Рішення № 120303903, 08.07.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2024Справа № 910/2542/24За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання внести зміни до особового рахунку на суму 2179005,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Вознюк К.Р.

Представники сторін:

від позивача: Кулибаба В.О.

від відповідача: Косик С.І.

У судовому засіданні 08.07.2024 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення на ньому грошової суми у розмірі 2179005,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 20.03.2020 № 99-22927045/2020-001.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2542/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2024.

21.03.2024 через електронний суд від відповідача до суду надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву.

27.03.2024 від позивача через електронний суд надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про продовження строку для надання відзиву.

01.04.2024 через канцелярію до суду був поданий відзив на позовну заяву від відповідача, в якому він проти позову заперечує, оскільки, перевезення було розпочато, але не завершено за відсутності вини залізниці, а отже відсутні підстави для повернення суми попередньої оплати. Також відповідач просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

У підготовчому засіданні 04.04.2024 суд протокольною ухвалою відмовив в клопотанні про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з необґрунтованістю та поновив строк на подання відзиву на позовну заяву з власної ініціативи з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду обставин справи.

В підготовчому засіданні 04.04.2024 оголошено перерву до 25.04.2024.

15.04.2024 через електронний суд від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач заперечував щодо приєднання до матеріалів справи доказів, доданих до відзиву, оскільки документи подані не на державній мові, без перекладу з російської на українську мову, та не засвідчених належним чином, нотаріально.

Суд зобов"язав відповідача подати подані докази на державній мові, як то передбачено Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

24.04.2024 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 25.04.2024 судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 03.06.2024.

23.05.2024 відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про долучення доказів на виконання вимог суду.

Суд протокольною ухвалою від 03.06.2024 долучив до матеріалів справи подані відповідачем докази.

Ухвалою суду від 03.06.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 17.06.2024.

В судовому засіданні 17.06.2024 оголошено перерву до 08.07.2024.

В судовому засіданні 08.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просив у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-22927045/2020-001, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1. договору).

Пунктами 2.1.4., 2.1.5. договору передбачено, що замовник зобов`язується сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором, із сум внесеної передоплати за кодом платника, самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору; відшкодовувати Залізниці витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до п. 2.3.3., 2.3.4. договору залізниця зобов`язується відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти останньому код вантажовідправника/вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в інформаційному повідомленні про укладення договору. Залізниця зобов`язана також вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення й надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, та надавати Товариству відповідні розрахункові документи в електронній формі.

Розділ 3 договору визначає вартість послуг та порядок їх нарахування та розрахунку.

Згідно п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками та тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів.

За умовами п. 3.4. договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами Залізниці: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Товариству на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).

Відповідно до п. 3.4.2. договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл/24) х tгод х kм, де: Пвик - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу, визначена в додатку № 1- 2 до договору; 24 - кількість годин у добі; tгод - кількість годин користування вагоном Залізниці для відповідного типу вагонів. Км - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Залізниці. Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розділ 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок Перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.

Згідно п. 4.4 договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; плата за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо; пені.

За змістом п 4.5. договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів у електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу. На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 7.4 договору, у випадку задоволення грошових вимог (претензій) замовника, перевізник має право відобразити відповідні грошові суми на особовому рахунку замовника в якості попередньої оплати. Належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання замовником коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку замовника про зарахування коштів на нього.

Відповідно до п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи перевізника.

Пунктом 8.7 договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Згідно з п. 9.4 договору зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП. Зміни до договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Як передбачено п. 12.1 договору, договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору.

Згідно з повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-22927045/2020-001 від 20.03.2020 для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для позивача відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 8122910 та присвоєно код відправника/одержувача: 7053.

Судом встановлено, що у період з 21 по 24 лютого 2022 року зі станції Южнодонбаська (код станції 486400) вантажовідправником ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (код 1181) здійснювалося відвантаження та відправлення вагонів на адресу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» (код 444002) 55 вагонів, а саме: 1) 60658622, 63028534, 62911235, 60495348 (залізнична накладна № 53411195 від 20.02.2022 року); 2) 62528955, 60601820, 68614858, 63742969, 63516132, 62196688, 63029052 (залізнична накладна № 53424487 від 21.02.2022 року); 3) 65289639 (залізнична накладна № 53442554 від 22.02.2022 року); 4) 60216710 (залізнична накладна № 53442307 від 22.02.2022 року); 5) 62543848, 61516910, 63195937 (залізнична накладна № 53442588 від 22.02.2022 року); 6) 63179212, 63760615, 61543245, 629904522, 62971221, 62509658, 63263016, 65885972, 63404784 (залізнична накладна № 53442596 від 22.02.2022 року); 7) 63007553, 65294068, 65332587, 61766364, 66238718, 67359455, 60422670, 60435260, 63312011 (залізнична накладна № 53450094 від 23.02.2022 року); 8) 63092746 (залізнична накладна № 53450102 від 23.02.2022 року); 9) 67855429, 61975827, 67654921, 60234960 (залізнична накладна № 53456885 від 23.02.2022 року); 10) 60618311, 68737139, 67182329, 63470264, 67572883 (залізнична накладна № 53456901 від 23.02.2022 року); 11) 65888448 (залізнична накладна № 53461851 від 24.02.2022 року); 12) 60434461, 60219508, 67678276, 68803576, 67664268, 67175125, 67875567, 67168781, 68749639, 67889030 (залізнична накладна № 53463899 від 24.02.2022 року).

Станом на день розгляду справи вагони до вантажоодержувача (ПАТ «Центренерго») не надійшли. Згідно документів, поданих залізницею, вагони прибули до станції Волноваха. Докази їх подальшого переміщення відсутні.

Відповідно до п. 2.3.4 та п. 4.5 Договору перевезення, на користь АТ «Українська залізниця» здійснювався облік оплати нарахованих та сплачених сум по особовому рахунку № НОМЕР_1 ПАТ «Центренерго», що підтверджується наданими електронними переліками філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» № 20220220 від 20.02.2022 року; № 20220221 від 21.02.2022 року; № 20220222 від 22.02.2022 року; № 20220223 від 23.02.2022 року; № 20220224 від 24.02.2022 року та копіями переліків перевізних документів по перевезенням замовника ПАТ «Центренерго» від 20.02.2022 року, 21.02.2022 року, 22.02.2022 року, 23.02.2022 року, 24.02.2022 року, а саме: А) 20.02.2022 року - по залізничній накладній № 53411195 (перелік № 20220220 від 20.02.2022 року) - 131,949,20 грн. (без ПДВ); Б) 21.02.2022 року - по залізничній накладній № 53424487 (перелік № 20220221 від 21.02.2022 року) - 231 295,10 грн. (без ПДВ); В) 22.02.2022 року - по залізничних накладних № 53442554, № 53442588, № 53442596 та № 53442307 (перелік № 20220222 від 22.02.2022 року) - 462,206,20 грн. (без ПДВ); Г) 23.02.2022 року - по залізничних накладних № 53450094, № 53450102, № 53456885 та № 53456901 (перелік № 20220223 від 23.02.2022 року) - 626950,70 грн. (без ПДВ); Д) 24.02.2022 року - по залізничних накладних № 53461851 та № 53463899 (перелік № 20220224 від 24.02.2022 року) - 363436,30 грн. (без ПДВ). Загальна сума вартості доставки, яка списана залізницею за вищевказані вагони, які не були доставлені на адресу вантажоодержувача складає 2179005,00 грн. (з врахуванням ПДВ).

Суд відзначає, що при визначенні суми, яку позивач просить відновити на своєму особовому рахунку, ним було враховано, що за накладною № 53424487 від 21.02.2022 вагони № 68408046 та 63092381 були доставлені перевізником. А тому вартість перевезення вказаних вагонів не включена позивачем до ціни даного позову.

ПАТ "Центренерго" звернулось із листом до АТ "Українська залізниця" № 06/1961 від 16.08.2022 року, у якому просило повернути на особовий рахунок ПАТ "Центренерго" кошти за транспортування вагонів, що не були доставлені до вантажоотримувача.

У відповідь АТ "Українська залізниця" листом № ЦТЛ-19/680 від 31.08.2022 року повідомило ПАТ "Центренерго" про недостатню кількість інформації для розгляду та встановлення правових підстав для задоволення чи відхилення заявлених претензійних вимог.

13.12.2022 року ПАТ "Центренерго" повторно звернулося із листом № 06/3133 до АТ "Українська залізниця", та надало копії документів, що стосувалися списання провізних коштів за транспортування вагонів, що не були доставлені до вантажоодержувача.

Листом № ЦТЛ-19/399 від 14.03.2023 залізниця повідомила, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території України, на сьогодні регіональна філія «Донецька залізниця» частково не має доступу до залізничної інфраструктури регіону. Тому вирішення питання щодо повернення провізних платежів за перевізними документами вказаними у грошовій вимозі на даний час неможливо.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 ЦК України та статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

З поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що перевезення вантажів було розпочато, але не завершено. Тобто залізниця розпочала надавати послугу, проте не завершила її надання, з не залежних від неї обставин, в зв`язку з початком бойових дій та введенням воєнного стану.

Суд погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності його вини у не завершенні перевезення, проте, наразі позивач не звертається з вимогою про відшкодування йому збитків чи стягнення будь-яких санкцій, для нарахування та стягнення яких необхідною є наявність вини перевізника.

У залізничних накладних вказано відстань перевезення (701 км).

Згідно з п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. 41, 116 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5085, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Згідно з пунктом 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Отже, вантаж, зданий до перевезення в період з 21-24 лютого 2022 мав бути доставлений до пункту призначення протягом 5 діб.

Натомість, станом на 2024 рік, товар в місце призначення так і не прибув, проте вартість не наданої послуги була списана відповідачем з рахунку позивача у повному обсязі у сумі 2179005,00 грн.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Згідно п. 6 Статуту Залізниць накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Тобто накладна підтверджує вчинення конкретного окремого правочину щодо перевезення вантажу.

Відповідно до п. 22 Статуту Залізниць за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Тобто обов`язком залізниці є доставка вантажу у пункт призначення у визначені терміни та видача його вантажоодержувачу.

А отже послуга з перевезення є наданою після доставки вантажу в місце призначення та видачі його вантажоодержувачу.

Згідно п. 1.3 договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформляється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів та коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ.

Оплаті підлягає саме надана послуга. Якщо вантаж не був доставлений до місяця призначення, послуга є не наданою.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75, який в втратив чинність на підставі наказу від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією Волноваський район віднесено до територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Отже, наразі територія, на якій знаходяться не доставлені вагони з вантажами, є тимчасово окупованою російською федерацією (ведуться бойові дії). Тобто, перевізник не має можливості завершити надання послуги. Вказана обставина не залежить від його дій чи волі.

Згідно ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

З усього вище зазначеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання щодо здійснення перевезення за залізничними накладними (№ 53411195 від 20.02.2022, № 53424487 від 21.02.2022, № 53442554 від 22.02.2022, № 53442307 від 22.02.2022, № 53442588 від 22.02.2022, № 53442596 від 22.02.2022, № 53450094 від 23.02.2022, № 53450102 від 23.02.2022, № 53456885 від 23.02.2022, № 53456901 від 23.02.2022, № 53461851 від 24.02.2022, № 53463899 від 24.02.2022) припинилось неможливістю його виконання, в зв`язку з обставиною, за яку не відповідає жодна зі сторін.

А отже, оскільки, зобов`язання припинились щодо перевезення вантажу за залізничними накладними (№ 53411195 від 20.02.2022, № 53424487 від 21.02.2022, № 53442554 від 22.02.2022, № 53442307 від 22.02.2022, № 53442588 від 22.02.2022, № 53442596 від 22.02.2022, № 53450094 від 23.02.2022, № 53450102 від 23.02.2022, № 53456885 від 23.02.2022, № 53456901 від 23.02.2022, № 53461851 від 24.02.2022, № 53463899 від 24.02.2022, у відповідача відсутні підстави утримувати суму попередньої оплати за послуги, які не були надані, та не можуть бути надані згідно ст. 607 ЦК України.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України та абзацу 12 частини 2 статті 16 ЦК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору усі спірні питання з виконання вказаної угоди вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.

Згідно з пунктом 7.4. договору належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання Товариства коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку позивача про зарахування коштів на нього.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки судом встановлено, що підстави для утримання попередньої оплати за не надану послугу відпали, в зв`язку з припиненням зобов`язання, неможливістю його виконання, суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту, а позов підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Оскільки, строки позовної давності зупинені, суд не вбачає підстави для їх застосування.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Решта висловлених сторонами тверджень та заперечень не впливають на висновок зроблений судом.

Суд визнає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) внести зміни до особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49; ідентифікаційний код 22927045) № 8122910 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 2179005 (два мільйони сто сімдесят дев`ять тисяч п`ять) грн 00 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49; ідентифікаційний код 22927045) судовий збір у сумі 26148 (двадцять шість тисяч сто сорок вісім) грн 06 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 10.07.2024

Суддя І.В.Усатенко