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.