Рішення № 120297535, 10.07.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. справа № 300/2732/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гуменюк Б.С., в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1 , позивач), звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафів) та/або пені в розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме в магазині «Гаразд» зберігаються тютюнові вироби (електронні сигарети) в кількості 4 шт., вартість яких складає 1 960 грн. Водночас, за твердженням представника позивача, товар, продаж якого здійснює ОСОБА_1 , не може безпосередньо використовуватися в електронних сигаретах, і не є рідиною, а самі електронні сигарети, які не мають в собі рідин, не входять до переліку підакцизних товарів, тож не є об`єктом встановленого правопорушення та, як наслідок, немає підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення чинного законодавства України та застосування до неї штрафних санкцій в розмірі 17 000 грн. Також представник позивача наголосив, що згідно постанови Надвірнянського районного суду від 15.02.2024 у справі №348/107/24, яка набрала законної сили, встановлено, що гліцерин CHILL LAB, нікобустер CHILL LAB, ароматизатор CHILL LAB не є рідинами, з яких сплачується акцизний податок. Окрім цього, зазначено, що в пп. 215.3.3-1, п. 215.3. ст. 215 ПК України підакцизні товари визначаються за кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, підакцизним товаром є рідини, що використовуються в електронних сигаретах із кодом УКТ ЗЕД 3824999620, а в спірному випадку у ФОП ОСОБА_1 вилучено рідини із кодами УКТ ЗЕД 2905450000, 2939791000 та 3302109000, які не є підакцизними. З огляду на вказане, представник позивача вважає, що застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 17 000 грн накладає на неї обтяження та порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

07.05.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із викладеними запереченнями проти позову. Представник зазначає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична перевірка магазину «Гаразд», що належить позивачу, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 18.01.2024 №1257/09/09/РРО/2206517402. Згідно вказаного акту зафіксовано виявлені порушення, зокрема, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою. За результатами розгляду цього акта перевірки, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17 000 грн. Представник зазначає, що згідно пункту 226.11 статті 226 ПК України та пункту 24 Положення №1251, продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється. Звернуто увагу на те, що при проведенні перевірки позивачем жодним чином не заперечувався факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. При цьому, позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки. Таким чином, ГУ ДПС в Івано-Франківській області просить суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 27-33).

14.05.2024 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено на безпідставності доводів відповідача у відзиві. Так, щодо доводів відповідача про те, що позивач при не заперечувала факт зберігання тютюновихвиробів без марок акцизного податкувстановленого зразка, звернуто увагу на той факт, що в оскаржуваному акті перевірки не встановлено зберігання позивачем саме тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а зазначено про зберігання «електронних сигарет в кількості 4 шт. на суму 1 960 грн.» В той же час, у відомості, яка є додатком до акту перевірки, зазначено марку електронного випаровувального пристрою CHILL UP кількістю 4 шт. та вартістю 1 960 грн, хоча контролюючий орган назвав його електронною сигаретою CHILL UP. Наголошено, що своєму поясненні позивач чітко зазначила про те, що перевіркою встановлено наявність електронних випаровувальних пристроїв CHILL UP, а про електронні сигарети в своєму поясненні позивач взагалі не зазначала. Також, пославшис на експертні висновки, представник позивача відмітив, що гліцерин CHILL LAB, нікобустер CHILL LAB, ароматизатор CHILL LAB не є рідинами, з яких сплачується акцизний податок. Тобто, товар, продаж якого здійснює ОСОБА_1 не може безпосередньо використовуватися в електронних сигаретах, а самі електронні сигарети, які не мають в собі рідин не входять до переліку підакцизних товарів, тож не є об`єктом встановленого правопорушення. З огляду на викладене, немає підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення чинного законодавства України та застосування до неї штрафних санкцій в розмірі 17 000 грн.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, зокрема у магазині « ОСОБА_2 ». Одним із видів діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11). При цьому, для такої діяльності у позивача наявна діюча ліцензія №09090311202301814, про що зазначено контролюючим органом в акті перевірки (а.с. 40).

Посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу від 05.01.2024 №35-п (а.с. 36) та направлень від 10.01.2024 №100 та №101 (а.с. 37, 38) проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За результатом перевірки контролюючим органом складено акт (довідку) фактичної перевірки від 18.01.2024 за №090026 (надалі акт перевірки), зареєстрований в контролюючому органі 18.01.2024 за №1257/09/09/РРО/ НОМЕР_1 (а.с. 39-42).

Зі змісту вказаного акту слідує, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі Закон №481/95-ВР) та ст. 226 Податкового кодексу України, зокрема:

1) проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО;

2) невидача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму покупки;

3) проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, для підакцизних товарів, а саме згідно контрольних стрічок РРО з ФН 3000716661, 25.04.2022 реалізовано сигарети «LM Loft Double Splash», 16.06.2022 реалізовано сигарети «Winston» без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (додаток №1);

4) порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою. Первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу, до перевірки не надано. Вартість товарів не облікованих у встановленому порядку становить 1 960 грн (додаток №3);

5) зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: в магазині «Гаразд» зберігалися тютюнові вироби (електронні сигарети) в кількості 4 шт. на суму 1 960 грн (додаток №3).

ФОП ОСОБА_1 отримала примірник акта перевірки (а.с. 42).

Окрім цього, у поясненнях ОСОБА_1 від 10.01.2024, які є додатком до акту перевірки, позивач зазначила, що «… під час перевірки встановлено зберігання електронних випаровувальних пристроїв CHILL UP…».

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено, зокрема і оскаржене податкове повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706, яким за порушення ст. 11 Закону №481/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000 грн (а.с. 46).

Позивач, дізнавшись про вказане податкове повідомлення-рішення з електронного кабінету платника податків, та не погоджуючись із ним, звернувся з цим позов до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 за №481/95-ВР.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пункту 80.1, підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.10. статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В відповідно з пунктом 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

В даному випадку фактична перевірка дотримання суб`єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, у спірних відносинах проводилась на підставі направлень на перевірку від 10.01.2024 №100 та №101 (а.с. 37, 38) та наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 05.01.2024 №35-п (а.с. 36) та направлень, виданих Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Як підставу, у вказаних направленнях на перевірку та наказі «Про проведення фактичної перевірки», Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області визначено підпункти 80.2.2., 80.2.5., 80.2.7. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб`єкта (найменування суб`єкта господарювання, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Вищевказані направлення разом із службовими посвідченнями перевіряючих осіб вручені позивачу, яка своїм підписом на таких направленнях підтвердила вручення (т.с. 37-38).

З приводу правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000 грн за порушення статті 11 Закону №481/95-ВР (зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка) суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Статтею 226 ПК України встановлено порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно із пункту 226.2 статті 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.5 та пункту 226.6 статті 226 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Згідно пункту 226.8 статті 226 ПК України, кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Відповідно до абзацу 4 пункту 226.8 статті 226 ПК України, кожна марка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах, повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Закон №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 11 Закону №481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якою визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 08.02.2024 №003851/0706 міститься посилання на абзац 20 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, як законодавство, яким передбачена відповідальність.

Так, відповідно до вказаної норми, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17 000 гривень.

Пунктом 228.9 статті 228 ПК України передбачено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону №481/95-ВР, тютюнові вироби сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР визначена відповідальність за порушення норм цього Закону, а саме, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності із підпунктом 14.1.56-3 пункту 14.1 статті 14 ПК України, електронна сигарета виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Підпунктом 14.1.56-4 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

При цьому, суд звертає увагу, що Законами України №465, 466 від 16.01.2020 внесені суттєві зміни відносно торгівлі рідинами для електронних сигарет до Закону №481/95-ВР та в ПК України.

В результаті чого з 01.01.2021 виробництво та продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, підлягає ліцензуванню, а самі рідини повинні бути з марками акцизного збору. При цьому не має значення, чи містить така рідина нікотин чи ні.

Ліцензуванню підлягає:

1. Виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

2. Роздрібна торгівля рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

3. Оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Питання сплати акцизного податку при продажу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, врегульований розділом VІ ПК України.

В пункті 215.1 статті 215 ПК України визначений перелік товарів, які віднесено до підакцизних товарів. Починаючи з 01.01.2021, до цього переліку включені й «ріднини, які використовуються в електронних сигаретах».

Відповідно до пункту 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 ПК України (в редакції станом на день проведення перевірки), акцизом обкладаються рідини, що використовуються в електронних сигаретах якщо Код товару (продукції) згідно з УКТЗЕД співпадає з кодом 3824999620.

Водночас, відповідно до наданих позивачем документів, під час здійсненої фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 не було виявлено товарів які б підпадали по УКТ ЗЕД під акцизний податок. Натомість, виявлено товари згідно УКТ ЗЕД 2905450000, 2939791000 та 3302109000, що підтверджується видатковою накладною №ФТ-00000990 від 05.01.2024, товарно-транспортною накладною №РФТ-00000990 від 05.01.2024 (а.с. 7-9).

Натомість, контролюючий орган дійшов висновку про те, що рідини, які перебували на реалізації у позивача, мали властивості, що відносять їх до товарної позиції, а саме рідин, що використовуються в електронних сигаретах та потребують ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів.

Проте, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться експертні висновки №1472-1/23 від 11.12.2023, №1472-2/23 від 11.12.2023, №1472-3/23 від 11.12.2023, які складені Харківською торгово-промисловою палатою, предметом дослідження яких були товари, які реалізує позивач. Так, згідно з вказаними експертними висновками:

гліцерин «CHILL UP» відноситься до коду УКТ ЗЕД 2905450000 (спирти ациклічні та галогеновані, сульфовані, ніторовані або нітрозовані похідні; Інші поліспирти; Гліцирин);

нікобустер «CHILL UP» відноситься до коду УКТ ЗЕД 2939 79 10 00 (Алкалоїди, природні або синтезовані, та їх солі, прості та складні ефіри та інші похідні; Інші рослинного походження; Інші; Нікотин та його солі, ефіри та інші похідні);

ароматизатор «CHILL UP» відноситься до коду УКТ ЗЕД 3302 10 90 00 (Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина, інші препарати на основі запашних речовин, які використовуються у виробництві напоїв; Для використання у харчовій промисловості або для виробництва напоїв; Для використання у харчовій промисловості) (а.с. 10-12).

Таким чином, виходячи із аналізу норм чинного законодавства України, торгівля компонентами, продаж яких здійснює ФОП ОСОБА_1 , не потребує наявності ліцензії або оподаткуванням акцизним податком, відтак штрафна санкція, яку застосував контролюючий орган за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2024 №003851/0706 у розмірі 17 000 грн є протиправною.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника позивача, що вищевказана відповідальність стосується тютюнових виробів, до яких рідини, що використовуються в електронних сигаретах, не відносяться.

З цього приводу суд також зазначає, що вищенаведені обставини додатково були встановлені під час розгляду справи в Надвірнянському районному суді в межах справи №348/107/24. Так, постановою від 15.02.2024 встановлено, що гліцерин «CHILL UP», нікобустер «CHILL UP», ароматизатор «CHILL UP» не є рідинами з яких сплачується акцизний податок, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог частини 2 статті 77 КАС України, саме на суб`єкта владних повноважень покладений обов`язок довести ті обставини, які зазначені в акті перевірки.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 КАС України, слід стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2024 №003851/0706 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від08.02.2024 №003851/0706.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Представнику позивача та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.