Ухвала суду № 120300420, 10.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3476/23

УХВАЛА

10 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 30.06.2023 року по справі №420/3476/23,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі №420/3476/23 було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано пункти 3-4, 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування по факту поранення матроса ОСОБА_2 » №318 від 28.06.2022 року.

Визнано протиправним та скасовано п.5 наказу №318 від 28.06.2022 року, в частині проведення з 05.07.2022 року нарахування та виплату солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років до отримання вироку суду, або постанови про закриття кримінального провадження №62022080030000099 від 20.06.2022 року відповідно до п.3 розділу ХХІХ наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 з 05.07.2022 року здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства, та з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 року №420/3476/23 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року - без змін.

Вищезазначене судове рішення набрало законної сили 31.10.2023 року.

10.04.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій представник позивача просив суд в порядку ст. 378 КАС України замінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі №420/3476/23 з «зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 з 05.07.2022 року здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства, та з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні» на «зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 з 05.07.2022 року здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства, та з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні, на картковий рахунок його дружини ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за наступними реквізитами: Банк АТ «КБ» «Приватбанк», IBAN НОМЕР_3 , рахунок №26205731299579».

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначив, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі №420/3476/23 було видано виконавчий лист, який було подано на примусове виконання до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса), та на підставі чого 02.02.2024 року було відкрито виконавче провадження №74034837.

Водночас, 18.03.2024 року дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло сповіщення №1693 про те, що ОСОБА_1 мужньо виконавши обов`язок, в бою за Україну, зник безвісти 05.03.2024 року. Карткові рахунки ОСОБА_1 , в тому числі той, на який останній отримував грошове забезпечення, за повідомленням ПриватБанку заблоковані, у зв`язку з чим доступ до карткових рахунків ОСОБА_1 до цього розшуку, або визнання загиблим та вступу ОСОБА_3 у спадщину - неможливий. Відтак, виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року шляхом перерахування недоплаченого грошового забезпечення на картковий рахунок ОСОБА_1 також є неможливим.

Тому, за думкою представника позивача, виникла необхідність змінити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 та встановити, що виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке має бути перераховано відповідно до цього рішення здійснити на картковий рахунок ОСОБА_3 - дружини ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.04.2024 року було відмовлено у задоволенні заяви адвоката Скуби Миколи Миколайовича про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 30.06.2023 року по справі №420/3476/23.

24.06.2024 року до суду від адвоката Скуби Миколи Миколайовича надійшла заява в порядку ст.378 КАС України, в якій представник позивача повторно просить суд замінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі №420/3476/23 з «зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 з 05.07.2022 року здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства, та з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні» на «зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 з 05.07.2022 року здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства, та з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні, на картковий рахунок його дружини ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за наступними реквізитами: Банк АТ «КБ» «Приватбанк», IBAN НОМЕР_3 , рахунок № НОМЕР_4 ».

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 370, 373 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції.

Згідно із ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.

Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року (справа №759/1928/13-а).

Як вбачається із заяви від 24.06.2024 року та доданих до неї матеріалів, підстави її подання та її вимоги (резолютивна частина) фактично не відрізняються від тих, які були зазначені у попередній заяві (від 10.04.2024 року) про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 30.06.2023 року.

Разом з тим, ухвалою суду від 25.04.2024 року вже було відмовлено у задоволенні заяви адвоката Скуби М.М. від 10.04.2024 року про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 30.06.2023 року по справі №420/3476/23.

При цьому додаткове посилання заявника на те, що станом на день зникнення безвісти ОСОБА_1 вже не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а на підставі наказу №63 від 03.03.2024 командира військової частини НОМЕР_5 був зарахований до списків особового складу цієї частини, та надання витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_5 №1739 від 13.05.2024 року «Про результати службового розслідування», яким встановлено факт зникнення безвісти ОСОБА_1 , не є належним обґрунтуванням для застосування інституту зміни способу та порядку виконання судового рішення по справі №420/3476/23 в зазначений у такій заяві спосіб, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 42, 52, 241, 243, 248, 293, 295, 370, 372, 378 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Скуби М.М. про заміну способу і порядку виконання рішення суду від 30.06.2023 року по справі №420/3476/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький